Ухвала суду № 28746008, 15.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/6078/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1670/6078/12

за позовом приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення за № 0006161502 від 04.05.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1670/6078/12 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що зарахування відповідачем сплачених платником податків сум по розрахунках акцизного збору за листопад 2011 року із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу «акцизний збір» в рахунок погашення векселя №АА-2064566 по строку сплати 05.11.2011р. на суму 631024,99 грн. та векселя №АА-2064568 по строку сплати 30.01.2012р. на суму 176752,36 грн. у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів є неправомірним, а також вказує, що судом першої інстанції порушено п.225.1 ст. 225 Податкового кодексу України, та невірно застосовано пп. 225.6 ст. 225 Розділу VI Податкового кодексу України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1670/6078/12 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 12 квітня 2012 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку по розрахунку за листопад 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 737/15-04(32174761) від 12.04.2012 року (а.с. 9-12), яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 357229,31 грн. за звітний податковий період - листопад 2011 року по граничному строку сплати 31.12.2011 року та фактичною сплатою 26 та 27 березня 2012 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006161502 від 04.05.2012 року, яким за затримку на 87 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 357229,31 грн. визначено штраф у розмірі 20 % у сумі 71445,86 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись із висновками податкового органу, позивач звернувся зі скаргами до ДПС у Полтавській області та ДПС України. За наслідками розгляду скарг позивача № 189 від 22.05.2012 року та № 229 від 30.07.2012 року рішеннями ДПС у Полтавській області від 18.07.2012 року № 1920/10/10-215 та ДПС України від 22.08.2012 року № 727/0/61-12/10-2215 податкове повідомлення - рішення № 0006161502 від 04.05.2012 року залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 27-40 ).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2011 року у повному обсязі у строк, визначений підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, при цьому затримка сплати суми 357229,31 грн. більше 30 календарних днів, відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу 71445,86 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності із пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

До підакцизних товарів, відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності, яким має право займатись позивач за класифікацію КВЕД - 15.91.0 - виробництво дистильованих алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 224.1 ст. 224 Податкового кодексу України, контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби.

Положеннями ст. 223 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю (пункт 223.1). Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (пункт 223.2).

Відповідно до п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України, суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України визначено, що суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно п. 225.1 ст. 225 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до п. 225.4 ст. 225 Податкового кодексу України, податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк. Сума податку, на яку погашається вексель, визначається, виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 225.5 ст. 225 Податкового кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 15.12.2011 року позивачем до податкового органу надано декларація з акцизного податку за листопад 2011 року, в якому визначено суму акцизного податку, яка підлягає сплаті до бюджету до 31.12.2011 року в розмірі 566741,44 грн. (а.с.25). До вказаного розрахунку додано два податкових векселі, виданих платником податку: № АА 2064566 на суму 631024,99 грн. з терміном погашення 05.11.2011 року, АА2064568 на суму 176752,36 грн. з терміном погашення 30.01.2012 року (а.с. 21-22). Також 30.12.2011 року в картки особового рахунку платника нараховано грошове зобов'язання з акцизного податку до зменшення в сумі 184950,89 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0001431504, винесеного на підставі акту перевірки від 19.11.2011 року № 9314/15-22/321747761.

Як зазначає позивач в апеляційній скарзі сума акцизного податку сплачена ним меморіальним ордером № 4900121 від 09.11.2011 року на суму 567840,78 грн. за векселем № АА2064566 від 08.08.2011 року (а.с.112).

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фактичне погашення відбулось платіжними дорученнями № 272 від 26.03.2012 року в сумі 349726,57 грн. (а.с.110), тобто із затримкою в 86 календарних днів та № 276 від 27.03.2012 року в сумі 7502,74 грн. (а.с.111), тобто із затримкою в 87 календарних днів

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тому, враховуючи, що позивачем не було погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2011 року у повному обсязі у строк, визначений підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, при цьому затримка сплати суми 357229,31 грн. більше 30 календарних днів, відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу - 71445,86 грн.

Стосовно посилання позивача в апеляційній скарзі на списання вищевказаної заборгованості згідно картки особового рахунку в зв'язку з закінченням строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Підпунктом 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України передбачено, що безнадійним є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (1095 днів). Згідно карток особового рахунку платника податків така прострочена заборгованість відсутня. Таким чином, посилання позивача на списання вищевказаної заборгованості в зв'язку з закінченням строку позовної давності є безпідставними та необгрунтованими.

Стосоно доводів апеляційної скарги про те, що відповідачем в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, змінено призначення платежу та зараховано сплачені позивачем суми по розрахунках акцизного податку за листопад 2011 р. у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, який є спеціальним нормативним актом вищої юридичної сили відносно актів НБУ та прийнятий у часі пізніше (із урахуванням вимог п.3, п. 10 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України), у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Таким чином, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У даному випадку нормами податкового законодавства встановлена чітка вказівка про пріоритетність погашення існуючого податкового боргу перед сплатою інших платежів. Крім того податковим органом прямо встановлено обов'язок податкового органу змінити призначення платежу здійсненого підприємством в порушення вказаних норм.

Таким чином, позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про своєчасне погашення узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2011 року у повному обсязі у строк, визначений підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність обставин для задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення за № 0006161502 від 04.05.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1670/6078/12 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-1670/6078/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Філатов Ю.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.