Ухвала суду № 28743835, 10.01.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10.01.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Крегула М.М. (головуючого), Демченко С.М., Мишинчук Н.С.,

з участю прокурора Міцовда К.Д.,

засудженого ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Мукачівського міськрайонного суду 15.10.2012 року , яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, розлученого, тимчасово не працюючого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до позбавленням волі строком на три роки і з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 зараховано з 12 березня 2012 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області 235 грн. 20 коп. судових витрат за проведення судово - хімічної експертизи.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог кримінально- процесуального закону.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за те, що 12 березня 2012 року о 14 год. в парку поблизу вул. Валенберга в м. Мукачево, у місці масового перебування громадян, умисно, з корисливих спонукань, шляхом продажу за 1300 грн. незаконно збув ОСОБА_4 наркотичний засіб - канабіс вагою 3,6054 грам. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_3 незаконно виготовив у листопаді 2011 року із куща коноплі, який знайшов на березі річки Латориця неподалік мікрорайону Паланок в м. Мукачево, після чого з метою збуту стороннім особам, незаконно зберігав в сарайному приміщенні по місцю свого проживання в АДРЕСА_1.

Прокурор в апеляції не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності вини, порушує питання про скасування вироку суду через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Стверджує, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і на шлях виправлення не став. Вказує на безпідставне застосування до підсудного положень ст. 69 КК України. Просить скасувати вирок, постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_3 покарання згідно санкції ст. 307 ч. 2 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 в апеляції не оспорюючи фактичних обставин справи , просить змінити вирок суду та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Вказує на обставини, які на його думку дають достатні підстави для звільнення його від відбування покарання. Також просить суд взяти до уваги дані про особу, його сімейний стан, а також те, що він розкаюється у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, яка підтримала подану апеляцію, пояснення ОСОБА_3 який просив задоволити його апеляцію та відмовити в задоволенні апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи сторін, заслухавши їх в судових дебатах та надавши підсудному останнє слово, апеляційний суд вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися, не перевіряються.

Прокурором та засудженим ОСОБА_3 фактичні обставини справи не оспорюються.

З матеріалів кримінальної справи видно, що судом першої інстанції дотримано , передбачені процесуальним законом положення судового розгляду справи, безпосередньо досліджено усі докази у справі, яким дано належну оцінку та правильно встановлено фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 відповідає фактичним обставинам справи і стверджується показаннями як самого підсудного, так і свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та оголошеними в судовому засіданнями показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_4, висновком експерта № 609 від 19.03.2012 року, протоколами огляду від 20.03.2012 року, протоколом огляду місця події від 12.03.2012 року, актом огляду грошей від 12.03.2012 року та іншими доказами.

Дії ОСОБА_3 за ст. 307 ч. 2 КК України, як незаконне придбання , зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено відповідно до санкції закону із застосуванням ст. 69 КК України.

Із матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, у вчиненому розкаявся, сприяв у розкритті злочину позитивно характеризується за місцем роботи. Із вироку суду видно, що при призначенні покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його характеристику, обставини, за яких було вчинено злочин. Із врахуванням двох обставин, які пом'якшують покарання, та згідно санкції ст.. 307 ч. 2 КК України суд правильно призначив ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Разом з тим, законних підстав для подальшого пом'якшення ОСОБА_3 покарання апеляційний суд не вбачає, а тому його апеляція до задоволення не підлягає.

ОСОБА_3 хоча і визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, але сукупність обставин , за яких вчинено злочин та дані про особу не дають достатніх підстав для його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

В апеляції прокурора також не наведено достатніх та переконливих підстав для скасування вироку і призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання.

Усі наведені прокурором обставини судом першої інстанції враховані при постановленні вироку і вирішенні питання про покарання, тому вважати призначене покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину немає підстав.

Покарання ОСОБА_3 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Порушень кримінально - процесуального закону, які б тягнули за собою скасування вироку не встановлено.

З врахуванням наведеного, апеляції засудженого ОСОБА_3 та прокурора до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляцію ОСОБА_3 та прокурора, що брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду 15.10.2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Судді: