Рішення № 28737570, 17.01.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/137/13 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого -судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

адвоката позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сінгур А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» про допуск до виконання трудових обов'язків, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1, 13 грудня 2013 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»про допуск до виконання трудових обов'язків, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що між ним та Комунальним підприємством «Міський парк культури та відпочинку», в особі директора Сінгур Альбіни Іванівни, був укладений трудовий договір № 41 від 12.09.2012 р.

Пунктом 1 Договору встановлено, що цей договір є трудовим договором. На підставі цього договору виникають трудові відносини між працівником і підприємством.

Пунктом 3 Договору встановлено, що згідно цього трудового договору працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін.

Згідно з п. 4 Договору він був прийнятий на роботу в Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку»на посаду головного інженера.

Згідно з п. 7 Договору графік його роботи був встановлений з 8:00 до 17:00 годин з вихідними днями суботу і воскресіння.

Заробітна плата йому була встановлена в розмірі 1118,00 грн. (П. 9 Договору).

Трудовий договір набрав чинності з 01.10.2012 р. і був укладений на невизначений строк (п. 14 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Таким чином, між ним та відповідачем на підставі вказаного трудового договору виникли трудові відносини.

Так, на підставі зазначеного Договору, він виконував обов'язки головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»з 01.10.2012 р. Свої трудові обов'язки він виконував сумлінно, без будь-яких дорікань і стягнень з боку директора підприємства.

Але 01.11.2012 р. до 08 годин він прибув на своє робоче місце в Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку»за адресою: м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159 і виявив, що в дверях кабінету, де знаходилося його робоче місце, замінений замок, а ключів від нового замку у нього не було. Він став дзвонити директору Сінгур А.І. (оскільки її не було на робочому місці), але вона на дзвінки не відповідала. Він залишився чекати директора в приміщенні кінотеатру «Мир»у закритих дверей.

Приблизно об 11 год. 30 хв. цього ж дня директор Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»Сінгур А.І. прибула в кінотеатр «Мир». На його запитання, чому змінено замок в дверях і йому припинено доступ до робочого місця, Сінгур А.І. відповіла, що не бажає допускати його до роботи ні сьогодні ні в майбутньому, не бажає, щоб він працював на даному підприємстві. Він намагався з'ясувати причину такого негативного ставлення до нього, а також пояснював, що такі дії директора грубо порушують трудове законодавство і його права, як працівника. Але жодної зрозумілої відповіді від Сінгур А.І. він не отримав. Крім цього, в процесі розмови Сінгур А.І. викликала наряд міліції, мотивуючи свій виклик тим, що він порушує громадський порядок. Наряд міліції за викликом прибув, але порушення громадського порядку з його боку підтвердження не знайшло.

02.11.2012 р. і в наступні дні він приходив на своє робоче місце в кінотеатр «Мир»за адресою: м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159, знаходився на території кінотеатру з 08.00 до 17.00 годин, але на робоче місце допущений таки і не був.

При всьому цьому заробітна плата йому виплачена не була, трудова книжка, оформлена належним чином, йому не видавалася, наказ про його звільнення чи відсторонення від роботи йому не видавався.

Таким чином, в діях відповідача простежуються наступні грубі порушення чинного трудового законодавства:

необґрунтоване і незаконне відсторонення (недопущення) його до виконання своїх трудових обов'язків головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»;

невиплата йому заробітної плати за жовтень 2012 р.;

невиплата йому заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.11.2012 р.;

невидача йому якого-небудь наказу з поясненням причини відсторонення (не допуску) його до виконання своїх трудових обов'язків.

Порушення відповідачем його трудових прав призвело до моральних страждань, потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином відповідач заподіяв йому моральну шкоду, що полягає у тому, що він фактично був позбавлений свого конституційного права на працю, а також на оплату своєї праці, у зв'язку з чим він не мав можливості належним чином забезпечувати свою родину матеріально. Порушення відповідачем законодавства про працю призвело до того, що він залишився без засобів для існування і забезпечення його родини що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду, заподіяну йому відповідачем він оцінює в 10 000 грн., які відповідач зобов'язаний виплатити йому відповідно до вимог ст.. 237-1 КЗпП України.

Виходячи з наведеного позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якого:

визнати протиправними дії Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»по відстороненню його з 01.11.2012 р. від виконання трудових обов'язків головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»та по не допуску його з 01.11.2012 р. на робоче місце за адресою: Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159;

зобов'язати Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку»допустити його до виконання своїх трудових обов'язків головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на його робоче місце за адресою: Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159;

стягнути з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»на його користь заборгованість по заробітній платі за жовтень 2012 року в сумі 1118,00 грн.;

стягнути з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме -за листопад 2012 р. - 1118,00 грн., з 01 грудня 2012 р. по 20 грудня 2012 р. - 745,33 грн.;

стягнути з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»на його користь 10000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач на задоволенні свого позову наполягає і просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково, в частині сплати заборгованості по заробітній платі та за час вимушено прогулу, до 20 грудня 2012 року. В іншій частині позовних вимог відповідач просить позивачу відмовити, оскільки відповідач без поважних причин не приступив до виконання трудових обов'язків, тому був звільнений за прогул без поважних причин наказом по підприємству № 151 від 24 грудня 2012 року. Крім того, посилання позивача, що йому заподіяні моральні страждання безпідставні, оскільки позивач працевлаштований на іншій роботі та отримує соціальну допомогу в Управленні пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, тобто він ніяких зусиль для забезпечення матеріально родини не докладав.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10. ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Міський парк культури та відпочинку», в особі директора Сінгур Альбіни Іванівни, був укладений трудовий договір № 41 від 12.09.2012 р. (а.с. 02,08).

Пунктом 1 вказаного Договору встановлено, що цей договір є трудовим договором. На підставі цього договору виникають трудові відносини між працівником і підприємством.

Відповідно п. 3 Договору встановлено, що згідно цього трудового договору працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін.

Згідно з п. 4 Договору позивач у справі був прийнятий на роботу в Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку»на посаду головного інженера.

Пунктом 7 Договору графік роботи позивача був встановлений з 8:00 до 17:00 годин з вихідними днями субота і неділя.

Відповідно до п. 9 Договору заробітна плата ОСОБА_1 була встановлена в розмірі 1118,00 грн.

Трудовий договір набув чинності з 01.10.2012 р. і був укладений на невизначений строк (п. 14 Договору а.с. 08).

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Таким чином, між ОСОБА_1 та відповідачем на підставі вказаного трудового договору виникли трудові відносини.

Так, на підставі зазначеного Договору, позивач у справі виконував обов'язки головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»з 01.10.2012 р.

В судовому засіданні представником відповідача не надано суду жодного доказу, що нібито позивач у справі неналежним чином виконував свої трудові обов'язки, що могло б послужити підставою для відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов'язків.

Але 01 листопада 2012 р. о 08 год. позивач у справі не був допущений на своє робоче місце в Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку»за адресою: м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159 без надання пояснень зі сторони керівництва підприємства, або наказу по відстороненню ОСОБА_1 від виконання трудових обов'язків.

Статтею 36 КЗпП встановлені підстави припинення трудового договору. Але в спірній ситуації між ОСОБА_1 та відповідачем не вбачаються які-небудь підстави для припинення укладеного трудового договору. Тому трудовий договір № 41 від 12.09.2012 р. вважається не припиненим, а таким, що діє.

З цього слідує висновок, що зі сторони відповідача має місце відсторонення позивача від роботи. Відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Але ніяких підстав у відповідача для відсторонення його від роботи не було.

Визнаючи протиправність своїх дій директор Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»Сінгур А.І. визнає вимоги позивача відносно стягнення заборгованості по заробітної платі у сумі 1118 грн. за жовтень 2012 року, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 листопада по 20 грудня 2012 року у сумі 1863 грн. 33 коп., що підтверджується як поясненнями представника відповідача у судовому засіданні, а також наданою суду копією наказу № 149-к від 19 грудня 2012 року на а.с. 16.

Таким чином, в діях відповідача простежуються наступні грубі порушення чинного трудового законодавства, а саме:

необґрунтоване і незаконне відсторонення (недопущення) позивача у справі до виконання своїх трудових обов'язків головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»;

невиплата ОСОБА_1 заробітної плати за жовтень 2012 р.;

невиплата позивачу у справі заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.11.2012 р.;

невидача ОСОБА_1 якогось наказу з поясненням причини відсторонення (не допуску) позивача до виконання своїх трудових обов'язків.

Порушення відповідачем трудових прав позивача у справі призвело до моральних страждань, що потребує від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином відповідач заподіяв позивачу у справі моральну шкоду, що полягає у тому, що позивач фактично був позбавлений свого конституційного права на працю, а також на оплату своєї праці, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не мав можливості належним чином забезпечувати свою родину матеріально. Порушення відповідачем законодавства про працю привело до того, що позивач залишився без засобів для існування і забезпечення його родини що потребує він ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду, заподіяну позивачу у справі відповідач зобов'язаний виплатити відповідно до вимог ст.. 237-1 КЗпП України.

Згідно ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом від характеру порушення прав, глибини фізичних та душевних страждань, а також при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності і справедливості. Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 3000 грн.

Суд не може прийняти до уваги ствердження представника відповідача відносно того, що позивач у справі повідомлений був про те, що нібито директором підприємства був підписаний наказ № 149-к від 19 грудня 2012 року, оскільки представником відповідача суду не надано жодного доказу відносно того, що позивач був ознайомлений з вказаним наказом під підпис, як того вимогає КЗпП України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на користь держави судові витрати: судовій збір у сумі 235 грн. 20 коп. по матеріальному позову та 117 грн. 60 коп. -з моральної шкоди.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 115,117, 233, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»з відсторонення ОСОБА_1 з 01 листопада 2012 року від виконання трудових обов'язків в якості головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»та по не допуску ОСОБА_1 з 01 листопада 2012 року на робоче місце за адресою: Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку»допустити ОСОБА_1 до виконання своїх трудових обов'язків у якості головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»на його робоче місце за адресою: Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»з р/р 26009300247939 МФО 335106 в ТВБВ № 10004/0218 філія -Донецьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за жовтень 2012 року в сумі 1118,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»р/р 26009300247939 МФО 335106 в ТВБВ № 10004/0218 філія -Донецьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме: за листопад 2012 р. -1118,00 грн., з 01 грудня 2012 р. по 20 грудня 2012 р. - 745,33 грн., та моральну шкоду у сумі три тисячі грн., а всього 4863 грн. 33 коп. (чотири тисячі вісімсот шістдесят три грн. 33 коп.)

Рішення в частині допуску ОСОБА_1 до виконання обов'язків у якості головного інженера Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку»підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: