Ухвала суду № 28824865, 07.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. справа № 2а/0470/290/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року по справі за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №14" до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002201502/0 від 06.12.2010 року, винесене Північною міжрайонною ДПІ у м. Кривому Розі про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 252 569,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.11.2010 року Північною міжрайонною ДПІ у м. Кривому Розі було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 24.11.2010 року. Перевірка проводилась на підставі податкових декларацій, поданих позивачем, та особових рахунків з податку на додану вартість.

За результатами даної перевірки було складено акт № 183/150/20282526 від 21.11.2010 року (а.с.16-17), в якому зазначено, що в порушення вимог абз.1 п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платником Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №14" (далі по тексту -КП «ЖЕО №14») допущено порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань згідно з додатком 1 до акту від 24.11.2010 року. На підставі зазначеного акту перевірки Північною міжрайонною ДПІ в м. Кривому Розі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002201502/0 від 06.12.2010 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 50% розміру суми податкового зобов'язання у сумі 252 569,50 грн.(а.с.18).

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянт посилається на те, що відповідно до податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 року № 540, визначено, що п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язань та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону № 2181-ІІІ здійснюється у порядку, передбаченому ст. 14 цього Закону шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

Також позивачем не наведено доказів щодо того, якою саме нормою чинного законодавства визначено право платника податків обирати, за який саме період здійснювати сплату податків та зборів, а також не визначено права платника податків, що має податковий борг, погашати поточні зобов'язання попередньо податковому боргу.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень про сплату податку на додану вартість, в яких в розділі «Призначення платежу»зазначено період, за який сплачено податок (а.с.59-129).

Так, по податковій декларації з податку на додану вартість № 17618 від 19.05.2009 року, граничний строк сплати податку до 01.06.2009 року, позивачем платіжними дорученнями №№ 874, 898, 926, 945, 974, 996, 1040, 1074, 1080, 1095, 1115, 1120, 1122, 1158 за період з 07.05.2009 року по 01.06.2009 року сплачено 116 000,00 грн. та платіжним дорученням № 1468 від 30.06.2009 року сплачено 10 000,00 грн., а всього 126 000,00 грн.

По податковій декларації з податку на додану вартість № 900019816 від 18.06.2009 року, граничний строк сплати податку до 30.06.2009 року, позивачем платіжними дорученнями №№ 1247, 1264, 1273, 1298, 1317, 1318, 1351, 1366, 1391, 1394, 1403, 1410, 1425, 1445 за період з 11.06.2009 року по 26.06.2009 року сплачено 66 800,00 грн.

По податковій декларації з податку на додану вартість № 9000501911 від 20.07.2009 року, граничний строк сплати податку до 30.07.2009 року, позивачем платіжними дорученнями №№ 1616, 1637, 1712, 1728, 1737, 1780, 1778, 1810, 1798, 1828, 1841, 1842 за період з 13.07.2009 року по 30.07.2009 року сплачено 85 700,00 грн. та платіжним дорученнями №№ 1843, 1852 від 31.07.2009 року сплачено 24 000,00 грн., а всього 109 700,00 грн.

По податковій декларації з податку на додану вартість № 9000800887 від 17.08.2009 року, граничний строк сплати податку до 31.08.2009 року, позивачем платіжними дорученнями №№ 2042, 2048, 2068, 2076, 2103, 2104, 2128, 2115, 2146, 2149, 2198, 2199, 2200, 2201, 2214, 2223 за період з 18.08.2009 року по 31.08.2009 року сплачено 154 200,00 грн. та платіжним дорученням № 2281 від 08.09.2009 року сплачено 1 000,00 грн., а всього 155 200,00 грн.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КП «ЖЕО №14»не порушило граничних строків сплати по податковій декларації № 17618 від 19.05.2009 року в розмірі 116 000,00 грн., по податковій декларації № 9000191816 від 18.06.2009 року в розмірі 66 800,00 грн., по податковій декларації № 9000501911 від 20.07.2009 року в розмірі 85 700,00 грн., по податковій декларації № 9000800887 від 17.08.2009 року в розмірі 154 200,00 грн., а всього в загальному розмірі 422 700 грн. та загальний розмір сплати по зазначеним деклараціям, строки сплати яких не перевищують зазначених відповідачем в оскаржуваному рішенні 449 днів, становить 457 700,00 грн.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що грошові кошти, які були спрямовані позивачем на погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток з травня по серпень 2009 року, були невірно розподілені Північною міжрайонною ДПІ у м. Кривому Розі, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій на загальну суму 252 569,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди у цій справі керуються положеннями Закону України 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Така ж правова позиція визначена у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року № 358/13/13-09.

Пунктом 7.7 статті 7 зазначеного Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Окрім цього, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року відповідача було зобов'язано здійснити розрахунок податкового зобов'язання КП «ЖЕО №14»по податковим деклараціям №№ 17618, 9000191816, 9000501911, 9000800887 з урахуванням строків сплати податку на додану вартість відповідно до наданих суду платіжних доручень та без віднесення сплачених зазначеними платіжними дорученнями сум по цим податковим деклараціям в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

Проте, Північною міжрайонною ДПІ у м. Кривому Розі вказану ухвалу виконано не було з підстав відсутності повноважень та технічної можливості, про що було зазначено в поясненнях відповідача (а.с.201-202).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 30 липня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов