КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14613/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелон Фешн Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року адміністративний позов ТОВ «Мелон Фешн Україна»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, співробітниками ДПІ у Печерському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мелон Фешн Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 26 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 07 червня 2011 року за № 674/23-6/37100448.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 406 000, 00 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 125 116, 00 грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 280 884, 00 грн.; п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в період, що перевірявся, на загальну суму 1 280 478, 00 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 1 280 478, 00 грн.
На підставі даного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005502306 від 23 червня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 507 500, 00 грн. з них за основним платежем 406 000, 00 грн. податок на додану вартість та нараховані штрафні санкції у розмірі 101 500, 00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Мелон Фешн Україна»(Покупець) та Приватним підприємством «Актівсерв»(Продавець) укладено договори купівлі-продажу № 13 від 31 травня 2010 року, № 14 від 31 травня 2010 року № 15 від 31 травня 2010 року № 16 від 31 травня 2010 року, № 17 від 08 червня 2010 року, № 18 від 27 червня 2010 року, № 19 від 15 серпня 2010 року.
Зобов'язання сторін за вказаними договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями специфікацій, актів приймання-передачі, податковими накладними та виписками з банківських рахунків.
В Акті перевірки зазначається, що ПП «Актівсерв»взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва 30 травня 2007 року № 44796. Згідно бази даних АІС ОР та «ПДС»: Стан 10-запит на встановлення місцезнаходження. Підприємством декларації з ПДВ за червень 2010 року, за серпень 2010 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва не подавались (останні подані - декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, декларація про прибуток за І півріччя 2009 року).
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» - особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 статті 7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Судом першої інстанції було залучено до матеріалів справи: копії видаткових накладних; копії податкових накладних; копії платіжних доручень за перевіряємий період та копії виписок з банківських рахунків, договори про продаж придбаного товару, декларації накладні, податкові накладні, довіреності, вантажні декларації, видаткові накладні.
Отже, в матеріалах справи містяться докази виконання сторонами умов договору в повному обсязі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази того, що ПП «Актівсерв»було подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації за спірний період.
Між ТОВ «Мелон Фешн Україна»(Замовник) та ТОВ «Моней Фарм»(Підрядник) було укладено договори підряду № 01-07-10 від 01 липня 2010 року, № 02-07-10 від 02 липня 2010 року, № 05-07-10 від 05 липня 2010 року, № 06-07-10 від 06 липня 2010 року.
Зобов'язання сторін за вказаними договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання-передачі, податковими накладними (копії даних документів залучені до матеріалів справи).
В акті перевірки зазначається, що ТОВ «Моней Фарм»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23 липня 2008 року за № 27277. Згідно бази даних «ДПС»: стан 7 -до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.
Крім того в Акті перевірки зазначено, що відповідно до постанови про порушення кримінальної справи відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання суб'єктом підприємницької діяльності -ТОВ «Моней Фарм»з метою прикриття незаконної діяльності, тобто скоєння фіктивного підприємства, вчиненого повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 Кримінального кодексу України.
А тому податковим органом зроблено висновки про те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Моней Фарм»є нікчемними та відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товару (робіт, послуг).
Між тим, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на винесення вироків посадовим особам підприємств, порушення кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Проте, матеріали справи містять акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які підтверджують фактичне виконання робіт, передбачених договорами.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.
Крім того, судом встановлено, що між ТОВ «Мелон Фешн Україна»(Замовник) та ПП «Агропрайд»(Постачальник) було укладено договір на виготовлення та монтаж обладнання № 101001М від 01 вересня 2010 року.
У відповідності п. 1.1 вказаного Договору - Постачальник зобов'язується на власний ризик, використовуючи власні або придбані (орендовані, замовлені) ним же матеріали, устаткування, інструменти, транспорт: 1.1.1 виготовити за завданням Замовника торгівельне обладнання для магазину Love Republic в торгівельному центрі Dream Town м. Київ; 1.1.2 передати у встановлені строки Обладнання належної якості, виготовлене та поставлене йому Постачальником, а також роботи з монтажу (встановлення), виконані Підрядником на об'єкті Замовника, і оплатити їх за цінами та у строки, погоджені Сторонами у порядку, визначеному цим Договором.
Між Приватним підприємством «Агропрайд»(Первісний кредитор) та ТОВ «Рондобуд»було укладено договір про відступлення право вимоги № 1 від 29 жовтня 2010 року.
У відповідності до п. 1.1 договору - Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 101001-М від 01 вересня 2010 року, укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «Мелон Фешн Україна».
В матеріалах справи міститься Повідомлення ПП «Агропрайд»про відступлення права вимоги на користь ТОВ «Мелон Фешн Україна».
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, виписками з банківських рахунків (копії даних документів залучені до матеріалів справи).
В акті перевірки зазначається, що ПП «Агропрайд»взято на податковий облік 10 червня 2008 року в ДПІ у м. Херсоні. Згідно бази даних «ДПС»: стан 8 -до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження.
Податковим органом зроблено висновки про те, що угоди укладені між позивачем та ПП «Агропрайд»є нікчемними та відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товару (робіт, послуг).
Між тим, в акті перевірки знову відсутні посилання на несплату підприємством податків та на винесення вироків посадовим особам підприємств, порушення кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Судом встановлено, що за вищезазначеними договорами позивачем було надано послуги, які були належним чином та в повному обсязі виконано.
Дані послуги, що надавалися позивачу, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, та не може бути визначені судом як порушення встановленого порядку.
Матеріали справи містять акти приймання-передачі, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які підтверджують фактичне виконання робіт, передбачених договорами.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.
А тому правомірним є висновок Окружного адміністративного суду м. Києва про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення № 0005502306 від 23 червня 2011 року.
Таким чином, вірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 28816197, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14613/11/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: