Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-3450/12/0170/6
14.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Кукти М.В. ,
Кучерука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 14.06.12 у справі № 2а-3450/12/0170/6
за позовом Публічного акціонерного товариства "Криммолоко" (вул. Севастопольська, 35,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №0001844001 в частині збільшення суми грошового забов'язання Публічному акціонерному товариству "Криммолоко" за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" на суму 81 488,17 грн.
Вирішено питання щодо судового збору.
Не погодившись з постановою суду, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Криммолоко» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 15.05.1996, є юридичною особою та платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію у якості платника ПДВ № 00395664 від 23.09.1997 р.
З 26.09.2011 року - 14.11.2011 року СДПІ ВПП в м. Сімферополі на підставі наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі №575 від 22.09.2011 було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Криммолоко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за період з 01.01.2011 по 31.08.2011. За результатами складено акт №471/40-1/00450693 від 02.12.2011 року, яким встановлено наступні порушення п.п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ПАТ «Криммолоко» завищено податковий кредит у періоді з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року на суму 84 194,04 грн., в тому числі за січень 2011 року - 81 488,17 грн., березень 2011 року - 2 705,87 грн.
Даний акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №0001844001, яким згідно п. абз б п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201, п. 198.2 ст. 198 розд. 5 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання Публічному акціонерному товариству «Криммолоко» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в України товарів» (з урахуванням штрафних санкцій) на суму 84 195,04 грн. у тому числі: 84 195,04 грн. - за основним платежем, 1 грн. - штрафні санкції.
Згідно акту перевірки відповідач дійшов висновку про те, що ПАТ «Криммолоко» у порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту у період з 01.11.2011 по 31.08.2011 неправомірно внесена сума ПДВ у розмір 81 488,17 грн., на підставі податкової накладної від 17.01.2011 №45, виписаної ПП «Стар - Гоу» на загальну суму 488 929,02 грн., у т.ч. ПДВ 81 488,17 грн.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що у контрагента позивача - ПП «Стар - Гоу» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Підставою за для такого висновку стали відомості з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, тобто ПП «Стар - Гоу» мають стан платника « 8» - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження», оскільки: під час перевірки за вказаною у свідоцтві адресою підприємство не знаходились.
Відповідач зазначає у акті, що ПП «Стар - Гоу» здійснювало фінансово - господарську діяльність поза межами правового поля, що, відповідно, свідчить про не набуття належним чином цивільної право - дієздатності, та, фінансово - господарські взаємовідносини з його контрагентами є фіктивними правочинами, та, такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Криммолоко» та контрагентом ПП «Стар - Гоу» було укладено договір від 20.09.10 (арк.с. 201).
На підтвердження вищезазначеного договору до матеріалів справи долучені:
- податкова накладна від 17.01.11 № 45;
- видаткова накладна №РН-0000044 від 31.01.11;
- приймальна квитанція № 2;
- товарно - транспортна накладна;
- бухгалтерська довідка.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.
Згідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).
Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.
Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.
Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до ст.. 201 ПК України засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 02.12.11 № 471/40-1/00450693 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішеня відповідача від 16.12.11 № 0001844001.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 у справі № 2а-3450/12/0170/6 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.12 у справі № 2а-3450/12/0170/6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.Е.Єланська
Судове рішення № 28816445, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3450/12/0170/6. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: