Ухвала суду № 28695020, 18.12.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.12.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого Дацківа В. В., суддів Гошовського Г.М., Дідика В.М., з участю прокурора - Сирохман Л.І., розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 11.09.2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, не працюючий, судимий:

- вироком Мукачівського міського суду Закарпатської області від 26.06.2006 року за ч. 1 ст.. 187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- вироком Мукачівського міського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.03.2011 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

засуджений за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2009 року та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишений попередній - у вигляді взяття під варту. Строк відбуття покарання визначено рахувати з дня затримання - з 11.05.2011 року.

Речові докази : мобільні телефони марки « Нокіа 3310» - передано потерпілому ОСОБА_2 за належністю.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати в розмірі 278, 64 грн. ( двісті сімдесяти восьми гривень 64 копійок).

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 29.08.2010 року приблизно в 22.30 год., знаходячись біля будинку «Німецької культури» на вул. Г.Ф. Шенборна № 7 в м. Мукачево, умисно, з корисливих спонукань, із застосуванням фізичного насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_2, яке виразилось у стисканні руками шиї останнього, а також у нанесенні удару рукою в область його обличчя, відкрито заволодів майном потерпілого, а саме: його мобільним телефоном марки «Нокіа 3310», вартістю 40 грн., MP3 - плеєром марки «Ergo ZEN Flashdrive» вартістю 155,20 грн. та грошовими коштами в сумі 50 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду в розмірі 245,20 грн.

В апеляції та в доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку суду щодо нього, пом'якшивши призначене йому покарання та просить не позбавляти його волі. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що його дії неправильно кваліфіковані, оскільки він не мав на меті заволодівати майном потерпілого, а вдарив його тому, що останній грубо відповів йому. Речі потерпілого випали з кишені, коли ОСОБА_2 впав від удару на землю. Ці речі він (ОСОБА_1) підняв із землі, колі потерпілий почав тікати. Просить врахувати, що відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, має на утриманні дружину та малолітню дитину. Крім того вказує, що згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 08.10.2012 року він звільнений від відбування призначеного покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30.04.2009 року на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році», а тому постановлений вирок, винесений із застосуванням вимог ст. 71 КК України, є невірним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть і зміст вироку від 11.09.2012 року, апеляційної скарги на вирок, виступ прокурора, який вважає апеляцію та доводи засудженого безпідставними, провівши судові дебати, перевіривши встановленні судом першої інстанції обставини, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном, поєднаний із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я останнього, в судовому засіданні доведена повністю.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 29.08.2010 року приблизно в 22.30 год. коли він йшов додому по вул. Г.Ф. Шенборна в м. Мукачево біля будинку № 7 зустрів ОСОБА_1, який став просити в нього цигарки і гроші. На його відмову, засуджений став душити його рукою за шию та наніс удар лівою рукою в область голови, від чого він втратив свідомість і впав на асфальт, ударившись головою. Коли прийшов до свідомості, то виявив, що в нього з кишень пропали мобільний телефон «Нокіа 3310», 50 гривень та плеєр.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що 30.08.2010 року в 02.00 год. до нього в інтернет клуб «СІТІ клуб» зайшов ОСОБА_1, якого раніше він не знав, до 06.00 год. користувався комп'ютером і в рахунок оплати дав йому мобільний телефон «Нокіа 3310», який він через три тижні продав ОСОБА_4 за 20 грн.

Показання свідка ОСОБА_3 повністю підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Засуджений ОСОБА_1 факт заволодіння мобільним телефоном «Нокіа 3310», 50 гривнями та плеєром, належних потерпілому ОСОБА_2, визнав також.

На очній ставці з потерпілим та в ході відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, показав та детально розповів про те, де і яким чином заволодів майном потерпілого.

Апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у нападі з метою відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2, поєднаному з застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого. Його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 КК України.

Доводи апелянта про те, що він діяв неумисно, а речами потерпілого заволодів таємно, наявними доказами спростовані, є надуманими і спрямовані на ухилення від відповідальності, а тому апеляційним судом відкидаються.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.ст. 65, 71 КК України.

Твердження засудженого про те, що згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 08.10.2012 року він звільнений від відбування покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30.04.2009 року на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році», а тому застосування вимог ст. 71 КК України щодо нього є невірним, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки постанова Ужгородського міськрайонного суду була винесена після постановлення оскаржуваного вироку.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду від 11.09.2012 року щодо нього - без зміни.

Судді: