Ухвала суду № 28700544, 16.01.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

16.01.2013 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ЛЕСКА В.В., ЧУЖІ Ю.Г.

при секретарі СОЧЦІ І.І.

за участю представника апелянта ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Єврокар» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 21 листопада 2012 р. про забезпечення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний комплекс» до ПрАТ «Єврокар» про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Відповідач ПрАТ «Єврокар» оскаржило ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2012 р., якою до вирішення спору по суті було забезпечено зазначений позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Єврокар», у межах суми заявлених позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у розмірі 249048,95 грн. Апелянт зазначає, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки суд, забезпечуючи позов, ґрунтувався на припущеннях, на неперевірених та суперечливих публікаціях в мережі «Інтернет», не врахував майнового становища відповідача, що є надійним, а тому безпідставно дійшов висновку про існування загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Просить ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ОСОБА_1, який апеляцію підтримав, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 20.11.2012 р. подали до суду клопотання про забезпечення позову. Із посиланням на публікації в мережі «Інтернет» (Інтернет-ресурс «UA-Reporter.com») мотивували його тим, що останнім часом у засобах масової інформації поширюються статті про те, що завод «Єврокар» може зникнути з території Закарпатської області (06.06.2012 р.), про ймовірність недоотримання у бюджет податкових платежів по 30 мільйонів щомісяця у разі припинення роботи заводу (19.06.2012 р.), імовірність закриття заводу протягом 3-4 місяців (24.09.2012 р.), витіснення його з українського ринку (08.11.2012 р.). Вказуючи на можливість припинення роботи заводу та закриття його рахунків на території України, посилалися на наявність підстав вважати, що виконання рішення суду стане неможливим.

Суд першої інстанції погодився із цими доводами позивачів і, пославшись на указані публікації, дійшов висновку про наявність підстав стверджувати про нестабільну економічну ситуацію відповідача та імовірність вчинення ним дій, які можуть вплинути на ефективність виконання рішення суду у разі задоволення позову. Водночас суд не зазначив в ухвалі, які саме дії відповідача маються на увазі. Суд також вказав, що інформації про те, що наведена позивачами інформація є неправдивою, не визнається відповідачем чи існують судові спори про її спростування, судом не здобуто.

Ухвала суду від 21.11.2012 р. про забезпечення позову (а.с. 115-116) постановлена з порушенням норм процесуального права.

За правилами ст. 151 ч.ч. 1-3 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відповідна заява повинна містити зазначення причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення. Обов'язок доказування наявності підстав для забезпечення позову та обґрунтованості заяви лежить на її ініціаторі, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 8 ч. 8, ст. 10 ч. 3, ст. 60 ЦПК України). Судове рішення, в т.ч., про забезпечення позову, повинно бути законним і обґрунтованим, відповідна ухвала суду постановляється з урахуванням цих вимог процесуального закону та положень ст. 152 ч.ч. 1-3, ст.ст. 210, 213 ЦПК України.

Заперечуючи законність і обґрунтованість ухвали, відповідач, на відміну від позивачів, послався на факти щодо стабільності фінансово-економічного становища підприємства та подав як докази офіційні документи, які свідчать про прибуткову діяльність. Зокрема, зі звіту про фінансові результати ПрАТ «Єврокар» за 9 місяців 2012 року, з балансу підприємства на 30.09.2012 р. вбачається, що чистий прибуток підприємства за період становив близько 8,5 мільйонів гривень, а вартість активів складала близько 1,3 мільярда гривень (а.с. 127-130). Доданим до апеляційної скарги (а.с. 123) та наданим апеляційному суду витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стверджується, що станом на листопад 2012 р. - січень 2013 р. ПрАТ «Єврокар» існує і не перебуває у процесі припинення чи ліквідації. Звітними документами Ужгородської МДПІ, наданими під час розгляду справи апеляційним судом, зафіксовано переплату ПрАТ «Єврокар» податку на прибуток підприємств станом на 01.01.2013 р. у розмірі понад 13 мільйонів гривень. Таким чином, доводи щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, якими обґрунтовувалася заява про забезпечення позову та ухвала суду, наразі спростовані у належний процесуальний спосіб.

Насамкінець, на противагу позивачам відповідач подав апеляційному суду інші публікації з того самого Інтернет-ресурсу «UA-Reporter.com» від 21.06.2012 р. «Прокуратура и налоговики решили оставить завод «Еврокар» в покое», від 26.11.2012 р. «В Закарпатье на заводе «Еврокар» выпущен 150-тысячный автомобиль», від 19.12.2012 р. «Сегодня закарпатский завод «Еврокар» отмечает свое 11-летие», а також з сайту «Autoconsulting.com.ua» від 19.12.2012 р. «Завод «Еврокар» отмечает 11-летие», які ілюструють позитивну динаміку та стабільне становище підприємства.

Таким чином, доводи апеляції заслуговують на увагу, суд задовольнив клопотання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про забезпечення позову ґрунтуючись на припущеннях, на неперевіреній інформації і достатніх підстав для такого рішення не мав. Окрім цього, апеляційний суд констатує, що вказівка суду на відсутність інформації про неправдивість наведених позивачами публікацій, відсутність спростувань і спорів щодо неї як на підставу для задоволення клопотання є необґрунтованою і надуманою. Відповідач не має обов'язку спростовувати чи оспорювати усяку інформацію, що поширюється про підприємство у рамках реалізації права на свободу слова і преси, ба навіть знати про неї, та діє щодо цього на власний розсуд. Відсутність спростувань сама по собі не може бути покладена в основу судового рішення як згода із такими публікаціями, оскільки ніщо про таку згоду не свідчить.

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 2 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, ухвалу скасувати, у задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 2, ст. 312 ч. 1 п. 2, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Єврокар» задовольнити, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 21 листопада 2012 р. скасувати, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді