Ухвала суду № 28798333, 23.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р. Справа № 32368/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Савицької Н.В. та Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.08.2010р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вежа» до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

25.06.2010р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Вежа» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними наступні податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Рівненської обл. (Острозьке відділення): № 0000041601/0 від 17.06.2010р. - в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3113 грн. 67 коп.; № 0000071601/0 від 17.06.2010р. - в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 432 грн. 20 коп.; № 0000051601/0 від 17.06.2010р. - повністю; № 0000061601/0 від 17.06.2010р. - повністю; № 0000081601/0 від 17.06.2010р. - повністю; № 0000091601/0 від 17.06.2010р. - повністю; № 0000101601/0 від 17.06.2010р. - повністю; № 0000111601/0 від 17.06.2010р. - повністю; судові витрати покласти на відповідача (а.с.3-9, 72-78).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.08.2010р. заявлений позов задоволено (а.с.95-98).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Здолбунівська ОДПІ, яка у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.99 і на звороті).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акта перевірки № 165 від 11.06.2010р. щодо своєчасності сплати податку на додану вартість /ПДВ/; судом не враховані під час вирішення справи приписи п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Також суми штрафних санкцій, які визначені в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях сплачені повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 11.06.2010р. відповідачем Здолбунівською ОДПІ (Острозьке відділення) проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за червень 2009 року - травень 2010 року, результати якої оформлені Актом перевірки № 165/16-13980230 від 11.06.2010р. (а.с.19-20).

Проведеною перевіркою виявлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2009 року - лютий 2010 року, що згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слугувало підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкції.

На підставі цього Акту перевірки відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення, якими за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції:

№ 0000041601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 50 відсотків на суму 3667 грн. 97 коп. (а.с.11);

№ 0000071601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 20 відсотків на суму 4679 грн. (а.с.17);

№ 0000051601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 20 відсотків на суму 19 грн. 02 коп. (а.с.12);

№ 0000061601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 50 відсотків на суму 1400 грн. (а.с.13);

№ 0000081601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 20 відсотків на суму 13 грн. 20 коп. (а.с.14);

№ 0000091601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 20 відсотків на суму 367 грн. (а.с.15);

№ 0000101601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 10 відсотків на суму 04 грн. 70 коп. (а.с.16);

№ 0000111601/0 від 17.06.2010р. - штраф в розмірі 20 відсотків на суму 677 грн. 41 коп. (а.с.18).

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несплату узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ протягом граничних строків здійснено податковим органом внаслідок зарахування поточних платежів позивача по ПДВ в рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди.

Разом з тим, відповідно до представлених доказів позивачем здійснювалася сплата поточних узгоджених податкових зобов'язань, в переважній більшості, у встановлені строки, що стверджується відповідними платіжними документами.

Зокрема, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000041601/0 від 17.06.2010р. до позивача було застосовано штраф в розмірі 3667 грн. 97 грн. за затримку на 143 календарні дні сплати ПДВ в розмірі 50 відсотків від несплаченої суми податкового зобов'язання, яка відповідно становить 7335 грн. 94 коп. Вказане податкове зобов'язання виникло у позивача на підставі податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року (№ 2196 від 18.06.2009р.) (а.с.25-26); граничний строк сплати податкового зобов'язання - до 30.06.2009 року. Вказане податкове зобов'язання погашено позивачем в два етапи: відповідно до платіжних доручень № 172 від 30.06.2009р. на суму 1887 грн.91 коп. та № 173 від 03.07.2009р. на суму 5543 грн. 09 коп. При цьому, податкове зобов'язання в сумі 5543 грн. 09 коп. сплачено із затримкою тривалістю три календарних дні, а сума штрафних (фінансових) санкцій відповідає 10 відсоткам і повинна складати 554 грн. 30 коп.; за таких обставин вказане повідомлення-рішення в частині застосування санкцій на суму 3113 грн. 67 коп. не відповідає вимогам закону.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000051601/0 від 17.06.2010р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 19 грн. 02 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по ПДВ, яке виникло на підставі податкової декларації з ПДВ № 2196 від 18.06.2009р. (а.с.25-26). Відповідно до податкової декларації загальна сума податкового зобов'язання позивача становить 7431 грн., граничний строк сплати цього податкового зобов'язання - 30.06.2009р. Здолбунівська ОДПІ визначила строк затримки у 86 дні по сплаті узгодженого податкового зобов'язання на підставі платіжного доручення від 24.09.2009р. на суму 95 грн. 10 коп. Однак, вказане податкове зобов'язання в сумі 7431 грн. було погашено ТзОВ «Вежа» в два етапи: 30.06.2009р. ним сплачено 1887 грн. 91 коп., а 03.07.2009 р. - 5543 грн. 09 коп., що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.27). Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000051601/0 від 17.06.2010р. прийнято неправомірно.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000061601/0 від 17.06.2010р. застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1400 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ. Це податкове зобов'язання виникло у позивача на підставі податкової декларації з ПДВ № 2858 від 19.07.2009р. (а.с.28-29). Загальна сума податкового зобов'язання ТзОВ «Вежа» за червень 2009 року становить 2800 грн.; граничний строк сплати цього податкового зобов'язання - до 30.07.2009р. Вказане податкове зобов'язання погашено позивачем 29.07.2009р. на підставі платіжного доручення № 205 від 29.07.2009р. (а.с.30). Таким чином, ТзОВ «Вежа» у визначені законом строки сплачено суму ПДВ за червень 2009 року в повному обсязі, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000061601/0 від 17.06.2010р. не ґрунтується на вимогах закону.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000081601/0 від 17.06.2010р. Здолбунівською ОДПІ застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 грн. 20 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 66 грн., яке виникло на підставі податкової декларації з ПДВ № 3604 від 19.08.2009р. (а.с.31-32); граничний строк сплати цього податкового зобов'язання - до 31.08.2009р. Відповідно до платіжного доручення № 220 від 19.08.2009р. позивач сплатив ПДВ в сумі 66 грн. (а.с.33). За таких умов податкове повідомлення-рішення № 0000081601/0 від 17.06.2010р. є протиправним.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000091601/0 від 17.06.2010р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 367 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ в сумі 1835 грн. Дане податкове зобов'язання виникло у ТзОВ «Вежа» на підставі податкової декларації № 3767 від 18.09.2009р. (а.с.34-35). Податкове зобов'язання погашено 24.09.2009р. на підставі платіжного дорученням № 256 від 24.09.2009р., через що податкове повідомлення-рішення № 0000091601/0 від 17.06.2010р. слід визнати протиправним і скасувати.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000101601/0 від 17.06.2010р. застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 04 грн. 70 коп. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 47 грн. на підставі податкової декларації № 4405 від 19.10.2009р. (а.с.37-38). Платіжним дорученням № 277 від 20.10.2009р. вказане податкове зобов'язання було погашено позивачем в межах граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання (а.с.39). Тому, податкове повідомлення-рішення № 0000101601/0 від 17.06.2010р. не відповідає вимогам закону.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000071601/0 від 17.06.2010р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4679 грн. за затримку на 85 календарних днів сплати ПДВ. Вказане податкове зобов'язання виникло у позивача на підставі податкової декларації з ПДВ № 5877 від 20.01.2010р. (а.с.40-44); граничний строк сплати цього податкового зобов'язання - до 01.02.2010р. Однак, відповідачем не враховані подані позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень, жовтень, листопад 2009 року, поданих 20.01.2010р. Відповідно до цих уточнюючих розрахунків податкове зобов'язання ТзОВ «Вежа» за грудень 2009 року становить 21234 грн., яке було погашене позивачем 26.04.2010р. на підставі відповідної квитанції (а.с.45). Таким чином, сума простроченого податкового зобов'язання становить 21234 грн., а кількість календарних днів затримки - 84 дні. Відповідно, сума штрафу, що підлягає сплаті позивачем, складає 4246 грн. 80 коп. (20 відсотків від 21234 грн.). Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000071601/0 від 17.06.2010р. є неправомірним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 432 грн. 20 коп.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000111601/0 від 17.06.2010р. застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення сплати протягом граничних строків узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло на підставі податкової декларації № 420 від 19.02.2010р. (а.с.46-47). При цьому, відповідачем не прийнято до уваги уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2010 року, податкові декларації за лютий-березень 2010 року та здійснену сплату податку відповідно до квитанції від 26.04.2010р. на суму 11676 грн. (а.с.48-53). Тому, податкове повідомлення-рішення № 0000111601/0 від 17.06.2010р. не відповідає вимогам закону.

В обгрунтування наведених висновків колегія суддів виходить з того, що відповідно до пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Із змісту даних наявних матеріалів справи убачається, що податковим органом в порушення вищенаведених норм не враховані призначення сплачених позивачем коштів згідно платіжних доручень, а вказані кошти зараховані на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником сум ПДВ у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, через що правові підстави для застосування до позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій є відсутніми (окрім податкових повідомлень-рішень № 0000041601/0 від 17.06.2010р. та № 0000071601/0 від 17.06.2010р., які лише частково відповідають вимогам закону).

Стосовно наведених в апеляційній скарзі доводів апелянта колегія суддів враховує, що такі жодним чином не спростовують висновків рішення суду та зводяться до констатації фактів, установлених судом під час розгляду справи по суті, із наведенням окремих положень діючого законодавства.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, слід визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення № 0000051601/0 від 17.06.2010р., № 0000061601/0 від 17.06.2010р., № 0000081601/0 від 17.06.2010р., № 0000091601/0 від 17.06.2010р., № 0000101601/0 від 17.06.2010р., № 0000111601/0 від 17.06.2010р., а також належить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000041601/0 від 17.06.2010р. в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3113 грн. 67 коп. та № 0000071601/0 від 17.06.2010р. в частині надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 432 грн. 20 коп.

Вказане уточнення не впливає на правильність вирішення заявленого позову, а тому підстав для скасування чи зміни судового рішення колегія суддів не вбачає.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської обл. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.08.2010р. в адміністративній справі № 2а-2991/10/1770 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Савицька

М.В.Костів