Рішення № 28788944, 23.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.13 р. Справа № 5006/40/104/2012

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек», с. Донецьк

про стягнення 18675 грн.

Суддя - Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Шуба Я.С., довіреність №33 від 01.01.2012.

від відповідача - Черняєв О.М., довіреність №03 від 09.04.2012; Ющенко М.В., довіреність №05 від 17.12.2012.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» (далі - відповідач) про стягнення 18675 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.05.2012 зі станції Горлівка Донецької залізниці відповідач, згідно накладної №51760395, у вагоні №67189670, відправив вантаж - горішок коксовий, на станцію Нікополь Придніпровської залізниці. На станції призначення, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 18675 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що зважування вантажу проводилось після одержання вантажу одержувачем.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Істек» (вантажовідправник), зі станції Горлівка на станцію Нікополь, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №51760395 у вагоні №67189670 вантаж - горішок коксовий. При оформленні залізничної накладної №51760395 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 46300кг, тара - 21800кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника. Маса визначена на 100 тонних вагонних вагах. Вантаж навантажений шапкою, маркований вапном по усій площі вагону. Тара перевірена (а.с.10).

На станції призначення, залізниця, за заявкою одержувача вантажу (а.с.11), здійснила перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній № 51760395.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом АА № 042163/115 від 14.05.2012, в розділі «Д» якого зазначено: «перевірка маси вантажу на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту, виявлено менше проти документа на 1150кг горішка коксового, який у вагоні вміститись не міг. У документі - горішок коксовий у вологому стані, завантажений шапкою і маркований вапном по усій площі вагону. У дійсності навантаження вище рівня бортів на 20см, шапкою, рівномірне, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Вагон бездвірний, люка зачинені, протікання вантажу та слідів втрати вантажу не було (а.с.9).

Комерційний акт складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 37 Статуту залізниць України (далі - Статут) встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

П.6 ч.1 ст.52 Статуту закріплено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно абзацу 2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній № 51760395 масу вантажу у вагоні № 67189670 нарахований штраф відповідачу в розмірі 18675грн. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статуту.

Доводи відповідача, що перевірка маси вантажу була здійснена після отримання вантажу одержувачем судом свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки заявка на перевірку маси вантажу одержувачем була подана 14.05.2012, зважування було проведено 14.05.2012 (а.с.14), комерційний акт складений також 14.05.2012. У накладній (графа 49 - «Відмітки залізниці») міститься запис про складання комерційного акту, яким засвідчено невідповідність маси вантажу зазначеній відправником в накладній фактичній масі вантажу. Також, судом прийнято до уваги, що навантаження у вагоні під час перевірки маси вантажу було вище рівня бортів на 20 см., рівномірне, шапкою, вантаж маркований вапном по всій площі вагону, маркування не порушене. Люка були закриті, течі і слідів втрати вантажу не було. Крім того, як зазначено в комерційному акті, вантаж, якого не вистачає, у вагоні вміститися не міг.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3) ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, а також приймаючи до уваги той факт, що фактична маса вантажу виявилась незначно меншою за масу вантажу, яка зазначена в накладній, а також приймаючи до уваги, що вантаж завантажений у вагон у вологому стані і норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення у вологому стані становить 2% (п. 27 Правил видачі вантажів, затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644), то суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 4 провізні плати.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» (83028,м. Донецьк, вул. Майська, б.66, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, б.108, код ЄДРПОУ 01073828) 3735 грн. штрафу та 1 609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 23 січня 2013 року.

Суддя Говорун О.В.