Ухвала суду № 28824863, 04.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р.

справа № 2а-9860/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Ексім»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2010 року позивач –ТОВ «Дельта Ексім»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052305/0 від 16.03.2010 року на суму 75386,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на момент проведення перевірки суми нарахованого ТОВ «Дельта Ексім»податку на додану вартість були підтверджені відповідними податковими накладними, тому у позивача були відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 75386,00 грн. та для винесення з цих підстав податкового повідомлення-рішення № 0000052305/0 від 16.03.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000052305/0 від 16.03.2010 року.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Дельта Ексім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, в період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року.

За результатами перевірки складено акт №21/23-5/35182775 від 25.02.2010 року в якому встановлено порушення:

- п.1.3 статті 1, п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок і додану вартість»(зі змінами та доповненнями) а саме: ТОВ «Дельта Ексім»неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2009 року суму 135531,00 грн., яка не є сумою податку сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів згідно нікчемних правочинів з ТОВ «Легіон Стіл», ТОВ «ТФ Бористен», ТОВ «ТСЦ Юг», ТОВ «Форестер М»(постачальником яких є ТОВ «ТМ Атлет»);

- п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" а саме: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 75386,00 грн. за листопад 2009 року.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000052305/0 від 16.03.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 75386,00 грн.

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

На підтвердження товарності операцій, позивачем були надані видаткові накладні та рахунки фактури що підтверджують отримання позивачем товару, який ним використовувався в господарської діяльності та платіжні доручення, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено.

Як зазначає відповідач в Акті перевірки, підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування стало те, що початково податковий кредит сформовано за рахунок взаємовідносин по ланцюгу постачання товарів із контрагентами що є сумнівними.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відшкодування ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов, щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Легіон Стіл», ТОВ «ТФ Бористен», ТОВ «ТСЦ Юг», ТОВ «Форестер М»спрямовані на реальне настання наслідків та виконані сторонами в повному обсязі, а той факт, що ТОВ «Легіон Стіл», ТОВ «ТФ Бористен», ТОВ «ТСЦ Юг», ТОВ «Форестер М»сформовано податковий кредит за рахунок взаємодій з контрагентом ТОВ «ТМ Атлет»місцезнаходження якого не встановлено, не може мати негативних наслідків для позивача у вигляді зменшення суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя –залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 жовтня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов