Постанова № 28764358, 16.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

16.01.13 Справа № 5/43/б

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця (вих. №10494/9/10-007 від 21.12.2012 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012р.

у справі № 5/43/б

за заявою Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод», м.Новоселиця, Чернівецької області

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника (скаржника): - не з'явився;

від боржника: не з'явився;

від кредиторів: - не з'явився;

ліквідатор: - не з'явився;

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

18.12.2012 року Господарським судом Чернівецької області винесена ухвала у справі № 5/43/б за заявою Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод», м.Новоселиця, Чернівецької області про визнання банкрутом відповідно до якої у задоволенні заяви Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 193 897,50грн відмовлено повністю.

21.12.2012 року не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця подала апеляційну скаргу (вих. №10494/9/10-10-007).

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012р. у справі №5/43/б та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця по поточним зобов'язанням у сумі 193 897,50грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не враховано те, що операції із продажу майна банкрута відповідають визначенню операцій з постачання товарів, що наводиться у п.п.14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України, а тому при їх здійсненні виникає об'єкт оподаткування ПДВ, що тягне за собою виникнення податкових зобов'язань. Окрім того, зазначає, що грошові зобов'язання є узгодженими відповідно до вимог ПК України, оскільки не оскаржувалися боржником ні в адміністративному, ні у судовому порядку. Відтак, у зв'язку із виникненням зобов'язань після порушення провадження у справі про банкрутство підлягають визнанню як поточні кредиторські вимоги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2012 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.01.2013 року, у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.01.2012 року розгляд справи відкладався з підстав викладених у ній.

Скаржник - Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. 09.01.2013 року та 15.01.2013 року через канцелярію суду подав клопотання (вих.№90/9/10-007 та №217/9/10-007) про розгляд справи без участі скаржника за наявними у матеріалах справи доказами.

Боржник та інші учасники судового процесу явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового розгляду.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012 року у справі №5/43/б без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання Постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області Державної податкової служби відповідно до затвердженого плану перевірки проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року та валютного і іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.10.2010 року.

Результати проведення перевірки оформлені актом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби №170/23/22855038 від 11.03.2011 року (том 9 арк. справи 44-84) та підставі якого видано податкове повідомлення-рішення №165/230000332300 від 22.03.2011 року згідно якого встановлено порушення п.4.4. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку із чим боржнику визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 191 857,50грн, в тому числі 148 046 грн. - за основним платежем, та 43 811,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення №166/230000332300 від 22.03.2011 року, згідно якого встановлено порушення п.4.1.4 (б) п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку із чим боржнику визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 2040грн, в тому числі 2040 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки від 11.03.2011 року вбачається, що підставою для нарахувань податкових зобов'язань боржнику було здійснення операцій по реалізації майна банкрута та заниження ПДВ у сумі 148 046 грн., а також податку на прибуток у сумі 2040 грн. за результатами такого продажу.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює порядок погашення зобов'язань фізичних та юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 87.10. ст. 87 розділу 9 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.04.2005 року у справі №5/43/б порушено провадження у справі за заявою Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод», м.Новоселиця про визнання банкрутом.

21.11.2006 року Постановою Господарського суду Чернівецької області Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод», м.Новоселиця визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором - Стрельнікова В.В.

Відповідно ж до наслідків визнання боржника банкрутом, визначених, зокрема приписами ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Отже, виходячи з приписів вказаних норм Закону про банкрутство та враховуючи також норми пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 цього ж закону, законодавцем встановлена заборона, зокрема, на нарахування боржнику податків і зборів (обов'язкових платежів) після визнання його банкрутом, а отже у нього у зв'язку із визнанням банкрутом не виникає жодних зобов'язань (у тому числі з нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств), за виключенням тих, що безпосередньо пов'язані із реалізацією та здійсненням ліквідаційної процедури боржника, зокрема, пов'язаних з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.

Згідно пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії вважаються:

- витрати на оплату державного мита;

- витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

- витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

- витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

За приписами п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом III «Ліквідаційна процедура» цього Закону.

Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, зокрема з податків і зборів (обов'язкових платежів). З цього часу нові зобов'язання боржника виникають лише у випадках, передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є виникнення зобов'язань з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону про банкрутство). До цих витрат не відносяться податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема податок на додану вартість у зв'язку з реалізацією майна боржника в процедурі ліквідації.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області Державної податкової служби з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавста Товариством з обмеженою відповідальність «Новоселицький лікеро-горілчаний завод» відбулася під час ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця та не включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог до банкрута у розмірі 193 879,50 грн., в тому числі з податку на прибуток приватних підприємств у сумі - 2040 грн., з податку на прибуток у сумі - 148046 грн., та 43811,5 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, які нараховані скаржником під час здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що апеляційна скарга Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця задоволенню не підлягає, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі №5/43/б від 18.12.2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. 67 Конституції України, положеннями Податкового кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби, м.Новоселиця (вих. №10494/9/10-007 від 21.12.2012 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.12.2012 року у справі №5/43/б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 21.01.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.