Ухвала суду № 28725873, 18.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-7029/11/0170/16

18.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кобаля М.І. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Александров О.Ю. ) від 31.08.11 у справі № 2а-7029/11/0170/16

за позовом Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреміля" (Нахімова, б. 2, кв. 63,Орджонікідзе,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98184)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2011 у задоволені позовних вимог Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреміля" - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не дотримано порядку щодо надіслання податкової вимоги у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу на суму 1321,24 грн., що виник у березні 2011 році, адміністративний позов в частині стягнення з відповідача податкового боргу задоволенню не підлягає.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2011, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У судове засідання 18.09.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з вимогами про стягнення 10135,73 грн. заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем уточнені позовні вимоги, в зв'язку із частковим погашенням податкового боргу, позивач просить стягнути 1321,24 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що у податкового органу не виникло права на стягнення податкового боргу на суму 1321,24 грн., оскільки ним не надано доказів направлення платнику податкової вимоги на зазначену суму податкового боргу, як то передбачено приписами п.59.3 ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вони ґрунтуються на невірному застуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п.14.1.39. ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкове зобов'язання відповідача в сумі 1321,24 грн. є узгодженим податковим зобов'язанням, яке у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк стало податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п.59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в АРК було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, направлена податкова вимога від 10.03.2011 №114.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем сума заборгованості сплачена частково в сумі 8814,49 грн..

Таким чином, у відповідача існує невідшкодована сума податкової заборгованості у розмірі 1321,24 грн.

Відповідно до п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 N 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність направлення відповідачу нової вимоги про сплату боргу на суму 1321,24 грн., оскільки судом не враховані положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, які в даному випадку підлягають застосуванню.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.11 у справі № 2а-7029/11/0170/16 - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.11 у справі № 2а-7029/11/0170/16 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреміля" (вул. Нахімова, б. 2, кв. 63, Орджонікідзе, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98184, ЄДРПОУ 37299777) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 1321,24 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко