Ухвала суду № 28802111, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/42110/11

№ К/9991/42110/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011

та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2010

у справі № 2а-121/10/2470 Чернівецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»

до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)Чернівецької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганбуд-ВД»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Терон»

за участю прокурора Чернівецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Сокирянської ОДПІ від 15.07.2009 № 0000382300/0, № 000392300/0; від 17.07.2009 № 0000422300/0; від 10.08.2009 № 000382300/1, № 0000422300/1.

У касаційній скарзі Сокирянська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.07.2009 № 350/23-013/31195398, про порушення ТОВ «Енергопром»норм пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.6.1 пункту 5.6 ст.5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/04-ВР, втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 199748,00 грн., у тому числі: за І квартал 2008 року -у сумі 58322,00 грн., ІІ квартал 2008 року -141426,00 грн., у зв`язку з безпідставним включенням до складу валових витрат вартості товарів на суму 4988795,00 грн. за господарськими операціями з поставки товарів ТОВ «Терон»та на 1568034,90 грн. за господарськими операціями з поставки товарів ТОВ «Луганбуд-ВД». Крім того, за висновком контролюючого органу позивач порушив норм підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого занизив податкові зобов'язання за травень, червень, липень, вересень 2008 року на загальну суму 1302094,00 грн. та завищив від`ємне значення чистої суми податку на додану вартість за червень 2008 року на 17514,00 грн. ( завищив податковий кредит на загальну суму 1319608,04 грн. за ці податкові звітні періоди за господарськими операціями з поставки товарів ТОВ «Терон»та ТОВ «Луганбуд-ВД»).

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2009 № 000392300/0 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 299622,00 грн. (у т.ч. 199748,00 грн. - основний платіж, 99874,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 15.07.2009 № 0000382300/0 та від 10.08.2009 № 000382300/1 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1953141,00 грн.( у т.ч. 1302094,00 грн. - основний платіж, 651047,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 17.07.2009 № 0000422300/0 та від 10.08.2009 № 0000422300/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 99874,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Терон»(продавець) укладено договір від 22.05.2008 № 402-1 поставки паливно-мастильних матеріалів. Додатковими угодами до цього договору від 23.05.2008 та від 26.05.2008 передбачено розширення асортименту товарів поставки (щебінь, цемент, арматура, металопрокат, поли пласт, трьохкулачкова резина). Виконання вказаного договору підтверджується копіями видаткових та податкових накладних (а.с. 108-148, т. 2), платіжних доручень та виписки з банківського рахунку ТОВ Енергопром»(а.с. 174-191, т.2).

02.07.2008 між позивачем (покупець) та ТОВ «Луганбуд-ВД»(продавець) укладено договір № 412-1 поставки портландцементу марки ПЦ 11/АШ-400. Виконання договору підтверджується копіями видаткових та податкових накладних (а.с. 78-87, 108-148, т. 2), платіжних доручень (а.с. 90-92, 174-191, т.2), накладних на маршрут або групу вагонів (залізничних накладних) про відправку цементу ВАТ «Волинь-цемент» на адресу ТОВ «Енергопром»(одержувач) (а.с. 93-102, т.2), квитанцій про приймання вантажу (цементу) (а.с.166-175, т.1).

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено. що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум податку на додану вартість. сплачену у вартості товарів (послуг) до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Доводячи правомірність донарахованих сум податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, ОДПІ посилається на те, що первинні документи, які складені за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «Терон»та ТОВ «Луганбуд-ВД», підписані не уповноваженими особами цих контрагентів.

Проте, однак, такі доводи не відповідають встановленим у судовому процесі обставинам справи, оскільки факт підписання договору від 02.07.2008 № 442-1 від імені ТОВ «Луганбуд-ВД»його директором Вільховенком С.О. був підтверджений останнім у судовому процесі. Щодо договору поставки від 22.05.2008 № 402-1, укладеного між позивачем та ТОВ «Терон», то цей договір рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2009 у справі № 5/195 за позовом ТОВ «Терон»до ТОВ «Енергопром»про визнання договору дійсним було визнано дійсним. Цим рішенням встановлено факт виконання громадянином ОСОБА_5 з 19.05.2008 обов`язків директора ТОВ «Терон»у зв`язку з відсутністю громадянина ОСОБА_6, призначеного на цю посаду, а також факт поставки ТОВ «Терон» паливно-мастильних матеріалів та товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 5986554,34 грн. ТОВ «Енергопром»з 30.05.2008 по 25.06.2008 та підписання первинних документів від імені ТОВ «Терон»виконуючим обов'язки директора ОСОБА_5 (а.с. 5-7, т.2).

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, застосовуючи вказані правові норми та виходячи з встановлених у судовому процесі обставин, що свідчать про реальний характер поставки товарів позивачу ТОВ «Терон»та ТОВ «Луганбуд-ВД», на підставі приєднаних до справи доказів, оцінка яких відповідає вимогам статті 86 КАС України, зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем витрат за цими господарськими операціями до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість, сплаченого у їх вартості до податкового кредиту за відповідний податковий період.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Г.К. Голубєва М.І. Костенко