Ухвала суду № 28835046, 24.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2012 р. м. Київ К-24909/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010

у справі № 41478/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський агрошляхбуд»

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про списання безнадійної податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010, позов задоволено повністю. Зобов'язано Ізюмську ОДПІ в Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21278,94 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Ізюмська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст. 2, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 1 ст. 1, ч. 1, ч. 2 ст. 9, ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 2.1 ст. 2, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1.1, п. 1.3, п. 1.11 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 256, ст. 257 , ст. 261, ст. 264 Цивільного кодексу України, ст.ст. 69-86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

18.12.2008 Ізюмською ОДПІ в Харківській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 11.08.2005 по 30.06.2008.

За результатами перевірки складено акт №2210/2320/03581925 від 18.12.2008, яким встановлено, що станом на 01.09.2005 заборгованість позивача з прибуткового податку з громадян складає 21278,94 грн.

30.06.2009 ТОВ «Ізюмський агрошляхбуд»звернулося до Ізюмської ОДПІ в Харківській області із заявою про списання заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21278,94 грн.

Листом Ізюмської ОДПІ в Харківській області №3483/10/24-023 від 09.07.2009 відмовлено у прийнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, оскільки відображення на особовому рахунку податкового агенту не перерахованого до бюджету такого податку, не передбачено чинним законодавством.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних спірних відносин.

Позивач є юридичною особою, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, тобто є податковим агентом у розумінні п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV.

Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Правовий статус податкового агента передбачає як обов'язки нараховувати, утримувати, сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, а також надавати податкову звітність з такого податку та нести відповідальність за неналежне виконання обов'язків, так і права.

Податковий агент фактично прирівнюються до платників податку з доходів фізичних осіб і має права та обов'язки, встановлені законодавством для платників такого податку, а не перерахований до бюджету такий податок є податковим боргом, на який поширюються визначені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедури.

Відповідно до п.п. «в»п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Зважаючи на те, що позивачем дотримано вимоги Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 № 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за № 16/6304, дія якого згідно із п. 1.2 поширюється на платників податків - юридичних осіб, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та суми штрафних санкцій, суди дійшли правильного висновку про неправомірну відмову позивачеві у списанні податкового боргу в сумі 21278,94 грн., щодо якого минув строк минув строк позовної давності, встановлений п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло