Ухвала суду № 28748946, 21.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" січня 2013 р. Справа № 0670/2873/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

розглянувши апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" липня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_4 Зобов'язано УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за речове майно за період з 28.07.2000 року по 30.04.2010 року з врахуванням частково виплаченої грошової компенсації в розмірі 1042,76 грн. та з врахуванням кількості та вартості фактично виданого в 2008 році речового майна. В задоволенні позовних вимог про виплату одноразової грошової допомоги, грошової компенсації за речове майно і невикористану відпустку, допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік і щомісячної премії за квітень 2010 року відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказану постанову в частині відмови йому в задоволенні позовних вимог та ухвалити рішення про задоволення позову повністю. УМВС України в Житомирській області просить скасувати вказану постанову в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Кожен посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу УМВС України в Житомирській області слід задовольнити.

Встановлено, що ОСОБА_4 з 2000 по 2010 рік проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника 2-го сектору 1-го відділу УОТЗ УМВС України в Житомирській області.

Наказом УМВС України в Житомирській області від 05 травня 2010 року № 40 о/с по особовому складу УОТЗ останнього звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64"ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 30 квітня 2010 року.

При звільненні позивачеві нараховано одноразову грошову допомогу згідно статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч.6 ст.9 названого вище Закону, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується.

Оскільки позивача було звільнено з військової служби, яку він проходив до вступу на службу в органах внутрішніх справ, у зв'язку із службовою невідповідністю, відповідач правомірно не врахував період попередньої служби позивача при визначенні розміру одноразової допомоги при звільненні зі служби.

Пунктом 5 постанови КМ України від 7 листопада 2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.2.16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року N 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається протягом року за мотивованим рапортом особи рядового чи начальницького складу, а допомога для оздоровлення надається в разі вибуття в чергову відпустку.

За матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань під час проходження служби в 2010 році позивач з мотивованим рапортом не звертався, чергова відпустка в 2010 році йому не надавалась. Тому, відповідно, позивач не набув права на отримання вказаних видів виплат.

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби. Накази про преміювання позивача в період проходження служби відповідачем не видавались. Тому позовні вимоги про стягнення премії є безпідставними.

Відповідно до пункту 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (затвердженого постановою КМ УРСР від 29 липня 1991 р. N 114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу права на отримання грошової компенсації за відпустку не мають.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання за позивачем права на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно.

Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

17 листопада 2001 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1515 "Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції".

Пунктом 2 вказаної Постанови доручено Міністерству внутрішніх справ і Державній податковій адміністрації за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів розробити та затвердити: норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції; правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.

Вказаними нормативно-правовими актами виплату грошової компенсації за формений одяг для службовців органів внутрішніх справ не передбачено.

Посилання на Положення про забезпечення речовим майном органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2003 року № 1489, є помилковим, оскільки всупереч вимог пункту 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, не проведено його державну реєстрацію та воно не набуло чинності.

Тому вимоги позивача про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно є безпідставними.

Отже, рішення суду першої інстанції у вказаній частині підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті - доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 року скасувати в частині зобов'язання УМВС України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за речове майно за період з 28.07.2000 року по 30.04.2010 року з врахуванням частково виплаченої грошової компенсації в розмірі 1042,76 грн. та з врахуванням кількості та вартості фактично виданого в 2008 році речового майна та ухвалити у вказаній частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті - постанову залишити без змін.

"12" липня 2012 р.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10003

3- відповідачу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008