Ухвала суду № 28824870, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-0470/8294/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Восход»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 05 березня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Восход»до Криничанської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області, третя особа: приватне підприємство «Комерційна фірма «Альпарі»про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В липні 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Восход»(далі по тексту -ТОВ ВО «Восход») звернулось до суду з позовом до Криничанської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області в якому просило визнати дії відповідача протиправними і незаконними, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412340 від 15.06.2011 року на загальну суму 88196,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 05 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу начальника Криничанської МДПІ Дніпропетровської області 01 червня 2011 року № 147 працівниками МДПІ проведено позапланову документальну перевірку ТОВ ВО «Восход»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах здійснених ТОВ ВО «Восход»з постачальником ПП КФ «Альпарі».

За результатами перевірки складено акт № 73/23/31004424 від 14.06.2011 року.

На підставі акту перевірки та у зв'язку із виявленими порушеннями податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 року №0000412340, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 88196,00 грн., з яких сума штрафних санкцій у розмірі 17639,00 грн.

Перевіркою було встановлено та в акті відображено, що за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року ТОВ ВО «Восход»мало фінансові-господарські взаємовідносини з ПП КФ «Альпарі».

Відповідно видаткової накладної № А-02091 від 09 лютого 2011 року ПП «КФ «Альпарі»поставило на ТОВ ВО «Восход»за безготівковим розрахунком: труби 50x50x5,0 у кількості 7.790; труби 60x60x5,0 у кількості 5.230; труби 80x60x6,0 у кількості 3.370; труби 80x80x6,0 у кількості 8.820, на загальну суму з ПДВ 208343,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34723,83 грн. (а.с. 20, том 1). Судом встановлено, що по даній угоді між ПП «КФ «Альпарі»та ТОВ Виробничим об'єднанням «Восход»було виписано податкову накладну від 09 лютого 2011 року на загальну суму ПДВ 34723,83 грн. яку підписувала Приходько О.С., хоча підпис не схожий на оригінал (а.с. 25, том 1).

Відповідно до матеріалів справи, ПП «КФ «Альпарі»отримувало зазначені товари від ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерна»та ТОВ «КОМЕТА-ПЛЮС». Проте як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, фактично продукція від зазначених контрагентів ПП «КФ «Альпарі»не отримувалась у зв'язку з відсутністю у ПП «КФ «Альпарі»необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що господарські операції між ПП «КФ «Альпарі» та ТОВ ВО «Восход»фактично не здійснювались.

Надані до суду документи на підтвердження товарності господарських операцій суд не може взяти до уваги, оскільки будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивності та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов'язані з його недійсністю. Отже, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанцій, що, вчинення позивачем господарської операції з особою яка фактично не могла виконувати свої зобов'язання по даним операціям, є підставою вважати, що така діяльність має метою приховування прибутків, одержаних на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва тобто з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Таким чином, обґрунтованим є висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту в розмірі суми в розмірі 70557,00 грн. по операціям з ПП «КФ «Альпарі».

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо правомірності дій відповідача при винесені оскаржуваного повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Восход»-залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 05 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 30 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов