Ухвала суду № 28739506, 15.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3293/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бондарев»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 26 січня 2012 року №0000062300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на те, що господарські операції між ТОВ «Торговий дім «Бондарев»та ТОВ «Він Трейд»мали реальний характер. Доказів нікчемності даних правочинів відповідачем не надано. Отже, податкові накладні ТОВ «Він Трейд»є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Бондарев»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності ТОВ «Торговий дім «Бондарев»є здавання в оренду власного нерухомого майна; інші види оптової торгівлі; консультування з питань комерційної діяльності та управління; управління нерухомим майном; складське господарство; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Так, Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «Бондарев»з питань дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Віп Трейд»за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 16 січня 2012 року №19/23/32783520.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено: ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Віп Трейд»при придбанні товарно-матеріальних цінностей та послуг; п.п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 97751,00 грн., в т.ч. за березень 2011 р. в сумі 4932,00 грн., за квітень 2011 р. в сумі 26201,00 грн., за травень 2011 р. в сумі 12820,00 грн., за червень 2011 р. в сумі 16601,00 грн., за липень 2011 р. в сумі 2984,00 грн., за вересень 2011 р. в сумі 34213,00 грн.

В даному акті відповідачем зроблені висновки про нікчемність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Віп Трейд»то ТОВ «Торговий дім «Бондарев». На думку відповідача податкові накладні ТОВ «Віп Трейд»не є підставою виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 26 січня 2012 року №0000062300, яким позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 97 751,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9 303,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомлення - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Подані скарги залишені без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення -рішення -без змін.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні положення містить і Закон України «Про податок на додану вартість»(чинний до 01 січня 2011 року), зокрема його стаття 7.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, між ТОВ «Торговий дім «Бондарев»(Покупець) та ТОВ «Віп Трейд»(Продавець) укладений Договір поставки від 02 лютого 2011 р. №1, відповідно до п.1.1 якого Продавець поставляє Покупцю обладнання, в подальшому товар, а Покупець приймає та оплачує товар, номенклатура, кількість та ціна якого визначена, згідно переданих Продавцем та прийнятих Покупцем накладних та інших необхідних документів, підтверджуючих якість та стан товару.

На виконання умов даного договору, його сторонами складені видаткові накладні, в яких вказано перелік товарів, одиниця їх виміру, кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість постановленого товару (копії наявні в матеріалах справи).

Крім того, слід зазначити, що рішенням Господарського суду м. Києва від 26 березня 2012 року у справі №5011-41/2447-2012 за даним договором стягнуто з ТОВ «Віп Трейд»на користь позивача надмірно сплачені кошти в сумі 2000 грн.

ТОВ «Торговий дім «Бондарев»25 лютого 2011 р. укладено з ТОВ «Віп Трейд»договір підряду №116, згідно якого останній зобов'язується надати ремонтні послуги та виконати ремонтні роботи. Вартість укладеного договору складає 360000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -60000,00 грн.

ТОВ «Віп Трейд»виконані передбачені укладеним договором роботи, про що складено акт від 30 березня 2011 р. за типовою формою №Кб-2в на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -60000,00 грн. та виписано податкову накладну від 30 березня 2011 р. №155.

ТОВ «Торговий дім «Бондарев»30 серпня 2011 р. укладено з ТОВ «Віп Трейд»договір за №120, предметом якого є виконання робіт по ремонту крівлі на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 75/2. Загальна вартість робіт згідно локального кошторису та підсумкової відомості ресурсів складає 474294,89 грн., у тому числі податок на додану вартість 79049,15 грн.

Відповідно до довідки виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. ТОВ «Віп Трейд»виконано робіт на загальну суму 474294,89 грн., у тому числі податок на додану вартість 79049,15 грн., що підтверджено складеним між сторонами актом від 30 вересня 2011 р. за №1 за типовою формою №Кб-2в.

Також, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Торговий дім «Бондарев»05 квітня 2011 р. укладено з ТОВ «Віп Трейд»договір за №118 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та консультаційних послуг, які надані товариству відповідно до акту приймання - передачі послуг від 30 червня 2011 р. на загальну суму 198000,00 грн. без податку на додану вартість.

Оплата товарів та послуг за вищевказаними договорами була проведена позивачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок контрагента, підтвердження чого є банківська виписка, копія якої наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції за періоди з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року здійснені між позивачем та ТОВ «Віп Трейд»мали реальних характер, товари та послуги використовувались ним для здійснення його господарської діяльності. Отже, податкові накладні, виписані ТОВ «Віп Трейд»позивачу є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до даних реєстру анульованих свідоцтв платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної Податкової Служби України sts.gov.ua свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Віп Трейд»було анульоване тільки 13 лютого 2012 року. Тобто, на час виписання податкових накладних за період з 01 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року ТОВ «Віп Трейд»було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Будь-які порушення ТОВ «Віп Трейд»податкового законодавства не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення -рішення від 26 січня 2012 року №0000062300.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від «Про державну податкову службу в Україні»(чинного до 05 липня 2012 року) завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинного до 05 липня 2012 року) визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна та інше.

Аналізуючи викладені норми та положення ст.20 Податкового кодексу України «Права органів державної податкової служби», колегія суддів вважає, що органи державної податкової служби, виходячи з своїх завдань та функцій, у відносинах з платниками податків покликані перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків та зборів, правильність ведення податкового обліку. Жодна норма податкового законодавства, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не наділяла податкові органи правом давати правову оцінку договорам, які укладалися між платниками податків та їх контрагентами, а саме: аналізувати зміст правочинів, дотримання форми та порядку їх укладення, строків виконання, тощо. Тобто, податковий орган не уповноважений досліджувати суть договорів та здійснювати контроль за їх відповідністю нормам чинного законодавства України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення про задоволення адміністративного позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяМамчур Я.С.СуддіГоряйнов А.М. Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 18.01.13р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.