Рішення № 28762686, 16.01.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/5056/12 16.01.2013 16.01.2013 16.01.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/784/34/13 Головуючий у 1- й інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Вовненко Г.Ю.,

суддів: Буренкової К.О., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання: Левківській Н.С.,

за участю: відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2011 року, ухвалене за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3, третя особа - ТОВ ВКФ «Локі МБК», про звернення стягнення на заставлене майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ПАТ «Кредитпромбанк» (далі - Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ТОВ ВКФ «Локі МБК», про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог представник Банку вказував, що 29 грудня 2009 року між Банком та ТОВ ВКФ «Локі МБК» було укладено кредитний договір № 02/030/09-КЛТ, відповідно до умов якого останнє отримало кредит у розмірі 400 000 грн. зі сплатою 30 % річних з кінцевим терміном повернення 28 грудня 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ВКФ «Локі МБК» за кредитним договором 29 грудня 2009 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір застави № 02/02/030/09-КЛТ/303/09- КЛТ транспортного засобу Daewoo SENS Т 13110, 2004 року випуску, відповідно до якого у разі невиконання боржником умов кредитного договору, Банк набуває право звернення на майно, передане у заставу.

Додатковою угодою №1 до вказаного кредитного договору, укладеною 29 грудня 2009 року між Банком і ТОВ ВКФ «Локі МБК», передбачено, що при невиконанні позичальником умов цього договору, Банк має право встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 32% процентів річних.

ТОВ ВКФ «Локі МБК» свої зобов`язання за кредитним договором не виконує. У зв`язку з чим станом на 28 квітня 2011 року його заборгованість перед Банком становила 497 355 грн. 91 коп., з них: заборгованість за кредитом - 400 000 грн., заборгованість за процентами - 79 047 грн. 21 коп., пеня - 18 308 грн. 70 коп.

Посилаючись на вказані обставини, Банк на підставі Закону України «Про заставу» (далі - Закон) просив в рахунок погашення вказаної заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на автомобіль Daewoo SENS Т 13110, що належить на праві власності ОСОБА_3

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2011 року позов Банку задоволено.

Постановлено в рахунок погашення 497 355 грн. 91 коп. заборгованості за кредитним договором № 02/030/09-КЛТ від 29 грудня 2009 року звернути стягнення на автомобіль Daewoo SENS Т 13110, 2004 року випуску, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КРС № НОМЕР_1, виданого ММРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку судові витрати в сумі 436 грн. 25 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити Банку в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не повно з'ясував суттєві обставини у справі та не дав належної правової оцінки наявним у ній доказам.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 грудня 2009 року між Банком та ТОВ ВКФ «Локі МБК» було укладено кредитний договір № 02/030/09-КЛТ, відповідно до якого вказане підприємство отримало кредит у розмірі 400 000 грн. зі сплатою 30 % річних з кінцевим терміном повернення 28 грудня 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ВКФ «Локі МБК» за кредитним договором 29 грудня 2009 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави № 02/02/030/09-КЛТ/303/09- КЛТ транспортного засобу Daewoo SENS Т 13110, 2004 року випуску, відповідно до якого у разі невиконання боржником умов кредитного договору, Банк набуває право звернення на дане майно, передане у заставу.

Судом встановлено, що ТОВ ВКФ «Локі МБК» свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 28 квітня 2011 року його заборгованість перед Банком становила 497 355 грн. 91 коп., з них: заборгованість за кредитом - 400 000 грн., заборгованість за процентами - 79 047 грн. 21 коп., пеня - 18 308 грн. 70 коп.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України та положень ст.ст. 19, 20 Закону у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, включаючи оплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, які були спричинені порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також затрат, понесених у з'язку з пред'явленням вимоги.

Листом Банку від 01 лютого 2011 року ОСОБА_3 повідомлено про наявність заборгованості ТОВ ВКФ «Локі МБК» за кредитним договором, у зв'язку з чим йому запропоновано її сплатити та попереджено, що в разі непогашення заборгованості буде звернуто стягнення на заставлене майно.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції на підставі ст. 589 ЦК, 19, 20 Закону прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на автомобіль Daewoo SENS Т 13110 як на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Посилання ОСОБА_3 на припинення між ним та Банком договору застави, оскільки без його згоди як майнового поручителя додатковою угодою між Банком та боржником ТОВ ВКФ «Локі МБК» від 29 грудня 2009 року збільшено розмір відсотків за користування кредитом не заслуговують на увагу. Згідно ст. 546 ЦК та ст. 11 Закону застава та порука є різними видами забезпечення, тому норми ст. ст. 553-559 ЦК, що регулюють поруку, не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави.

Із врахуванням наведеного, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення по суті спору постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Разом з тим, оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат слід змінити, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що Банк звернувся до ОСОБА_3 з позовом про звернення стягнення на заставне майно, яким є належний відповідачу на праві власності автомобіль Daewoo SENS Т 13110 заставною вартістю 31 625 грн.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», положення якого були чинними на час звернення Банку з даним позовом, виходячи із вартості заставного майна розмір судового збору повинен був становити 51 грн., а не 316 грн. як сплатив позивач.

Тому відповідно до ст. 88 ЦПК при розподілі судових витрат з відповідача на користь Банку підлягали стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн., а із врахуванням 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 171 грн., а не 436 грн. як зазначено в резолютивній частині рішення.

За наведеного оскаржуване рішення в порядку п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК в частині розподілу судових витрат слід змінити, зменшивши розмір витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви, які підлягають стягненню на користь Банку із відповідача, із 436 грн. до 171 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2011 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшивши розмір судових витрат, стягнутих на користь ПАТ «Кредитпромбанк» з ОСОБА_3 з 436 грн. до 171 (сто сімдесят одної) грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: