Постанова № 28764366, 16.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

16.01.13 Справа № 5015/4734/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», (вих. №45 від 20.12.2012 року), м.Львів

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.12.2012 р.

у справі № 5015/4734/12

за позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м.Львів

до відповідача 1 : Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька», м.Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів

про визнання недійсним та скасування розпорядження

за участю представників: не з'явились;

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

18.12.2012 року Господарським судом Львівської області винесена ухвала у справі № 5015/4731/12 за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м.Львів до відповідача 1 - Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіронька», м.Львів за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів про визнання недійсним та скасування розпорядження згідно якої провадження у справі припинено.

20.12.2012 року не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Папірус-М», м.Львів подало апеляційну скаргу (вих. №45).

В апеляційній скарзі скаржник просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.12.2012р. у справі №5015/4734/12 і передати справу на розгляд до суду першої інстанцію.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не вирішено питання про залучення до участі у справі третіх осіб та участі у справі прокурора. Скаржник зазначає, що Личаківська районна адміністрація приймаючи рішення щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна виступає в рівних правах з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження об'єктами нерухомого майна. Тобто, адміністрація в даному випадку є суб'єктом цивільних правовідносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися об'єктами нерухомого майна. Таким чином, оскільки підставою позовних вимог є порушення норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування», то вказаний спір носить приватно-правовий характер, а тому підлягає розгляду в порядку ГПК України.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року у справі №2-28/2400-2010 при розгляді аналогічного спору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.01.2013 року, у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б.

Скаржник - Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Папірус-М» м.Львів явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. 16.01.2013 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав нормативно-правове обґрунтування заявлених вимог.

Відповідач 1, Відповідач 2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового розгляду.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи колегія суддів зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та необхідність скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року у справі №5015/4734/12 .

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України 24.10ю2011 року «Про деякі питання підвідомчості та підсудності господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Папірус-М» звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенській №194 у м.Львові». В обґрунтування правової підстави позовних вимог скаржник зазначає порушення вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування».

Згідно п.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У відповідності до приписів ч.1. ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч.2 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є держава Україна, Автономна республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Територіальні громади набувають та здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції.

Так, ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції не здійснено аналіз підстав спору, які розкривають характер спірних правовідносин між сторонами. Зокрема, колегія суддів зазначає, що Личаківська районна адміністрація у даному випадку виступає, як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що і інші учасники цих відносин. Приймаючи рішення щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, адміністрація виступає в рівних правах з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини що до володіння, користування і розпорядження об'єктами нерухомого майна. Тобто, районна адміністрація є рівноправним суб'єктом цивільних правовідносин дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися об'єктами нерухомого майна.

Враховуючи зазначене, коли органи місцевого самоврядування виступають від імені власника , як учасника цивільних відносин, то діють вони не як органи, наділені владними повноваженнями, а як юридичні особи, наділені цивільною правоздатністю. У зв'язку з такими діями цих органів відповідно до ч.4 ст. 11 Цивільного кодексу України виникають цивільні права та обов'язки.

Зокрема посилання позивача на порушення положень Цивільного кодексу України як на правову підставу позовних вимог вказує на приватноправовий характер спору.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду Львівської області у справі №5015/4734/12 від 18.12.2012 року скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м.Львів (вих. №45 від 20.12.2012 року) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року у справі №5015/4734/12 скасувати .

3. Справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 21.01.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.