Ухвала суду № 28822494, 06.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р.

справа № 2а-10984/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року у справі №2а-10984/09/0470 за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №31»про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2009 року КЖП №31 (КП «ЖЕО №31) (далі по тексту –позивач) звернулося до суду з позовом до Північної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі по тексту –відповідач) та, з урахуванням уточнених позовних вимог просило скасувати податкове рішення №0010521502/0 від 31.07.2009 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року позовні вимоги задоволені, скасовано податкове повідомлення-рішення №0010521502/0 від 31.07.2009 року, видане Північною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Північна МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом порушено норми матеріального права, вважала, що погашення податкового боргу позивачем попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом відповідно до вимог п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і цільовими фондами», суперечить законодавству, що доводить порушення прав позивача з боку податкового органу.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику, податковий орган відповідно до п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і цільовими фондами»не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Матеріалами встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки позивача, оформленої актом від 10.07.2009 року №157/150/20280438, встановлено порушення ним пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі акту перевірки 31.07.2009 року було прийнято відповідачем податкове повідомлення-рішення №0010521502, згідно якого встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 566321,38 грн., та позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 283160,69 грн. (а.с.116,119, т.1).

Встановлено, що позивач сплатив ПДВ у серпні 2009 році: за січень, лютий, березень, квітень, березень, червень, травень, липень, грудень 2009 року, за 2007 рік, за грудень 2008 року; у червні 2010 року сплачував ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 року, за травень, червень, липень, серпень 2007 року, у травні 2007 року сплатив ПДВ за квітень 2007 року, у вересні 2007 року сплатив за лютий 2007 року.(а.с.41-115, т.1, 5-265, т.2).

В матеріалах справи є акт звірки стану розрахунків з бюджетом по ПДВ за період з 01.02.2007 року по 01.07.2008 року КП ЖЕО №31, з якого вбачається, що позивач сплачував ПДВ відповідно до документів, згідно яких проводилось нарахування або сплата у особовому рахунку (колонки 7 та 17 таблиці). (а.с.200-203, т.1).

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорювалось відповідачем податкова недоїмка у позивача виникла у результаті зміни цільового призначення платежів ПДВ відповідачем.

Згідно п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Зазначена норма не позбавляє платника права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов’язань відповідно до п. 7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та від обов’язку самостійно сплатити суму податкового зобов’язання відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону. Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст.16 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідно, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Аналізуючи норми Закону, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтовану постанову, якою задоволені позовні вимоги, оскільки, відповідач діяв супереч діючому законодавству.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року у справі №2а-10984/09/0470 –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко