Постанова № 28770727, 10.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/3332/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича

позивача: Загороднього Є.С.

відповідача: Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Регіон"

до: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Регіон" (далі - ТОВ "ФК "Регіон") з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 31.01.2012 року Вінницькою ОДПІ за наслідками проведеної планової виїзної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 114 535 грн. 64 коп. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням рішенням та обґрунтовує свою позицію наступним. Так, за наслідками проведеної перевірки перевіряючими в тому числі встановлено порушення, яке полягало у зберіганні в касі готівки понад встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 57 267 грн. 82 коп. Дане порушення виникло внаслідок виявлення ревізорами видаткових касових ордерів та видаткових відомостей, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Представник позивача зазначає, що для перевірки було надано належним чином оформлені касові ордери. Ті ж касові ордери, де був відсутній підпис одержувача, були ним підготовлені для звернення до суду з позовом до головного бухгалтера ТОВ "ФК "Регіон" в зв'язку з неналежним виконанням нею своїх обов'язків і під час перевірки були вилучені ревізором без його відома з його робочого столу.

З огляду на викладене представник позивача дане податкове повідомлення-рішення вважає таким, що суперечить чинному законодавству, є протиправним, не ґрунтується на жодних законних підставах та просить визнати його протиправним і скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просив позов задовольнити повністю.

Представник Відповідача в судовому засіданні не погодилась із заявленими позовними вимогами з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях №36196/10 від 17.08.2012 року (а.с. 62-63), в яких зазначила, що Вінницька ОДПІ приймаючи оскаржуване рішення діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у / спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Також, в судове засідання 18.09.2012 року був викликаний свідок - старший державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Вінницької ОДПІ ОСОБА_5, який проводив перевірку позивача. Свідок зазначив, що з метою перевірки ведення касових операцій в січні 2012 року він прибув до позивача. В офісі в той момент була присутня секретар, до якої він звернувся з проханням виготовити копії документів, необхідних для проведення перевірки. В зв'язку з тим, що у ТОВ "ФК "Регіон" був відсутній ксерокс, для виготовлення копій вони перейшли до сусіднього офісу. Коли повернулися, до офісу прибув директор позивача, який своїм підписом та печаткою завірив усі виготовлені копії. Після чого свідок залишив офіс позивача. Усі копії, які були надані для перевірки та на основі яких ґрунтується оскаржуване рішення, містяться в додатках до акту перевірки. Жодних інших документів він з офісу позивача не забирав.

Крім того, 10.10.2012 року в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_4, яка пояснила суду, що працювала у ТОВ "ФК "Регіон" менеджером в період з лютого 2011 року по липень 2012 року. Коли в офіс з'явився ревізор вона була на своєму робочому місці та за його проханням і погодженням з керівником виготовляла копії документів для проведення перевірки. Чи вилучались якісь інші документи з офісу вона не пам'ятає. Також свідок зазначила, що директором готувались якісь документи для звернення до суду з позовом до головного бухгалтера , але вона не пам'ятає які саме.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача та показання свідків, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

12.01.2012р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Вінницької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ФК" Регіон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10 листопада 2009 року по 30 червня 2012 року, за наслідками якої складено акт №70/2201/36830254 від 12.01.2012 року (а.с. 90-114).

В ході вказаної вище перевірки ревізорами встановлено, що в порушення:

1. п.3.1 ст.З, п.п.4.1.1 4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1 п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8, абзац «б» п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.145.1 ст.145, п. 146.2, п.146.3 ст. 146 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 82 025 грн., у тому числі:

- за 1 квартал 2010 року в сумі - 52 352 грн.;

- за 2010 рік в сумі - 72 199 грн., у т.ч.: за 4 квартал 2010 року в сумі - 19 847 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі - 4 488 грн.;

-за 2 квартал 2011 року в сумі - 5 338 грн.

2. п.4.1, п.4.7 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.189 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 91 287 грн., в тому числі: за листопад 2010 року на 22 744 грн., за грудень 2010 року на 10 521 грн., за січень 2011 року на 12 753 грн., за лютий 2011 року на 12 946 грн., за березень 2011 року на 3 311 грн., за квітень 2011 року на 11 493 грн., за травень 2011 року на 7 355 грн., за червень 2011 року на 10 164 грн.;

3. п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV (із змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 130 грн., в тому числі: за грудень 2010 року - 130 грн.;

4. п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV (із змінами та доповненнями), п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік та за 1 півріччя 2011 року;

5. п.127.1 ст.127 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в частині порушення правил перерахування податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати в 2011 році суми недоїмки - 1 460,0 грн. (за лютий - 416,45 гри., березень - 220,04 грн., квітень -311,33 грн., травень - 362,71 грн., червень - 149, 47 грн.);

6 п.119.2 п.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого застосовано штраф за порушення платником податку порядку подання податкового розрахунку (1-ДФ) в сумі 510,0 грн.;

7. п.2.8, п.2.9, п.3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями) в частині зберігання в касі товариства готівки понад встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 57 267,82 грн.

В заявленому адміністративному позові позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року №0000222340, прийняте внаслідок порушення, викладеного в п. 7 висновків акту перевірки.

Як зазначалось вище, представник позивача не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки письмові документи, на підставі яких прийнято дане рішення, на його думку, отримані інспектором в порушення порядку їх отримання та вони є не достовірними.

Суд не може погодитись із зазначеною вище позицією Позивача виходячи із наступного.

Твердження позивача щодо тієї обставини, що на момент проведення перевірки усі касові ордери містили підписи одержувачів, а долучені до матеріалів перевірки касові ордери були копіями, виготовленими в період з вересня по грудень 2012 року як додатки до позовної заяви про стягнення заподіяної шкоди з головного бухгалтера ТОВ "ФК" Регіон", в ході судового розгляду ні письмовими доказами, ні показаннями свідків підтверджено не було. Суд критично оцінює надані в додатках до матеріалів справи копії касових ордерів, оскільки позивачем не доведено, що вони існували під час проведення перевірки та надавались ревізору.

Інші наведені в позовній заяв доводи позивача не спростовують виявленого в ході перевірки порушення, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, в матеріалах справи містяться надані представником відповідача касові ордери (а.с. 73-86) та на яких відсутні підписи одержувачів на загальну суму 57 267,82 грн..

У відповідності до п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями), у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Пунктом 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п.3.5), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 2005 року №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, - двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України 3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії Відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, а тому підстав для задоволення позову в суду не має.

Оскільки позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовлено, судові витрати стягненню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна