Постанова № 28798336, 22.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р. Справа № 24609/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТехноСталь» до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТехноСталь» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - МДПІ) від 27 серпня 2009 року:

№0000892310/0/1735, яким підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 47570 грн., з яких 37424 грн. за основним платежем і 10146 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000892310/0/1736, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 57227 грн., з яких 38151 грн. за основним платежем і 19076 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року у справі № 2а-9710/09/2270 позов було задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення МДПІ № 0000892310/0/1735 від 27 серпня 2009 року, а також податкове повідомлення-рішення МДПІ № 0000892310/0/1736 від 27 серпня 2009 року в частині основного платежу в сумі 36497,20 грн. 20 коп. та штрафних санкцій в сумі 18249,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі МДПІ просить зазначене судове рішення скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог ТОВ повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у ході проведеної планової виїзної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року було встановлено порушення п.4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 37424 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено порушення товариством пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, пп. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на суму 38151 грн.

Суть виявлених, на переконання апелянта, порушень закону зводиться до такого.

При дослідженні взаємовідносин ТОВ з ВАТ «Красилівський агрегатний завод» ТОВ для перевірки не надано договір в письмовій формі. Акти приймання-передачі продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей перевіркою у ТОВ не встановлено. Трудових ресурсів у ТОВ, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, не встановлено.

Окрім того, відповідно переліку продукції, яка підлягає сертифікації в Україні, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28, групи товарів, які придбавались та реалізовувались ТОВ, підлягають сертифікації. Сертифікати якості у ТОВ проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано.

Проведеною перевіркою також не виявлено актів приймання - передачі товарів, в тому числі на відповідальне зберігання. Для проведення перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування металопродукції.

В ході проведення перевірки не встановлено відповідні документи, що підтверджують факт відвантаження чи отримання товарів.

Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту від 19.11.1998 року № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів» на час проведення перевірки відсутні.

Для перевірки не надано залізничних накладних або товарно-транспортних накладних на поставку металопродукції для ВАТ «Красилівський агрегатний завод».

Враховуючи наведене апелянта вважає, що операції по взаємовідносинах ТОВ із ВАТ «Красилівський агрегатний завод» не мали реального товарного характеру.

Окрім того, для здійснення операцій з придбання металопродукції ТОВ укладало договір №5/1 від 15.05.2008 року з ПП «Поділлямонтажкабель». За отриману продукцію перераховано кошти згідно платіжного доручення № 278 від 30 вересня 2008 року на суму 120382,00 грн. При цьому згідно із відомостями інформаційної бази даних ПП «Поділлямонтажкабель» впродовж 2008 року звітність по ПДВ та податку на прибуток до ДПІ в м. Хмельницькому не подавало. Остання податкова декларація з ПДВ була подана за серпень 2007 року з нульовими показниками, показники по податку на прибуток були задекларовані востаннє в декларації за півріччя 2007 року.

При цьому апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що ТОВ для перевірки надано договір №11/1 від 01.11.2008 року, укладений з ПП «Електроспецсталь». Під час проведення перевірки до ДПІ у м. Хмельницькому (податковий орган, в якому знаходиться на обліку ПП «Електроспецсталь») було направлено запит від 02.07.2009 року №5902/7/23-021 щодо підтвердження взаєморозрахунків ПП «Електроспецсталь» з позивачем. Згідно відповіді, наданої ДПІ у м. Хмельницькому листом від 21.07.2009 року № 21338/7/23-3, проведення перевірки ПП «Електроспецсталь» неможливо, оскільки документація даного суб'єкта господарювання знаходиться у Хмельницькому міському відділі УМВС України в Хмельницькій області. Директором ПП «Електроспецсталь» Солодуненко Т.В. було надано пояснення, відповідно до якого, вона жодного відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ПП «Електроспецсталь» не має. Мети здійснення підприємницької діяльності не мала, ніяких угод з іншими суб'єктами господарювання не укладала, жодних документів не підписувала, печатки не виготовляла. Будь-яких господарських взаємовідносин з ТОВ не проводила. Будь-яких документів не виписувала та не підписувала. Податкова звітність по ПДВ нею до ДПІ у м. Хмельницькому не подавалась.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що для здійснення операцій з придбання нафтопродуктів підприємством було укладено договори купівлі-продажу з постачальниками ТОВ «Калина Тернопіль» та ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», однак договори у письмовій формі для перевірки не надано. Акти приймання-передачі продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей ТОВ для перевірки не надано.

Трудових ресурсів у ТОВ на підставі наявних документів, що надані для перевірки, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, не встановлено. Сертифікати якості у ТОВ перевіркою не виявлено, а підприємством не надано. При цьому перевіркою не виявлено актів приймання - передачі товарів, в тому числі на відповідальне зберігання і для проведення перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування металопродукції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи вимоги ТОВ, суд першої інстанції виходив із того, що контрагентами щодо господарських операцій з реалізації металопродукції ТОВ були ПП «Поділлямонтажкабель», ПП ОСОБА_2, ПП «Електроспецьсталь», ДП «Красилівський агрегатний завод».

Контрагентами щодо поставки нафтопродуктів були ТОВ «Калина Тернопіль» та ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», а контрагентом щодо купівлі нафтопродуктів було ПП «Тріада». Всі укладені позивачем договори на поставку металопрокату і нафтопродуктів відповідають вимогам цивільного законодавства.

Відповідно до договору №11/1 від 01 листопада 2008 року між ТОВ та ПП «Електроспецсталь» останнє зобов'язувалося поставити металопродукцію, а ТОВ - заплатити за неї. Після підписання договору контрагент позивача надав свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про взяття на облік платника ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Факт поставки товару підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, сертифікатами якості, транспортними накладними Південно-Західної залізниці, в яких зазначено, що з ТОВ «МД Груп» відправило металопродукцію для ТОВ, а платником за продукцією є ПП «Електроспецсталь» місце доставки станція Красилів. Наведене свідчить, що операція була товарна.

15 травня 2008 року між ТОВ та ПП «Поділлямонтажкабель» підписано договір №5/1 про поставку металопродукції. Після підписання договору ПП «Поділлямонтажкабель» надано свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про взяття на облік платника ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Товар, передбачений договором, поставлений та проплачений, що підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, сертифікатами якості, транспортними накладними Південно-Західної залізниці про доставку металопродукції від ТОВ «МД Груп» до ПП «Поділлямонтажкабель» для ТОВ. Тому покликання відповідача на безтоварність операції спростовується матеріалами справи.

Також судом було направлено запит до ТОВ «МД Груп» та отримано відповідь від 05.02.2010 року № 43 проте, що господарські відносини з ПП «Поділлямонтажкабель» і ПП «Електоспецсталь» щодо відвантаження металопродукції мали місце та на підтвердження цього надано копії договорів, видаткових накладних, довіреностей. Також в листі вказано, що господарських відносин з ПП ОСОБА_2 вони не здійснювали.

На виконання укладеного з ВАТ «Красилівський агрегатний завод» договору купівлі-продажу № 4 від 19 лютого 2008 року позивач реалізовував металопродукцію, придбану від ПП «Поділлямонтажкабель» і ПП»Електоспецсталь» на умовах, вказаних в специфікаціях, (п.2.1 договору). Відповідно до специфікацій, які оформлялись сторонами на кожну партію товару, місцем поставки є ст. Красилів Південно-Західної залізниці. На кожну партію поставленого товару позивач виписував ДП «Красилівський агрегатний завод» видаткову накладну, податкову накладну, і на підставі довіреності, виданої ДП «Красилівський агрегатний завод», передавав металопрокат представнику заводу на залізничній ст. Красилів. Після отримання від позивача металопрокату ДП «Красилівський агрегатний завод» перераховував на розрахунковий рахунок позивача кошти за придбаний товар, які позивач включав до валового догоду звітного періоду.

Факт отримання позивачем коштів від ДП «Красилівський агрегатний завод» за реалізований металопрокат підтверджується відповідачем в акті перевірки, а факт поставки товару - наявними у позивача та ДП «Красилівський агрегатний завод» первинними документами, оформлення яких передбачене правилами бухгалтерського та податкового обліку (договором, специфікаціями до договору, сертифікатом відповідності, залізничними накладними, податковими накладними та видатковими накладними).

Крім того, факт поставки металопрокату на суму 1355943,0 грн. від позивача до ДП «Красилівський агрегатний завод» підтверджується результатами перевірки ДП «Красилівський агрегатний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами якої складено довідку №7764/7/23-139 від 22.07.2009 року про те, що вході перевірки встановлено факт фінансово-господарських операцій між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ТОВ.

Відповідно до договору від 05.03.2008 року, укладеного з ТОВ «Калина Тернопіль» (п.2.1.1 договору) та п.3 додаткової угоди до нього №2 від 13.03.2009 року товар постачається на умовах самовивозу зі складу постачальника в м. Скибнево. Пунктом 3.10 договору сторони визначили, що при умові відвантаження (передачі) товару на умовах, визначених підпунктом 2.1.1 даного договору, зберігання товару до його фактичного отримання покупцем здійснюється за рахунок постачальника протягом 10 днів з моменту виписки накладної (п.3.10.1. договору).

Листом від 13.03.2009 року позивач уповноважив постачальника відвантажити придбане ним дизельне пальне за складу в м. Скибнево ПП «Тріада», яке є перевізником цих нафтопродуктів. Факт перевезення нафтопродуктів від постачальника підтверджується товарно-транспортною накладною. Отримані від ТОВ «Калина Тернопіль» позивач реалізував ПП «Тріада» відповідно до договору купівлі-продажу від 02.02.2009 року № 01-02/09

Відповідно до договору № 04-02 від 01.02.2009 року, укладеного з ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» (п.4.2 договору) та п.42 додатку №1 до договору поставки від 01.02.2009 року поставка товару відбувається на умовах СРТ нафтобаза (склад) покупця з підписанням видаткової накладної. Пунктом 2.4 договору поставки від 01.02.2009 року встановлено, що необхідною умовою початку поставки є рознарядка покупця з зазначенням станції призначення. На виконання вказаного пункту договору позивач листом від 04.02.2009 року № 1/4 повідомив постачальника що місцем поставки є склад в м. Старокостянтинів ПП «Тріада».

Отримані від ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» позивач реалізував ПП «Тріада» відповідно до договору купівлі-подажу від 02.02.2009 року № 01-02/09.

Таким чином, отримувачем нафтопродуктів, придбаних позивачем у ТОВ «Калина Тернопіль» і ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» відповідно до листів позивача, надісланих на адресу постачальників, є ПП «Тріада» відповідно до укладеної угоди з позивачем, що підтверджується договором №01-02/09 від 01.02.2009 року, додатковими угодами до цього договору, копіями довіреностей на отримання товару, видатковими і податковими накладними тощо.

Факт поставки нафтопродуктів від ТОВ «Калина Тернопіль» і ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» позивачеві підтверджується наявними у нього податковими накладними, видатковими накладними, договорами, товарно-транспортними накладними, сертифікатами відповідності, актами приймання-передачі, сертифікатами відповідності.

Крім цього, податковою інспекцією проведені зустрічні перевірки контрагентів позивача ТОВ «Калина Тернопіль» і ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» за результатами яких було складено довідки.

Так, за наслідками зустрічної перевірки ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» складено довідку №161/03481371 від 30.07.2009 року в якій підтверджено здійснення фінансово-господарських операцій між ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» та ТОВ.

За наслідками зустрічної перевірки ТОВ «Калина Тернопіль» складено довідку №11013/23-01/33091084 від 22.10.2009 року в якій підтверджено здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Калина Тернопіль» та ТОВ.

Відповідачем надано суду копію пояснення ПП ОСОБА_2 в якому вказано, що вона не займалась підприємницькою діяльністю. Також надано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року, яким припинено підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_2 та визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності ПП ОСОБА_2 Також судом отримано лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп» з інформацією про те, що вони не здійснювали господарську діяльність з ПП ОСОБА_2

Враховуючи викладене суд вважає, що операції з контрагентом ПП ОСОБА_2 носили безтоварних характер, а тому працівниками МДПІ вірно нараховано основний платіж в сумі 1653 грн. 80 коп. та штрафних санкцій на суму 826 грн. 90 коп. з ПДВ.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 pоку, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, результати якої оформлено актом № 1362/230/33651215 від 20.07.2009 року. Висновки вказаної перевірки стали підставою для прийняття оскаржуваних ТОВ податкових повідомлень рішень.

Згідно із приписами п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

За правилами п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є такий документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Приписами ст. 4 цього ж Закону встановлено, що бухгалтерський облік господарських операції будується на принципі превалювання сутності над формою - операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків і необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Даючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо встановлення факту здійснення господарських операції, які послужили підставою для формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ позивача, апеляційний суд звертає увагу на таке.

При дослідженні взаємовідносин ТОВ з ВАТ «Красилівський агрегатний завод» позивачем договір в письмовій формі для перевірки не надано. Акти приймання-передачі продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) при перевірці ТОВ не встановлено, як і трудових ресурсів, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю.

Групи товарів, які придбавались та реалізовувались ТОВ, підлягали сертифікації у відповідності до Переліку продукції, яка підлягає сертифікації Україні, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року за № 466/10746.

За правилами ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції;

припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Разом із тим, у ході проведеної контролюючим органом перевірки позивача сертифікатів якості виявлено не було та підприємством не надано.

Окрім того, зайняття ТОВ оптовою торгівлею товарами передбачає наявність документів на підтвердження права власності підприємства на придбаний товар, яким є, зокрема, акт приймання-передачі товару, однак проведеною перевіркою актів приймання - передачі товарів виявлено не було.

У ході проведення перевірки не встановлено документів, що підтверджують факт відвантаження чи отримання товарів, за формами, передбаченими наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів» та наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, слід погодитися із думкою контролюючого органу про непідтвердження позивачем належним чином факту виконання умов поставок ВАТ «Красилівський агрегатний завод», а отже і з висновком про те, що операції ТОВ із ВАТ «Красилівський агрегатний завод» не мали реального товарного характеру.

Щодо здійснення операцій з придбання металопродукції ТОВ на підставі договору №5/1 від 15.05.2008 року з ПП «Поділлямонтажкабель» (платіжне доручення № 278 від 30 вересня 2008 року на суму 120382,00 грн.), то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до інформаційної бази даних Державної податкової служби ПП «Поділлямонтажкабель» впродовж 2008 року звітність по ПДВ та податку на прибуток до ДПІ в м. Хмельницькому не подавало і остання податкова декларація з ПДВ була подана за серпень 2007 року з нульовими показниками, показники по податку на прибуток були задекларовані востаннє в декларації за півріччя 2007 року.

Під час проведення перевірки, до ДПІ у м. Хмельницькому, де знаходиться на обліку ПП «Електроспецсталь», було направлено запит від 02.07.2009 року №5902/7/23- 021 та отримано відповідь про неможливість проведення перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ, оскільки документація даного суб'єкта господарювання знаходиться у Хмельницькому міському відділі УВС в Хмельницькій області. При цьому директором ПП «Електроспецсталь» Солодуненко Т.В. було надано пояснення про те, що вона жодного відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ПП «Електроспецсталь» не має, мети здійснення підприємницької діяльності не мала, ніяких угод з іншими суб'єктами господарювання не укладала, жодних документів не підписувала, печатки не виготовляла, будь-яких господарських взаємовідносин з позивачем не проводила, податкову звітність до ДПІ у м. Хмельницькому ПП «Електроспецсталь» не подавалась.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає правильним висновок податкового органу про те, що господарські операції ТОВ із ПП «Електроспецсталь» не мали реального товарного характеру.

При наданні оцінки доводам апелянта щодо здійснення ТОВ операцій з придбання нафтопродуктів з ТОВ «Калина Тернопіль» та ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», на думку апеляційного суду, слід виходити із таких міркувань.

Як свідчать матеріали справи, відповідних договорів між вказаними контрагентами у письмовому вигляді у ході перевірки позивачем не надано, як і актів приймання-передачі продукції, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ.

Окрім того, як було зазначено раніше, трудових ресурсів, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, у ТОВ при перевірці наданих документів, не встановлено, яке і сертифікатів якості продукції.

У сукупності із встановленими у ході проведеної перевірки обставинами щодо господарських взаємовідносин з іншими контрагентами, на переконання апеляційного суду, вказані обставини дають підстави для висновку про те, що господарські операції ТОВ із ТОВ «Калина Тернопіль» та ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» також не мали реального товарного характеру.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявність за наслідками зустрічних перевірок ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» та ТОВ «Калина Тернопіль» довідок, якими, на думку суду першої інстанції, підтверджено здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ, не є безумовним доказом реальності таких операцій.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивача судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року у справі № 2а-9710/09/2270 у частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТехноСталь» та прийняти нову, якою у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба