Ухвала суду № 28774891, 17.01.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/14643/2012

Провадження № 22ц/779/187/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Фединяка В.Д., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Драганчук У.М.,

сторін: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 листопада 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 листопада 2012 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягувато з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Слобідка Городенківського району Івано-Франківської області, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1, на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення дочкою повноліття.

Стягнення аліментів розпочато з 24.09.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 214 грн. 60 коп. судового збору.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції посилаючись на те що, в його населеному пункті немає жодного підприємства, а тому на офіційну роботу він влаштуватись не може, підприємницькою діяльністю не займається. На даний час веде власне господарство, від чого доходу не отримує. Єдиним джерелом його доходу є пенсія матері, з якою він проживає.

Також зазначає, що судом не взято до уваги його пояснення і не надано ніякої оцінки його письмовим доказам щодо його матеріального становища, а тому вважає що рішення винесене незаконно та необґрунтовано.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким встановити стягнення з нього на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 340 грн., щомісячно з 24 вересня 2012 року до досягнення дитиною повноліття.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав доводи скарги з мотивів, наведених у ній.

Позивачка доводів скарги не визнала і вважає рішення суду правильним.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з липня 2003 року по 22.08.2012року.

Під час щлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка, згідно рішення суду, після розірвання шлюбу залишилася на проживанні із матір'ю.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки; інші обставини, що мають істотне значення.

ОСОБА_2, був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, припинив підприємницьку діяльність. На даний час жодних підприємницьких послуг не надає, здав в оренду ТОВ "Мрія Карпат" свій земельний пай.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач, будучи молодою, працездатною особою, тимчасово не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває і жодних інших доказів, як на підставу своїх заперечень щодо неможливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі та наявності поважних причин не представив суду першої та апеляційної інстанцій. Тому, при визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, вірно врахував матеріальне становище платника аліментів і прийшов до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі по 600 гривень щомісячно.

За приписами ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Підстав для скасування даного рішення та постановлення нового з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк Л.В. Ясеновенко