Ухвала суду № 28822520, 20.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. справа № 2а-10909/11/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року у справі №2а-10909/11/0470 за позовом Приватного підприємства «Вода Плюс Тепло» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ПП «Вода Плюс Тепло» звернулося до суду з позовом до Нікопольської ОДПІ, в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011 року №0000902320 та №0000932320.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року позовні вимоги задоволені, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011 року №0000902320 та №0000932320.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Нікопольська ОДПІ та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не досліджені документи про перевезення ТМЦ, апелянт вважав необґрунтованим посилання суду на відсутність судового рішення про визнання недійсним правочину, як на підставу для задоволення позову, відповідач вважав, що судом необґрунтовано не враховано у якості доказу вини позивача постанову Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 29.08.2011 року, суд не врахував того, що у контрагента позивача відсутні необхідні для господарської діяльності транспорт, наймані працівники, основні фонди, обладнання.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами, а саме: податковими, видатковими накладними, рахунками, актами приймання-передачі, оплатою товару та послуг, у тому числі ПДВ. Суд вважав, що вина позивача у порушенні публічного порядку та завданні шкоди державі не доведена відповідачем, постанова Нікопольського міськрайсуду від 29.08.20-11 року, якою головний бухгалтер ОСОБА_1 визнано виною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП не може бути доказом вини позивача, вважав, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції не впливає на права та обов'язки іншого платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Нікопольської ОДПІ з 23.05.2011 року по 31.05.2011 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Вода Плюс Тепло» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Колідо» за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року. Перевіркою було встановлено, що укладені позивачем правочини з ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД», ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», КП «Нікопольське ВУВКГ», Нікопольське УЕГГ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» є нікчемними, угоди поставки ТМЦ (робіт, послуг) між позивачем та ТОВ «Колідо» за період з грудня 2010 року по січень 2011 року є нікчемними. Перевіркою встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено витрати на придбання ТМЦ (робіт, послуг) за 2010 рік на суму 44521,35 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 7341,60 грн.; порушення пп.3.1.1. п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено доходи за 1 квартал 2011 року у сумі 2583,33 грн.; порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 14891,67 грн.; порушення ст.185, 188, пп.198.4, 198.6 ст.198 ПК України, а саме завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 року на суму 2133,33 грн.; у результаті порушення ст.185, 186, 188 ПК України завищено податкові зобов'язання за січень 2011 року у сумі 516,67 грн.; порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього у сумі 12339,49 грн., у тому числі: за 2010 рік - 10634,34 грн.; за 1 квартал 2011 року - 1705,15 грн.; порушення пп.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185, 188, п.198.4, 198,6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 16628,20, у тому числі - грудень 2010 року -14494,87 грн., лютий 2011 року - 2133,33 грн. За результатами перевірки 07.06.2011 року було складено акт №507/232/33518160. На підставі акту 20.06.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток у сумі 14999,08 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 12339,49 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2659,59 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000932320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 20-252,92 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 16628,2 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 3624,73 грн. (а.с.34-80, т.1).

Матеріалами справи було встановлено, що позивач за угодами, укладеними усно з ТОВ «Колідо» придбавало у останнього товари та послуги, які оплатило, у тому числі ПДВ. Для перевірки були надані первинні документи, в саме: податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, акти виконаних робіт, до оформлення яких відповідач не мав зауважень. На перевірку не було надано доказів транспортування ТМЦ.

Позивачем були укладені договори з ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД» (№08/11/10 від 08.11.2010 року, предметом якого було будівництво об'єкту: термоізоляція паропроводу; №21/12/10 від 21.12.2010 року, предметом якого були ремонт зовнішніх каналізаційних мереж; №25-12-10-5 від 25.12.2010 року, №24/12/10/4 від 24.12.2010 року №24/12/10/2 від 24.12.2010 року, №24/12/10/10 від 24.12.2010 року предметом яких була доставка матеріала для охолодження води; №24/12/10/3 від 24.12.2010 року, №24/12/10/1 від 24.12.2010 року, предметом якого була доставка матеріала для установки ін'єктирування), ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», КП «Нікопольське ВУВКГ, Нікопольське УЕГГ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (позивачем було реалізовано вказаним контрагентам ТМЦ).

На виконання вищевказаних договорів були складені первинні документи, у тому числі акти здачі робіт, послуг, які були оплачені, у тому числі ПДВ.

Однак, висновок про нереальність господарських операцій та нікчемність договорів, відповідач зробив на підставі акту невиїзної перевірки ТОВ «Колідо», а саме: відсутність необхідних основних фондів та обладнання, трудових ресурсів. Як вбачається з акту перевірки, взаємовідносини з позивачем у ТОВ «Колідо» були під час засновника товариства - ОСОБА_2, Однією із підстав для висновків про нікчемність правочинів, на думку відповідача, є пояснення засновника ТОВ «Колідо» ОСОБА_3, якому ОСОБА_2 передала свої права та який згідно його пояснень не підписував первинні документи та не здійснював господарської діяльності. Отже, позивач не мав ніяких взаємовідносин з ТОВ «Колідо», у той період, коли засновником був ОСОБА_3 Згідно акту перевірки ТОВ «Колідо» у грудні 2010 року -січні 2011 року формувало свої податкові зобов'язання за рахунок, у тому числі по взаємовідносинах з ПП «Вода Плюс Тепло». (а.с.109-137, т.1).

Як вбачається з пояснення представника позивача від 21.11.2011 року придбаний товар у ТОВ «Колідо» перевозився рейсовим транспортом, зберігався в офісному приміщенні та був переданий ТОВ «Мясопереробний комплекс ЛТД», ТОВ «Птахокомплекс Дніпровський», КП «Нікопольське ВУВКГ», Нікопольське УЕГГ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», послуги, надані ТОВ «Колідо» були виконані на ТОВ «Мясопереробний комбінат ЛТД». Позивачем додатково на підтвердження можливості транспортування товару таким способом було надано розрахунок маси товару. На думку колегії суддів, вищевказані пояснення підтверджуються доказами у справі. Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували пояснення позивача. (а.с.3, т.2).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких судових рішень щодо визнання незаконними (нікчемними) правочинів, укладених позивачем зі своїми контрагентами, які стали підставою для збільшення йому податкових зобов'язань.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок , яка набрала законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу вищенаведеної норми закону, слідує, що вказана постанова суду є обов'язковою для адміністративного суду лише у справі про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена ця постанова. Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про неможливість застосування постанови суду про притягнення головного бухгалтера ТОВ «Вода Плюс Тепло» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за проступок по ч.1 ст.163-1 КУпАП., оскільки спірні правовідносини стосуються не її особисто, а позивача. Крім того, в описовій частині постанови суду йдеться мова про порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, який виразився у включенні до складу валових витрат та податкового кредиту товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Колідо», правочини між якими та ПП «Вода Плюс Тепло» визнано нікчемними, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 12339,49 грн., у тому числі по декларації за 2010 рік - 10634,34 грн. та декларації за лютий 2011 року - 2133,33 грн. Таким чином, неможливо ідентифікувати податкові періоди та суми заниження податку на прибуток у цих періодах з періодами, в яких, на думку відповідача ПП «Вода Плюс Тепло» допустило порушення податкового законодавства. Не надано відповідачем також доказів визнання правочинів нікчемними.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим судом обґрунтовано їх визнано та скасовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року у справі №2а-109091/0470 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 29.12.2012 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко