Рішення № 28748689, 22.01.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/11500/12

пр. № 2/759/435/13

22 січня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 111 621, 62 грн., що виникла за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11287995000 від 24 січня 2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 (далі -відповідач-1) 24 січня 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11287995000, відповідно до умов якого, відповідач-1 отримав у позивача кредит в сумі 83 614, 00 грн., строком користування до 26.01.2015 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом. Відповідач-1 зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 545, 00 грн. в день сплати ануїтет них платежів.

Згідно п.4.1 договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій відповідач-1 сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної заборгованості розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановленої чинним законодавством України на момент її нарахування.

Таким чином станом на 28.02.2012 року заборгованість відповідача-1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 111 621, 62 грн. з яких:

· 73 794,50 грн. -заборгованість за кредитом;

· 31 461,99 грн. -заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

· 3 108,36 грн. -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

· 3 256,77 грн. -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 (далі -відповідач-2) 24.01.2008 року укладено договір поруки № 174507. Відповідно до умов договору поруки, відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 11287995000 від 24.01.2008 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором).

З метою виконання умов договору, відповідачу-1 та відповідачу-2 позивачем 03.04.2012 року було надіслано вимоги про сплату заборгованості. Однак, з боку відповідачів не було здійснено жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, оскільки за час розгляду справи змінився розмір заборгованості відповідача перед позивачем. Таким чином, станом на 04.09.2012 року заборгованість відповідачів по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені становить 120 699,83 грн., з яких: 73 794,50 грн. -кредитна заборгованість; 38 610,12 грн. -заборгованість по процентам; 4 014,87 грн. -пеня за прострочення сплати процентів; 4 277,34 грн. -пеня за прострочення сплати кредиту (а.с. 44-59).

ОСОБА_2 подала заперечення проти позову та 14.12.2012 року подала до суду зустрічний позов до ПАТ «УкрСиббанк»третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим (а.с.86-87).

В обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_2 посилається на те, що вимогу до поручителя про сплату заборгованості банк пред'явив 02.04.2012 року, таким чином, остання дізналась про своє порушене право з цього моменту.

Окрім того, відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11287995000 від 24 січня 2008 року сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з подій, зазначених у п.3.1.2. цього договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п.1.2.2. та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 3.1.) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором, на думку позивача не є встановленим строком припинення дії поруки. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 просить суд визнати договір поруки №174507 від 24.01.2008 року, укладений між нею та ПАТ «УкрСиббанк»припиненим, та проводити розгляд справи без її участі (а.с. 86-87).

14.12.2012 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, до позовних вимог за первісним позовом про стягнення пені, оскільки, як зазначив останній в розрахунку до позовної заяви банк нараховує пеню з 28.02.2011 року, а в розрахунку до заяви про збільшення позовних вимог з 05.09.2011 року (а.с. 90-91).

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення зустрічного позову та заяви про застосування строків позовної давності і надав суду письмові заперечення (а.с. 97-99).

В судовому засіданні 22.01.2013 року представник ПАТ «УкрСиббанк»позовні вимоги підтримав, та заперечував проти задоволення зустрічного позову.

В судовому засіданні 22.01.2013 року представник відповідача - 1 позовні вимоги за первісним позовом не визнав в частині суми заявлених вимог по сплаті пені, та просив задовольнити зустрічний позов.

ОСОБА_2 до суду не з'явилась та подала заяву про можливість розгляду справи без її участі, про що зазначила у зустрічному позові (а.с. 86-87).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.4 договору поруки передбачено, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (а.с.16).

Судом встановлено, що між позивачем за первісним позовом та відповідачем 1 за первісним позовом -ОСОБА_1 24 січня 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11287995000, відповідно до умов якого, відповідач-1 отримав у позивача кредит в сумі 83 614, 00 грн., строком користування до 26.01.2015 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом. ОСОБА_1 зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 545, 00 грн. (а.с. 7-11).

Згідно п.4.1 договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій відповідач-1 сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної заборгованості розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановленої чинним законодавством України на момент її нарахування..

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між позивачем за первісним позовом та ОСОБА_2 24.01.2008 року укладено договір поруки № 174507 (а.с. 12).

Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем-1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 11287995000 від 24.01.2008 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором).

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем-1 за кредитним договором № 11287995000 укладеним 24 січня 2008 року (а.с.65).

З метою виконання умов договору, відповідачу-1 та відповідачу-2 за первісним позовом позивачем 03.04.2012 року було надіслано вимоги про сплату заборгованості (а.с. 31-32). Однак, з боку відповідачів не було здійснено жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості.

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач -1 за первісним позовом порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Отже, враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом слід задовольнити.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Диспозитивність цивільного судочинства визначена ст. 11 ЦПК України в якій зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог, що не заявлялись позивачем за первісним позовом, а відтак підстав для її задоволення немає.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Відповідно до положень ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктом 3.1. договору поруки №174507 від 24.01.2008 року передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Згідно п. 1.2.2. договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11287995000 від 24.01.2008 року передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 26.01.2015 року.

Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк»має право пред'явити вимогу до ОСОБА_2 (як поручителя), ще на протязі 6 місяців після закінчення строку виконання основного зобов'язання, тобто до 26.07.2015 року, а тому посилання ОСОБА_2 на те, що договір поруки є припиненим через пропуск строку вимоги за вказаним договором не відповідає дійсності.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 252, 525, 526, 553, 554, 559, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п.24, п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, проспект Московський, буд. 60, рахунок № 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11287995000 від 24 січня 2008 року в розмірі 120 699, 83 грн. (сто двадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят три копійки).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, проспект Московський, буд. 60, рахунок № 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 1 207, 00 грн. (одна тисяча двісті сім гривень).

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник