Ухвала суду № 28835085, 23.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2013 р. м. Київ К/9991/47315/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Майбороди О.М.,

представника відповідача Бисикало Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефида»

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року

у справі № 2а-2570/5995/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефида»(далі -позивач, ТОВ «Нефида»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі -відповідач, ДПІ у м. Чернігові)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Нефида»звернулось у листопаді 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.10.2011 року № 0004702323 та № 0004712323.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, посадовими особами ДПІ у м. Чернігові 23.09.2011 року була проведена перевірка господарської одиниці АЗС № 7 за адресою: Козелецький район, с. Гарбузин, вул. Київська, 22, що належить позивачу; за наслідками перевірки скаредний акт від 26.09.2011 року № 0053/25/26/23/37198771.

Актом перевірки встановлено не забезпечення щоденного позивачем друку фіскальних звітних чеків за 29.08.2011 року, за 09.07.2011 року, за 10.07.2011 року, за 20.08.2010 року, за 19.09.2010 року, за 08.10.2010 року, за 16.01.2011 року, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, що є порушенням п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року.

03.10.2011 року ДПІ у м. Чернігові на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 000702323, яким за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2040,00 грн.;

№ 0004712323, яким за порушення п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 12 095 392,00 грн.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволені позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що встановлені актом перевірки порушення підтверджуються матеріалами справи, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків, а саме:

фіскальний звітний чек за 29.08.2011 року № 0362 був фактично роздрукований 30.08.2011 року о 00 год. 45 хв., загальна сума проведених розрахунків за 29.08.2011 року становить 34 443,13 грн.;

фіскальний звітний чек за 09.07.2011 року № 0305 був фактично роздрукований 10.07.2011 року о 06 год. 07 хв., загальна сума проведених розрахунків за 10.07.2011 року становить 40 983,56 грн.;

фіскальний звітний чек за 20.08.2010 року № 1916 був фактично роздрукований 21.08.2010 року о 00 год. 00 хв. 57 сек., загальна сума проведених розрахунків за 20.08.2011 року становить 38 070,84 грн.;

фіскальний звітний чек за 19.09.2010 року № 1953 був фактично роздрукований 20.09.2011 року о 00 год. 02 хв., загальна сума проведених розрахунків за 19.09.2011 року становить 64 682,31 грн.;

фіскальний звітний чек за 08.10.2010 року № 1975 був фактично роздрукований 09.10.2011 року о 00 год. 02 хв., загальна сума проведених розрахунків за 08.10.2011 року становить 33 977,05 грн.;

фіскальний звітний чек за 16.01.2011 року № 0098 був фактично роздрукований 17.01.2011 року о 00 год. 01 хв., загальна сума проведених розрахунків за 17.01.2011 року становить 29 750,95 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 17 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з якою погоджується також і колегія суддів касаційної інстанції, не прийняла до уваги посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»з огляду на наступне.

Так, зазначеною постановою передбачено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. Відповідно до п. 2 вказаних Вимог зміна -це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Також, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги під час апеляційного розгляду справи наказ ТОВ «Нефида»від 10.08.2010 року № 7/1 про встановлення режиму роботи автозаправних станцій, оскільки останній не був наданий суду першої інстанції, причина, з якої зазначений наказ не був наданий позивачем не наведена.

Таки чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення позивачем пп. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року колегія суддів апеляційної інстанції, з якою погоджується суд касаційної інстанції, зазначила наступне.

Відповідно до пп. 2.6 п. 6 зазначеного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО (реєстратора розрахункових операцій) або використанням РК (розрахункової книжки) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як вбачається з акту перевірки позивачем здійснено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, а саме: за 29.08.2011 року згідно фіскального звітного чеку № 0362 в сумі 34 443,16 грн.; за 09.07.2011 року згідно фіскального звітного чеку № 0305 в сумі 40 983,56 грн.; за 20.08.2011 року згідно фіскального звітного чеку № 1916 в сумі 38 070,84 грн.; за 19.09.2011 року згідно фіскального звітного чеку № 1953 в сумі 64 682,31 грн.; за 08.10.2010 року згідно фіскального звітного чеку № 1975 в сумі 33 977,05 грн.; за 16.01.2011 року згідно фіскального звітного чеку № 0098 в сумі 29 750,95 грн.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки -у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У відповідності ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про порушення позивачем порядку оприбуткування готівкових коштів.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефида»-залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року у справі № 2а-2570/5995/2011 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько