Ухвала суду № 28768529, 16.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 р. Справа № 9104/48960/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дяківнич Г.Й.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЯВІ" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

23.11.2010 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЯВІ» (надалі -ТзОВ «ВОЯВІ») звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (надалі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000322304/0/23812 від 07.09.2010 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 234246,00 грн. по декларації за червень 2010 року. Крім того, позивач просить про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26) декларації з ПДВ за червень 2010 року на суму ПДВ -685544,00 грн. та зобов'язання позивача самостійно відкоригувати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26) декларації з ПДВ на суму ПДВ - 685544,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки органу державної податкової інспекції є безпідставні та необґрунтовані, оскільки позивачем сформовано податковий кредит та визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідності до вимог чинного законодавства, первинні бухгалтерські документи, які підтверджують суми податкового кредиту, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податковий кредит, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Крім того, позивач зазначає, що обставини, на які покликається відповідач в акті перевірки, не можуть свідчити про нікчемність правочинів позивача з його контрагентами, так як чинне законодавство не містить такої підстави для визнання правочину нікчемним, як відсутність у сторони договору власних основних фондів, недостатність технічного персоналу, а також не дотримання однією із сторін договору вимог податкового законодавства щодо подання податкової звітності та належного декларування податкових зобов'язань.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000322304/0/23812 від 07 вересня 2010 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі щодо зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЯВІ»залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26) декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму податку на додану вартість -685544,00 гривень. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЯВІ»самостійно відкоригувати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26) декларації на суму податку на додану вартість -685544,00 гривень.

Представник Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 72 КАС України не взято до уваги обставини, встановлені господарським судом Львівської області у справі N 8/9, а саме те, що ПП "Західпромінвестбуд" останні 5-ть років не подавало фінансову звітність в органи статистики, підприємство припинило свою діяльність, рух коштів на рахунку відсутній, за юридичною адресою не знаходиться, керівні органи боржника та майнові активи відсутні. Провівши аналіз господарської діяльності ПП «Констракшн груп», податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, саме: відсутність основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про можливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність. Про відсутність реального характеру відповідних операцій, можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як неможливість здійснення платником податку операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, наведені вище обставини вказують на те, що ПП «Західпромінвестбуд» та ПП «Констракшн груп» не мали можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій - капітального ремонту пансіонату «Шацькі озера»: Волинська область, Шацький район, с. Світязь, реконструкції квартир №№ 9,10 з розширенням за рахунок існуючого горища: м. Львів, вул. Саксаганського, 3, а отже, підтверджують відсутність даної господарської операції.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ВОЯВІ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.05.2010 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 2130/2304/33462155 від 31.08.2010 року (надалі - акт перевірки), на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322304/0/23812 від 07.09.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ, у розмірі 234246 грн. по декларації за червень 2010 року.

Разом з тим, відповідач листами № 272/10/23-4 від 08.10.2010 року та № 33482/10/23-4 від 29.11.2010 року «Про надання пояснень згідно акту перевірки»повідомив позивача про те, що останній на підставі акту перевірки при поданні податкової декларації з податку на додану вартість повинен самостійно провести коригування щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду (р. 26 декларації з ПДВ).

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач згідно нотаріально посвідченого договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 10.07.2009 року, реєстровий № 983, орендує у Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям «Волиньтурист» об'єкти нерухомого майна, які розташовані в урочищі Гушово, буд. 2, с/рада Сівязька Шацького району Волинської області, а саме корпуси: 4, 5, 6, 7, тимчасові літні споруди: 1, 2, 3, 4, 31, 32 та відкритий танцювальний майданчик.

Для проведення капітального ремонту та ремонтно-будівельних робіт в орендованих позивачем корпусах №№ 5, 6, 7 та тимчасових літніх будиночків № 1, 2, 3, 4, ТзОВ «ВОЯВІ» були укладені такі договори: договір підряду на виконання робіт № 01-09/6 01.09.2009 року з ПП «Західпромінвестбуд», відповідно до якого позивач, як замовник, доручив, а ПП «Західпромінвестбуд», як підрядник, прийняв на себе зобов'язання здійснити у строк до 31.05.2010 року роботи по капітальному ремонті із заміною даху корпусу № 6 пансіонату «Шацькі озера»Волинська область, Шацький район, село Світязь; договір підряду на виконання робіт № 01-10/7 від 01.10.2009 року з ПП «Західпромінвестбуд», відповідно до якого позивач, як замовник, доручив, а ПП «Західпромінвестбуд», як підрядник, прийняв на себе зобов'язання здійснити у строк до 31.05.2010 року роботи по капітальному ремонті із заміною даху корпусу № 7 пансіонату «Шацькі озера»Волинська область, Шацький район, село Світязь; договір підряду на виконання робіт № 01-15/1234 від 15.10.2009 року з ПП «Західпромінвестбуд», відповідно до якого позивач, як замовник, доручив, а ПП «Західпромінвестбуд», як підрядник, прийняв на себе зобов'язання здійснити у строк до 31.05.2010 року роботи по капітальному ремонту тимчасових літніх споруд №№ 1, 2, 3, 4 пансіонату «Шацькі озера»Волинська область, Шацький район, село Світязь; договір підряду на виконання робіт № 02-12/567 від 12.01.2010 року з ПП «Констракшн Груп», відповідно до якого позивач, як замовник, доручив, а ПП «Констракшн Груп», як підрядник, взяв на себе зобов'язання здійснити у строк до 31.05.2010 року ремонтно-будівельні роботи в корпусах №№ 5, 6, 7 пансіонату «Шацькі озера»Волинська область, Шацький район, село Світязь.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та його контрагентами про виконання вказаних вище договорів були підписані відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в), зокрема з ПП «Західпромінвестбуд» у грудні 2009 року були підписані акт № 2/6 за грудень 2009 року на загальну суму з ПДВ -823261 грн. (договір № 01-09/6 від 01.09.2009 року по корпусу №6), акт № 3/6 за грудень 2009 року на загальну суму з ПДВ 554582 грн. (договір № 01-09/6 від 01.09.2009 року по корпусу №6), акт № 1/7 за грудень 2009 року на загальну суму з ПДВ 293198 грн. (договір № 01-10/7 від 01.20.2009 року по корпусу № 7), акти за грудень 2009 року на загальну суму з ПДВ 583 000 грн. (договір № 01-15/1234 від 01.09.2009 року по тимчасових літніх спорудах № 1,2,3,4), з ПП «Констракшн Груп»у квітні 2010 року були підписані акт № 4/567/5 за квітень 2010 року на загальну суму з ПДВ 527 754 грн. (договір № 02-12/567 від 12.01.2010 року по корпусу № 5), акт № 4/567/6 за квітень 2010 року на загальну суму з ПДВ 214 128 грн. (договір № 02-12/567 від 12.01.2010 року по корпусу № 6), акт № 4/567/7 від 30.04.2010 року на загальну суму з ПДВ 501482 грн. (договір № 02-12/567 від 12.01.2010 року по корпусу № 7).

Одночасно, між сторонами були підписані і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), копії яких долучені до справи.

Згідно наявного в матеріалах справи листа № 164/1.6а від 21.08.2009 року вбачається, що правління ЗАТ «Волиньтурист»погодило позивачу реконструкцію та капітальний ремонт корпусів № 5,6,7 та літніх будиночків № 1,2, 3,4. Також в матеріалах справи містяться погоджені з ЗАТ «Волиньтурист»зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва корпусів №№ 5,6,7 та тимчасових літніх споруд №№ 1,2,3,4.

Крім цього, факт проведення будівельних робіт в корпусах та тимчасових літніх спорудах пансіонату «Шацькі озера»підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеного Державною екологічною інспекцією у Волинській області від 14.05.2010 року, приписом Державної екологічної інспекції у Волинській області від 17.05.2010 року та приписом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 24.02.2010 року, протоколом Державної екологічної інспекції у Волинській області про адміністративне правопорушення від 14.05.2010 року та постановою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 18.08.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що позивач протягом 2009 року - 2010 року перерахував ПП «Західпромінвестбуд»грошові кошти у розмірі 1617860,00 грн. (з ПДВ) за проведення капітального ремонту згідно зазначених вище договорів.

Також судом встановлено, що 17 грудня 2009 року між ТзОВ «ВОЯВІ»та ПП «Констракшн Груп»був укладений договір № 17/12-09 підряду на виконання робіт, за умовами якого ПП «Констракшн Груп», як підрядник, взяв на себе зобов'язання здійснити для позивача реконструкцію квартир №№ 9,10 з розширенням за рахунок об'єму існуючого горища на вул. Саксаганського, 3 у м. Львові. 30.04.2010 року між позивачем та ПП «Констракшн Груп»був підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року на загальну суму з ПДВ 1196892 грн. (типова форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року (типова форма № КБ-3).

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що Галицька районна адміністрація, розглянувши лист ТзОВ «ВОЯВІ»- власника квартир № 9 та № 10 в будинку № 3 на вул. Саксаганського, своїм розпорядженням № 781 від 10.09.2007 року «Про реконструкцію квартир № 9 та № 10 на вул. Саксаганського, 3»дозволила позивачу реконструювати квартири № 9 та № 10 на вул. Саксаганського, 3 з розширенням їх шляхом влаштування додаткових житлових приміщень мансардного типу в межах існуючого горища згідно поданими проектними пропозиціями.

27.01.2011 року Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, розглянувши заяву ТзОВ «ВОЯВІ»- власника квартир № 9 та № 10 в будинку № 3 на вул. Саксаганського, представлені документи, враховуючи сертифікат відповідності, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту - квартир № 9 та № 10 після реконструкції з розширенням за рахунок об'єму горища на вул. Саксаганського, 3, видало наказ № 113-Ж-Г «Про оформлення ТзОВ «ВОЯВІ»права власності на квартири № 9 та № 10 в будинку № 3 на вул. Саксаганського», на підставі якого позивачу було видано свідоцтва про право власності на вказані квартири після реконструкції.

В ході судового розгляду справи позивачем було представлено докази на підтвердження наявності в його контрагентів ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Отже, наявними матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт щодо проведення робіт з капітального ремонту орендованих позивачем корпусів та літніх тимчасових споруд пансіонату «Швацькі озера», а також реконструкції квартир позивача по вул. Саксаганського, 3.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Західпромінвестбуд» за фактом виконання робіт згідно договорів підряду на виконання робіт були оформлені та видані позивачу такі податкові накладні: № 1578/8 від 30.11.2009 року на загальну суму з ПДВ 529280 грн., ПДВ -88213,33 грн., № 1729 від 25.12.2009 року на загальну суму з ПДВ 267534,80 грн., ПДВ -44589,13 грн., № 1809 від 30.12.2009 року на загальну суму з ПДВ 293198 грн., ПДВ - 48866,33 грн., № 1810 від 30.12.2009 року на загальну суму з ПДВ 583000 грн., ПДВ - 97166,67 грн. Дані податкові накладні були включені ТзОВ «ВОЯВІ»до реєстру отриманих накладних за грудень 2009 року, а суми ПДВ по таких накладних включені до податкового кредиту грудня 2009 року.

ПП «Констракшн Груп» 30.04.2010 року були оформлені та видані ТзОВ «ВОЯВІ»податкові накладні: № 1542 від 30.04.2010 року на загальну суму з ПДВ 527754 грн., ПДВ -87 59 грн., № 1543 від 30.04.2010 року на загальну суму з ПДВ 214 128 грн., ПДВ -35688 грн., № 1544 від 30.04.2010 року на загальну суму з ПДВ 501482 грн., ПДВ -83580,33 грн., № 1545 на загальну суму з ПДВ 1196892 грн., ПДВ -199482,00 грн.

Дані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих накладних за квітень 2010 року, а суми ПДВ по таких накладних включені до податкового кредиту квітня 2010 року.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ПП «Західпромінвестбуд»та ПП «Констракшн Груп»на момент здійснення фінансово-господарських операцій по виконанню будівельних робіт були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, судові рішення про скасування установчих документів чи свідоцтв платників ПДВ вказаних контрагентів на час виконання робіт та оформлення податкових накладних відсутні, а відтак, такі юридичні особи мали право виписувати податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у грудні 2009 року та квітні 2010 року.

Крім того, згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент заповнення декларації) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення є податкові накладні та акти виконаних робіт, оригінали яких були представленні на вимогу перевіряючих, які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Усі первинні документи по операціях були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Згідно висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Разом з тим, відсутність у контрагента власних основних фондів, виробничих активів, недостатність технічного персоналу не може свідчити про нікчемність правочину, так як законодавство не встановлює обмеження щодо використання платником податку у господарській діяльності лише власних основних засобів та найманої праці. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачав обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Отже, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями. Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. За вказаних обставин сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Стаття 228 ЦК України не містить такої підстави для визнання правочину нікчемним, як відсутність у сторони договору необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, виробничих активів, недостатність технічного персоналу, як про це зазначає відповідач.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту у грудні 2009 року по контрагенту ПП «Західпромінвестбуд»та у квітні 2010 року по контрагенту ПП «Констракшн Груп», не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі № 2а-10941/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І. РИБАЧУК