Ухвала суду № 28842076, 21.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2013 р. м. Київ К-44202/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Муравйова О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2008та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009у справі №11/384 (№22-а-28681/08)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Телевізійний завод «Славутич»доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Телевізійний завод «Славутич»звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва №0006532305//71606 від 18.12.2006, яким визначено податкове зобов'язання за платежем «частина прибутку підприємств»у розмірі 75536,53 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 у даній справі, вказаний позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0006532305/0/71606 від 18.12.2006.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 01.07.2006, за результатами якої було складено акт №4086/2305/24371637 від 15.12.2006;

- на підставі вищезазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0006532305/0/71606 від 18.12.2006, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 75536,53 грн. за платежем «частина прибутку підприємств»внаслідок порушення ст.16 Закону України «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України», наказу Міністерства фінансів України №15/14 від 16.01.2001 «Про затвердження частини прибутку (дивідендів) на акції, що належать державі в статутних фондах відкритих акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації підприємств Міністерства оборони України та їх переведення до Державного бюджету України».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про заниження позивачем частини прибутку підприємства, яка підлягала перерахуванню до бюджету, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно ст.1 Закону України «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України»дія цього Закону поширюється на підприємства, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, за винятком казенних підприємств та підприємств, які включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Верховною Радою України.

Корпоратизація та приватизація підприємств Міністерства оборони України проводиться відповідно до Законів та інших нормативно-правових актів з питань приватизації та корпоратизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України»прибуток відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації підприємств Міністерства оборони України, за винятком частини прибутку (дивідендів), нарахованої на акції, що належать державі у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, використовується відповідно до законодавства та статутів товариств. Частина прибутку (дивіденди), нарахована на акції, що належать державі у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, перераховується до Державного бюджету України у 7-денний строк від дня прийняття рішення про розподіл прибутку.

Зазначені кошти використовуються виключно на потреби охорони відповідно до кошторису Міністерства оборони України. Міністерство фінансів України та Міністерств оборони України визначають порядок нарахування частини прибутку та здійснюють контроль за правильністю її обчислення і своєчасністю перерахування до Державного бюджету України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Телевізійний завод «Славутич»не є підприємством, що належить до сфери управління Міністерства оборони України, засноване відповідно до Наказу Фонду державного майна України шляхом перетворення Державного підприємства Телевізійний завод «Славутич»у відкрите акціонерне товариство, держателями акцій якого є фізичні особи (3,367 % акцій) та Фонд державного майна України (96,633% акцій).

З огляду на вищевикладене, притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі Закону України «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України»можливе лише за умови розповсюдження дії цього Закону на такого суб'єкта господарювання. Натомість, підприємство позивача не належить до сфери управління Міністерства оборони України, що, як наслідок, виключає можливість застосування до нього положень цього Закону, а відтак і його статтю 16.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, не спростованим доводами касаційної скарги, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0006532305//71606 від 18.12.2006.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.В. Муравйов