Ухвала суду № 28839047, 04.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-3493/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року по справі за адміністративним позовом Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Командитне товариство Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001430700 від 13.04.2011 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 2706,25 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно застосував до правопорушень, вчинених позивачем у квітні 2010 року, підпункт 54.3.2. п. 57.3. ст. 57, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, який вступив у дію з 01.01.2011 р., чим порушив ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії в часі законів та нормативно-правових актів.

19 березня 2012 року Херсонським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено та суд постановив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Вимоги апелянта обґрунтовані доводами апеляційної скарги.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи і в судове засідання не з`явились, будь-яких клопотань від них по цьому питанню не надійшло та не має підстав для їх обов'язкової участі, колегія суддів вважає, що немає перешкод для розгляду справи за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 19.10.2010 року ДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року, внаслідок якої встановлено порушення КТ НВФ «Нові технології»п.п.7.7.1., п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ по декларації за квітень 2010 року на суму 10 825,00 грн. та заниження бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2010 року на суму 644,00 грн., про що складено акт перевірки від 19.10.2010 року за № 4430/07-0/22745717.

На підставі вказаного акту ДПІ були прийняті податкове повідомлення рішення від 18.01.2011 року за № 0000160700/0 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 644,00 грн.; податкове повідомлення рішення від 18.01.2011 року за № 0000170700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 10825,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 442,50 грн.

Рішенням ДПА у Херсонські/області від 01.04.11 року за №1664/10/25-014, прийнятим за розглядом первинної скарги, вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення штрафної санкції в сумі 442,50 гривень та відповідно до податкового повідомлення рішення від 13.04.2011 року за № 00001430700 про визначення грошового зобов'язання застосовано штрафну санкцію в сумі 2 706,25 грн.

Факт викладеного в акті перевірки порушення п.п. 7.7.1. та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не оскаржувався.

Спірне податкове повідомлення - рішення № 0001430700 від 13.04.2011 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 2706,25 грн., що складає 25 % від завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 10825,00 грн., було прийнято з посиланням на акт перевірки від 19.10.10 року за № 4430/07-0/22745717.

Судом першої інстанції з'ясовано, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стало відображення в акті перевірки висновки ДПІ про порушення КТ НВФ «Нові технології »п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 р. на 10825,00 грн., внаслідок чого збільшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 10 181,00 грн., зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, на 10 825,00 грн., та збільшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2010 року на 644,00 грн.

Суд першої інстанції встановивши обставини справи з посиланням на норми Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дійшов висновку, що нараховані відповідачем штрафні санкції за спірним податковим повідомленням рішенням є неправомірними.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що вони не спростовують рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлюють відповідальність за правопорушення, встановлені за даними перевірок результатів діяльності платника податків.

Однак, вказаний підпункт Податкового кодексу зазначає про правопорушення щодо заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, а вищевказаний підпункт Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вказує про правопорушення щодо донарахування суми податкового зобов'язання платника податків. Таким чином, склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та чинною нормою Податкового кодексу України не збігаються.

Спірним податковим повідомленням рішенням до позивача застосована відповідальність у вигляді штрафу яка запроваджена ст. 123 Податкового кодексу України за податкові правопорушення, вчинені до набрання його чинності.

У зв'язку з цим, у податкового органу не було підстав для застосування з 1 січня 2011 року приписів статті 123 Податкового кодексу України для визначення відповідальності платника податків щодо завищення суми бюджетного відшкодування, оскільки вказана відповідальність могла бути застосована у тому разі, якщо його склад був тотожним зі складом правопорушення, визначеним Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ДПІ за наслідками перевірки складаної податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 р. був зроблений перерахунок суми бюджетного відшкодування, яким не визначено платнику податку грошове зобов'язання з ПДВ, а тому винесене спірне податкове повідомлення рішення з посиланням на ст. 58 Податкового кодексу України і застосування штрафу згідно з ст.123 Податкового кодексу України в даному випадку не є правомірним.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні обставини справи та надана їм правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року по справі за адміністративним позовом Командитного товариства Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: В.О. Потапчук

Судді: М.П. Коваль

Г.В. Семенюк