Ухвала суду № 28725896, 13.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-4940/12/0170/7

13.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу № 2а-4940/12/0170/7 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і віна "Магарач" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 12.07.12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Бахчисарай АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)

до Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і віна "Магарач" (вул. Чапаєва, 9,Віліне,Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98433)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2012 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Бахчисарай АР Крим задоволені: стягнуто з банківських розрахункових рахунків Державного підприємства «Агрофірма «Магарач»Національного інституту винограду і вина «Магарач»суму податкової заборгованості у розмірі 78080,51 грн. у тому числі: 13981,89 грн. з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у дохід державного бюджету України на р/р 31112029700048 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 9398,00 грн. з податку на додану вартість (код платежу 14010160) у дохід державного бюджету України на р/р 31112029700048 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 52626,85грн. частини чистого прибутку державних організацій (код платежу 21010100) у дохід державного бюджету України на р/р 31112074700048 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 197,63грн. з податку на землю (код платежу 13050154) у дохід Віленської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим на р/р 33215811700054 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 49,61грн. з податку на землю (код платежу 13050161) у дохід Піщанивської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим на р/р 33219811700061 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224; 1826,53грн. з податку на землю (код платежу 13050164) у дохід Табаченскьої сільської ради Бахчисарайського району АР Крим на р/р 33216811700064 ГУ ДКС України в АР Крим МФО 824026 ЗКПО 38051224.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2012, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 13.11.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 13979,57 грн., а також пені з податку на додану вартість у сумі 9400,32 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані податкові зобов'язання за податковими деклараціями №9007771237 від 19.09.2011 у сумі 157,57грн. та №9009019577 від 19.10.2011 у сумі 13822.00грн. Також, позивачем не сплачена пеня з податку на додану вартість нарахована з декларації №9006985047 від 19.08.2011 за період з 31.08.2011 по 13.09.2011 у розмірі 2,32грн. та з декларації №909019115 від 19.10.2011 у розмірі 9398,00грн. (а.с.11-18).

Також, у відповідача утворилась заборгованість з частини чистого прибутку державних організацій у сумі 52626,85 грн. згідно з розрахунку №9007222500 від 23.08.2011р., яка була задекларована позивачем самостійно (а.с.19).

Крім того, відповідач має заборгованість з податку на землю у розмірі 2073,77 грн. у тому числі: 197.63грн. за кодом платежу (13050154) нараховану з декларації №1165 від 31.01.2011р.: 49,61грн. за кодом платежу (13050161) нараховану з декларації №1164 від 31.01.2011р.; 1826,53грн. за кодом платежу (13050164) нараховану з декларації №1163 від 31.01.2011р. Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державному) (а.с.22-30).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 30.08.2011 отримана вимога від 25.08.2011р. №321 (а.с.31), в якій вказано, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 52626,85грн.

Тобто, відповідач самостійно узгодив податкові зобов'язання із податку на додану вартість та земельного податку, що підтверджується поданими ним до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим податковими деклараціями з податку на додану вартість та земельного податку. Також сума частини чистого прибутку відповідача розрахована на підставі розрахунку №9007222500 від 23.08.2011 є узгодженим зобов'язанням, яке підлягає стягненню до Державного бюджету.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Викладене свідчить, що відповідач має заборгованість із сплати податків на загальну суму 78080,51грн.,

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пункту 46. 1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункту 49.2 статті 49 ПК України).

Відповідно до положень ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із статті 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги, і у платника податків виникає обов'язок щодо її сплати.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і віна "Магарач" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.12 у справі № 2а-4940/12/0170/7 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.12 у справі № 2а-4940/12/0170/7залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко