Постанова № 28734995, 21.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5023/3268/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

апелянта - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ФОП ОСОБА_1 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової служби у м.Києві Державної податкової служби України (вх.№3900Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01 листопада 2012 року по справі №5023/3268/12 (суддя Чистякова І.О.),

за заявою ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АММІ", смт. Пісочин

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 листопада 2012р. по справі №5023/3268/12 (суддя Чистякова І.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу -Товариство з обмеженою відповідальністю "АММІ" (ідентифікаційний код 36941891), яке зареєстроване 15.02.2010 р. та місцезнаходження якого: 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров.Транспортний, буд.2. Провадження у справі припинено. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано Головне управління статистики по Харківській області виключити з Єдиного Державного реєстру підприємства та організацій України - Товариство з обмеженою відповідальністю "АММІ" (ідентифікаційний код 36941891). Зобов`язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.

ДПС у м.Києві ДПС України з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2012р. по справі №5023/3268/12 та припинити провадження у справі. При цьому апелянт посилається на те, що ухвала винесена судом першої інстанції при порушенні норм матеріального та процесуального права.

ФОП ОСОБА_1 у відзиві (вх.№10393 від 28.12.2012р.) на апеляційну скаргу зазначає, що ліквідатор з апеляційною скаргою не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою та просить суд апеляційну скаргу ДПС у м.Києві ДПС України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2012р. залишити без змін.

У судове засідання 15.01.2013р. представники апелянта, боржника та ФОП ОСОБА_1 не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.2013р. про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи явку представників судом обов'язковою визнано не було.

Дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2012 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "АММІ" (ідентифікаційний код 36941891) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АММІ" (ідентифікаційний код 36941891) ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, якого зобов`язано в строк до "06" лютого 2013 року виконати ліквідаційну процедуру.

01 жовтня 2012 року до суду надійшов звіт ліквідатора (вх. №15094), в якому ліквідатор повідомляє про завершення ліквідаційної процедури, до звіту ліквідатора додано ряд документів, в тому числі ліквідаційний баланс підприємства-банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року призначено до слухання звіт ліквідатора на "31" жовтня 2012 р. о 12:40.

31 жовтня 2012 р. ліквідатор надав клопотання (вх. №17882) про перенесення судового засідання на 01 листопада 2012 року для надання довідки про відсутність земельних ділянок, яке було задоволено судом та у судовому засіданні 31 жовтня 2012 р. оголошено перерву до 12:00 год. 01 листопада 2012 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ДПС у м. Києві посилалася на те, що згідно з поданими податковими деклараціями з податку на прибуток ТОВ «АММІ» 04.05.2012р. (дата подання декларації до ДПІ) відзвітувало з показниками за перший квартал 2012 року в сумі 482621 грн., за 2011 рік в сумі 2342589 грн. за 2010 рік в сумі 1168622 грн., що, на думку апелянта, свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності із значними оборотними коштами.

Як зазначає в апеляційній скарзі апелянт, згідно з інформаційними базами даних ДПС за результатами фінансово-господарської діяльності за 2012р. ТОВ «АММІ» завищено податковий кредит на суму 1660092,01 грн. За результатами діяльності підприємства з податку на прибуток за 2012р. скориговані валові доходи складають 482621 грн., а сума податку до сплати складає 0 грн., що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності у 2012 році зі значними оборотними коштами.

Матеріали справи містять довідку Харківської об'єднаної Держаної інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якій надано інформацію про те, що ТОВ «АММІ» не перебуває на обліку в Харківській ОДПІ Харківської ДПС. ТОВ «АММІ» знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС (а.с.55, том 1).

Таким чином, протягом своєї діяльності ТОВ "АММІ" до ДПС у м. Києві звітувало вчасно, що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.

Враховуючи те, що у відповідності до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з укладеного між боржником та кредитором договору, акту прийому-здачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг б/н від 10.01.2011р., а також з векселя серія АА 1053283 боржник - ТОВ «АММІ», на час їх укладення, знаходився за адресою: м.Київ, вул. Булаховського, буд. 30 а.

На момент звернення до господарського суду Харківської області (20.07.2012р.) із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором зазначено адресу боржника: 62416, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, провулок Транспортний,2.

У виконавчому написі від 02.07.2012р. зазначено адресу боржника - 62416, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, провулок Транспортний,2 (а.с.12, том 1).

Постанова про відкриття виконавчого провадження містить адресу боржника -ТОВ «АММІ»: м.Харків, вул.Плеханівська,40 (а.с.14, том 1).

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЖ №596245 станом на 22.06.2012 року в графі «місцезнаходження» зазначено: « 62416, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, провулок Транспортний, будинок 2.»,

У Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «АММІ» зазначено, що учасником товариства є громадянин України ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31, том 1).

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що ліквідатор звертався до учасника товариства та взагалі проводив роботу щодо з'ясування місцезнаходження учасника ТОВ «АММІ» ОСОБА_3.

Суд першої інстанції виходив з того, що з метою виявлення майнових активів банкрута ліквідатором було направлено запити до державних органів та отримано відповіді про відсутність зареєстрованих за банкрутом майнових активів (лист Державної інспекції сільського господарства в Харківській області №4566 від 04.09.2012р., лист Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Харківській області №7661 від 13.09.2012р., лист Інспекції Державного технічного нагляду №078-3402 від 07.09.2012р., лист Київської міської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного агентства земельних ресурсів, лист Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області №18/10333 від 05.09.2012р., лист Міськрайонного управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного комітету України із земельних ресурсів №5662 від 22.10.2012р., лист Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" №749 від 02.10.2012р.).

Проте, матеріали справи не містять довідки БТІ в м.Києві, а відтак ліквідатором не здійснено заходів щодо встановлення за банкрутом майна в м.Києві, що є порушенням ст.13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, відповідно до п.9 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно з п.1 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 р. N14 (із змінами у редакції наказу від 26.10.2010 р. №1361) (які використовуються арбітражними керуючими під час аналізу фінансово - господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) передбачено, що основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма N1, для суб'єктів малого підприємництва - форма N1-м); звіт про фінансові результати (форма N2, для суб'єктів малого підприємництва - форма N2-м); звіт про рух грошових коштів (форма N 3); звіт про власний капітал (форма N4); примітки до річної фінансової звітності (форма N5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) форма №11-03); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства форма N1 інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); звіт з праці (форма N1-ПВ); звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма N1-ПВ (умови праці)); звіт про використання робочого часу (форма N3-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма N1П-НПП).

Вищезазначені джерела інформації є формами статистичної звітності та податкової звітності, яку у відповідності до чинного законодавства будь-яке підприємство складає згідно з встановленим регламентом та подає до компетентних органів.

Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії. Зокрема, ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - Кодексом), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.4-1 Кодексу господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Зазначений Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури тощо.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Враховуючи, що ліквідатором не виконано вищезазначених приписів діючого законодавства, зокрема, не проведено роботу по встановленню місцезнаходження боржника, не встановлено наявність чи відсутність майнових активів у м.Києві, немає беззаперечних доказів відсутності підприємницької діяльності боржника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи на розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.2 ст.103, п.1,4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01 листопада 2012 року по справі №5023/3268/12 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови складено 21 січня 2013 року.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.