Ухвала суду № 28816222, 22.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5275/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року від 24 січня 2012 року № 193/23-2/37319033 у зв'язку з відсутністю підстав для його складання та складання акту за формою та змістом, що суперечать вимогам чинного законодавства; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання позивача таким, що не набув належним чином цивільної право дієздатності; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання відсутності необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності позивача та щодо неможливості здійснення позивачем його діяльності; визнати протиправними та такими, що виходять за межі компетенції дії відповідача щодо визнання правочинів вчинених позивачем у вересні, жовтні 2011 року фіктивними, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, вчинених позивачем непідтвердженими; визнати неправомірним та необґрунтованим висновок відповідача про те, що дані Додатку 5 «Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту»по декларації з ПДВ за вересень 2011 року, поданого позивачем до відповідача, підлягають зменшенню; визнати протиправними та необґрунтованими дії відповідача щодо визнання позивача вигодотранспортуючим суб'єктом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Берніс Продакт»до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем у жовтні 2011 року сформовано податковий кредит на загальну суму 4 609 201, 00 грн., що складає близько 95 % загального податкового кредиту, за рахунок ТОВ «УНДІНА-СЕРВІС».

В той же час, згідно висновку отриманого від ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, вбачається, що в ході відпрацювання підприємств «ймовірних податкових ям», що доведені ДПА України, встановлено та опитано директора ТОВ «УНДІНА-СЕРВІС», який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Крім того, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11 січня 2012 року № 53/23-3/37045665 встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТОВ «УНДІНА-СЕРВІС»за період з 01 липня 2011 року по 30 листопада 2011 року.

Відповідачем з метою отримання інформації відповідно до п. 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, було вчинено дії по проведенню зустрічної звірки щодо наявності господарських відносин у позивача, як контрагента ТОВ «УНДІНА-СЕРВІС».

16 листопада 2011 року позивачу направлено запит № 42602/15-511 про надання інформації та її документального підтвердження.

Позивачем, який вважав зазначений запит такими, що не відповідає вимогам п. 73.3 статті 73 ПК України, не було надано відповідачу запитуваної інформації та відповідних документів.

Відповідачем не було проведено зустрічну звірку позивача у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено відповідний акт не встановлення місцезнаходження позивача.

В результаті проведених заходів відповідачем складено акт від 24 січня 2012 року № 193/23-2/37319033 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

Згідно висновків акту від 24 січня 2012 року № 193/23-2/37319033, правочини, укладені позивачем, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб; позивач є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (±5 %) економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня. Отже, дані Додатку 5 «Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту»до декларації з ПДВ за вересень 2011 року, поданого позивачем до відповідача підлягають зменшенню.

Позивач вважає такі дії та висновки відповідача протиправними, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 73.3 статті 73 Кодексу - органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 73.5 статті 73 ПК України - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Аналіз викладених законодавчих норм та фактичних обставин справи, свідчить про те, що відповідач при вчинені оскаржуваних дій діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

В той же час, акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача є виключно службовим документом, який, не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

В цьому контексті апелянтом не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Берніс Продакт» -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.