Постанова № 28770721, 04.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4125/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Ємельянова Родіона Ігоровича,

представника позивача: не з'явився,

представників відповідача: Гралєвського Л. Й., Грушко О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМІ ЛІМІТЕД"

до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ЯМІ ЛІМІТЕД" (надалі - ТОВ "ЯМІ ЛІМІТЕД", позивач) з адміністративним позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної служби (надалі - Іллінецька МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 р. № 0000222301 та податкового повідомлення-рішення № 0000202301, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та нараховано штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вказані рішення прийняті в порушення чинного законодавства України, на підставі помилкового застосування норм матеріального права до фактичних правовідносин, тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

20.09.2012 року ухвалою суду, занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання, визнано обов'язковою особисту участь представника позивача в судовому засіданні. Однак, в судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначено, що позивач підтримує заявлений позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що при проведенні перевірки ТОВ "ЯМІ ЛІМІТЕД" та прийнятті оскаржуваного рішення податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників відповідача, повно, всебічно об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

З 10.04.2012 р. по 19.04.2012 р. працівниками Іллінецької МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку TOB "ЯМІ ЛІМІТЕД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 54/22/23103566 від 26.04.2012 р.

На підставі вказаного акту перевірки Іллінецькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222301 від 15.05.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 171550,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 138399 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33151,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000202301 від 15.05.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 95264,75 грн., в тому числі за основним платежем на суму 77912 грн., за штрафними санкціями - 17352,75 грн.

Не погоджуючися з указаними повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання відповідних скарг до Державної податкової служби у Вінницькій області, а згодом - до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби у Вінницькій області про результати розгляду первинної скарги № 11069/10-02-11 від 10.07.2012р. у задоволенні скарги позивачу відмовлено, податкове повідомлення-рішення № 0000202301 від 15.05.2012 року було залишене без змін; сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні № 0000222301 від 15.05.2012 року, була збільшена на 14571,50 грн.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 163/0/6-12/10-2115 від 09.08.2012р. у задоволенні скарги позивачу відмовлено, податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача, суд виходить із приписів частини 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В акті перевірки Іллінецької МДПІ зазначено, що на порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариством занижено доходи від продажу товарів у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2009 року на суму 2718 грн. і за 1 квартал 2011 року на суму 32656 грн. за рахунок того, що згідно 2 видаткових накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей ВАТ "Атеко" на загальну суму 12083,33 грн. без ПДВ до валових доходів включено 9365,33 грн., тобто на 2718 грн. менше, а реалізація гідророзпридільників згідно видатковій накладній від 31.03.2011 року № ЯМ-000004 на загальну суму 32656 грн. без ПДВ взагалі не включена до складу валових доходів.

Відповідно до платіжного доручення від 14.10.2010 року № 1075 позивачем отримано від ВАТ "Атеко" попередню оплату за виконання робіт на загальну суму 26667 грн., а до валових доходів Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (в 4 кварталі 2010 року) (а. с. 75-76) включено тільки 8538 грн., тобто на 18129 грн. менше. Таким чином, ТОВ "ЯМІ ЛІМІТЕД " порушено вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В акті перевірки МДПІ зазначено, що на порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариством завищено валові витрати на придбання торгово-посередницьких та рекламних послуг за 4 квартал 2009 року на загальну суму 145702 грн. Під час проведення перевірки на підтвердження отримання цих послуг було надано тільки: акт № 40 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2009 року в якому зазначено, що виконавцем - ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) були надані торгово-посередницькі послуги за період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року. Загальна сума послуг становить 45702 грн. без ПДВ; акт № 1 передачі-приймання послуг від 29.12.2009 року, в якому зазначено, що виконавцем - ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) були надані рекламні послуги за період з 07.12.2009 року по 29.12.2009 року. Загальна сума послуг становить 100000 грн. без ПДВ. Інших документів, які підтверджують фактичне надання та отримання послуг, не надано.

Таким чином, в акті перевірки правомірно зроблено висновок, що в актах передачі-приймання послуг не вказано обсяги отриманих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг, відсутній розрахунок вартості наданих послуг, не відображено отримання результатів послуг. По актах передачі-приймання послуг, наданих до перевірки, неможливо встановити, якого змісту і стосовно чого були надані послуги та пов'язаність їх із веденням господарської діяльності товариства.

В акті перевірки Іллінецької МДПІ зазначено, що на порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено витрати на придбання товару в сумі 56320 грн., за рахунок того, що до складу витрат на придбання (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства) включені витрати, які не знайшли свого відображення в бухгалтерському обліку. Під час перевірки склад валових витрат визначався на підставі господарських операцій, відображених в бухгалтерському обліку.

Відповідач також зазначає, що на порушення вимог підпункту 139.1.11 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України товариством завищено витрати за 4 квартал 2011 року на загальну суму 1481 грн. за рахунок того, що на рядок 06.5 Декларації (додаток ІВ рядок 06.5.18 "витрати за операціями з борговими вимогами та зобов'язаннями") включено суми штрафів за рішенням відповідних державних органів, які підлягають сплаті платником податків (штрафні санкції за несвоєчасну сплату по податку на прибуток до Державного бюджету та штрафні санкції до Пенсійного фонду) в сумі 1481 грн. На порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України товариством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 5333 грн. за рахунок неврахування податку на додану вартість, визначеного в податковій накладній TOB "Атеко" від 14.10.2010 року № 122 як попередню оплату, отриману за гідророзпридільники; занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 6531 грн. за рахунок неврахування реалізованих TOB "Атеко" гідророзпридільників згідно видаткової накладної від 31.03.2011 року № ЯМ - 0000004.

В акті перевірки зазначено, що на порушення вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 138339 грн. у зв'язку з використанням гідрозпридільників не в його господарській діяльності (в тому числі: за липень 2009 року на суму 81467 грн., за листопад 2009 року на суму 13733 грн., за грудень 2009 року на суму 38101 грн. і за січень 2010 року па суму 5038 грн.). TOB "ЯМІ ЛІМІТЕД" включено до податкового кредиту 133339 грн. податку на додану вартість у зв'язку з придбанням будматеріалів (руберойд, цвяхи, бітум) від TOB "Атеко" по 4 податковим накладним. Згідно оборотно-сальдової відомості станом на кінець періоду, що перевірявся, дані будматеріали відсутні.

Судом установлено, що в ході проведення перевірки не було надано жодних первинних документів, які підтверджують використання даних будматеріалів у господарській діяльності товариства (акти на списання, акти виконаних робіт або надання послуг, видаткові накладні, податкові накладні). Таким чином, в акті перевірки правомірно зроблено висновок, що дані будматеріали використані не в господарській діяльності позивача.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та с,

,,таттею 8 і цього Закону, протягом такого звітного кредиту у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до пункту 4.1 статті 4 та підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" "валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає па податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податків".

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 і підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Тобто, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, та має силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати, пов'язані з отриманням послуг, повинні оформлятись відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги. Позивачем не надано належних первинних документів, з яких би вбачалося, які саме послуги отримані та яким чином ці послуги були використані ТОВ "ЯМІ ЛІМІТЕД" у господарській діяльності.

Отже, позивачем не надано достатніх доказів в обгрунтування своєї позиції, крім того, не направлено представника в судове засідання для надання пояснень по суті позовних вимог, чим проігноровано ухвалу про визнання обов'язковою особисту участь представника позивача в судовому засіданні. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки надати докази на підтвнрдження своїх позовних вимог - це право, а не обов'язок позивача, суд вважає недоцільним здійснювати заходи процесуального примусу чи інші заходи з метою витребування таких доказів у позивача.

Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та інші докази, що містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Вінницькою ОДПІ, від 15.05.2012 р. за № 0000222301 та № 0000202301, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЯМІ ЛІМІТЕД" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович