Ухвала суду № 28733690, 10.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4050/12/0170/6

10.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Карповій І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С"- Меметова Райфе Серверівна, довіреність № б/н від 08.10.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-4050/12/0170/6 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 31.05.12 у справі № 2а-4050/12/0170/6

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" (вул. Бородина, 12,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.12 у справі № 2а-4050/12/0170/6 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасованои податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0013202301 від 29.12.2011 року, стягнуто з Державного бюджету України 598,36 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асстрой-С».

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.12 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 15.12.2011р. державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Асстрой-С»з питань взаємовідносин з ТОВ «Сопромат»за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №1911/23-4/34946416 від 15.12.2011р. 29.12.2011 року ДПІ у м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення №0013202301 на суму грошового зобов'язання з основного платежу у розмірі 59836 грн. і штрафних санкцій на суму 14959 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

15.12.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Асстрой-С»з питань взаємовідносин з ТОВ «Сопромат»за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №1911/23-4/34946416 від 15.12.2011р.

Згідно висновків акта перевірки, позивачем порушено п. 14.1.191 ст.14, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п.п.187.1 п. 187 ст.187 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 59836 грн., та відповідно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 59836 грн.

29.12.2011 року ДПІ у м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення №0013202301 на суму грошового зобов'язання з основного платежу у розмірі 59836 грн. і штрафних санкцій на суму 14959 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п. п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2755-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2755-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В акті перевірки ТОВ «Асстрой-С»з питань взаємовідносин з ТОВ «Сопромат»за вересень 2011 року зазначено, що перевіркою встановлені порушення п. 14.1.191 ст.14, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п.п.187.1 п. 187 ст.187 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 59836 грн., та відповідно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 59836 грн.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірний період.

На думку ДПІ у м. Сімферополі, у ТОВ "Сопромат", яке зареєстроване в м. Києві, неможливо встановити наявність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Органами ДПС встановлено, що ТОВ "Сопромат" не знаходиться за вказаним місцезнаходженням, про що в установленому порядку надано відомості до державного реєстратора, а саме не встановлення місця знаходження юридичної особи.

01.09.2010 року між ТОВ «Асстрой-С»(Покупець) і ТОВ «Сопромат»(Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №44, згідно з яким останній зобов'язаний поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

За виконання зобов'язань за цим Договором, ТОВ «Сопромат»були поставлені товари, а ТОВ «Асстрой-С»надані накладні: №31 від 01.09.2011г. на суму 156 924,37 грн., №28 від 01.09.2011г. на суму 87 089,74грн., №183 від 09.09.2011г. на суму 155 594,38 грн.., №622 від 29.09.2011г. на суму 115 005,50 грн., видаткові накладні: №СМ-3942 від 01.09.2011г. на суму 156 924,37 грн., №СМ-3595 від 01.09.2011г. на суму 78 852,24 грн., №СМ-4014 від 01.09.2011г. на суму 8 237,50 грн., №СМ-4483 від 29.09.2011г. на суму 115 005,50 грн.

Задекларований податковий кредит у декларації з ПДВ за вересень 2011 року по контрагенту ТОВ «Сопромат»склав 59 836 грн. на підставі таких документів:

1.Договор купівлі-продажу №44 від 01.09.2010г.

1.Податкова накладна №31 від 01.09.2011г. на суму 156 924,37грн.

З. Податкова накладна №28 від 01.09.2011г. на суму 87 089,74грн.

4. Податкова накладна №183 від 09.09.2011г. на суму 155 594,38 грн.

5. Податкова накладна №622 від 29.09.2011г. на суму 115 005,50 грн.

6. Видаткова накладна №СМ-3942 від 01109.2011г. на суму 156 924,37 грн.

7. Видаткова накладна №СМ-3595 від 01.09.2011г. на суму 78 852,24 грн.

8. Видаткова накладна №СМ-4014 від 01.09.2011г. на суму 8 237,50 грн.

9.Видаткова накладна №СМ-4341 від 09.09.2011г. на суму 155 594,38 грн.

10. Видаткова накладна №СМ-4483 від 29.09.2011г. на суму 115 005,50 грн.

11.Журнал - ордер за рахунком №631 за вересень 2011р.

12. Банківська виписка від 01.09.2011р.

13. Банківська виписка від 02.09.2011р.

14. Банківська виписка від 06.09.2011р.

15. Банківська виписка від 08.09.2011р.

16. Банківська виписка від 13.09.2011 р.

17. Банківська виписка від 14.09.2011р.

18. Банківська виписка від 15.09.2011р.

19. Банківська виписка від 16.09.2011р.

20. Банківська виписка від 19.09.2011р.

21 . Банківська виписка від 21.09.2011р.

22. Банківська виписка від 22.09.2011р.

23. Банківська виписка від 26.09.2011р.

24. Банківська виписка від 27.09.2011р.

25. Банківська виписка від 28.09.2011р.

26. Банківська виписка від 29.09.2011р.

27. Банківська виписка від 30.09.2011р.

Всі податкові накладні належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного постачальника. Отже, поставлений товар було використано у господарській діяльності, що підтверджується вищевказаними документами.

Крім того, під час взаємовідносин позивача з його контрагентом ТОВ «Сопромат»останнього було зареєстровано у якості юридичної особи та він мав статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №089428 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200033813.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6, ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Крім того, враховується практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 598,36 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим Державної податкової служби.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за вересні 2011 року, що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.12 у справі № 2а-4050/12/0170/6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко