Ухвала суду № 28763005, 23.01.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/2749/2012

Провадження № 22ц/779/225/2013

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Беркій О.Ю., Малєєва А.Ю.,

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою представника ПАТ "Фольксбанк" Винника Ігоря Івановича на ухвалу Косівського районного суду від 04 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Косівського районного суду від 04 грудня 2012 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Косівського районного суду від 22.10.2012 року по справі №0910/620/2012 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - строком на 12 місяців, тобто до 22.10.2013 року.

В апеляційній скарзі представник ПАТ "Фольксбанк" Винник І.І., посилаючись на необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

На думку апелянта, постановляючи ухвалу про відстрочку виконання рішення суду на 1 рік, оскільки предмет іпотеки є єдиним джерелом доходу відповідача, суд не врахував, що звертаючись до ПАТ "Фольксбанк" за одержанням кредиту ОСОБА_2 підписанням кредитного договору, іпотечного договору та інших документів підтвердив свою можливість до виконання взятих на себе зобов'язань та погодився з умовами кредитування. При цьому, суд першої інстанції не встановив відсутності у ОСОБА_2 іншого майна за рахунок якого можна отримувати доходи, зокрема, не з'ясовано наявність нерухомого майна, грошових вкладів, транспортних засобів іншого цінного майна та не перевірено рівень його доходів.

У ОСОБА_2, як суб'єкта підприємницької діяльності, наявні інші джерела для погашення боргу перед банком, проте протягом тривалого часу заборгованість ним не сплачувалась.

Крім того, задоволення заяви відповідача надає йому незаконні переваги відносно до інших позичальників банку, які виконують свої зобов'язання по сплаті процентів. Суд в даному випадку виступає інструментом та наводить приклад іншим боржникам банку, як саме можливо тривалий час користуватися банківськими кредитними коштами і не сплачувати жодних сум заборгованості, продовжувати використовувати вартісне заставне майно у власних цілях з метою отримання доходів від такого майна, які не направляються на погашення кредитної заборгованості, забезпеченої даним майном.

При цьому, ст.373 ЦПК України передбачає право суду відстрочити виконання рішення суду тільки у виняткових випадках, а саме, хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. ОСОБА_2 не навів аргументованих доказів про наявність таких виняткових обставин.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Рішенням Косівського районного суду від 22 жовтня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю (промсклад) загальною площею 1034,1 кв.м. та навіс, що знаходяться за адресою Івано-Франківська область, м. Косів, вул. Гвардійська, 15/12, - шляхом надання ПАТ "Фольксбанк" права на продаж зазначеного майна від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу з метою забезпечення заборгованості за кредитним договором №06-2/257Ф від 04.06.2007 року, укладений між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_2, в розмірі 81644,69 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з заявою про відстрочку виконання рішення суду, ОСОБА_2 посилався на те, що складські приміщення, які є предметом іпотеки, є його єдиним джерелом доходу. Звернувши стягнення на предмет іпотеки, заявник буде залишений у дуже важких матеріально-побутових умовах.

Згідно з вимогами ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 та відстрочуючи виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки строком на 12 місяців, тобто до 22.10.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з часу подання банком до суду позовної заяви та до винесення по справі судового рішення - періодично здійснював погашення боргу за кредитним договором, який зменшився з 93841,36 доларів США до 81644,69 доларів США та те, що ОСОБА_2 і надалі періодично здійснює часткове погашення боргу.

У ст.373 ЦПК України наголошується на винятковості випадків, коли суд може відстрочити виконання рішення.

Виходячи із наведеного, обставина вказана заявником, в розумінні ст.373 ЦПК України, не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дотримався даних вимог. Зокрема, ОСОБА_2 зазначив зовсім іншу підставу для відстрочення виконання рішення суду ніж постійне погашення заборгованості, на підставі чого суд першої інстанції і дійшов висновку про задоволення заяви. Таким чином, суд вийшов за межі заявлених вимог. Крім того, заявник не надав доказів, які б підтверджували його важкі матеріально-побутові умови у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому не може залишатися в силі та підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ "Фольксбанк" Винника Ігоря Івановича задовольнити.

Ухвалу Косівського районного суду від 04 грудня 2012 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення Косівського районного суду від 22 жовтня 2012 року по справі №0910/620/2012 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.І. Шишко

Судді: О.Ю. Беркій

А.Ю. Малєєв