Ухвала суду № 28725717, 05.06.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-4866/11/0170/2

05.06.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу № 2а-4866/11/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 06.06.11

за позовом Приватного підприємства "СВ-2" (вул. Радіщева, 88;вул. Одеська, 9 кв.1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2011 позовні вимоги Приватного підприємства "СВ-2" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0003632301 від 19.04.2011.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 05.06.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по результатам документальної позапланової виїзної перевірки за грудень 2010р. позивача з питань нарахування ПДВ 01.04.2011 складений акт №3695/23-7/34740164, в якому зазначено, що встановлено порушення з питання нарахування ПДВ за грудень 2009 р. з умовного продажу на товарні залишки та основні фонди, в наслідок чого підприємством не донараховане податкове зобов'язання з ПДВ за грудень 2009 р. у сумі 42500 грн.

За результатами вивчення матеріалів вказаної перевірки відповідачем 19.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003632301, згідно з яким позивачу збільшено сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 42500 грн. застосовані штрафні санкції у сумі 10625 грн.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачувався покупцем, або особа, яка імпортувала товари на митну територію України.

У ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" був визначений порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструвалась я як платник податку на додану вартість, присвоювався індивідуальний податковий номер, який використовувався для справляння цього податку.

У п. 9.8 ст. 9 Закону були зазначені випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість, до яких відносилось, зокрема, реєстрація особи, яка булла зареєстрована як платник податку, як платник єдиного податку або суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначали особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що були встановлені цим Законом, чи звільняли таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходились товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, був зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалось таке анулювання.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач під час проведення позапланової виїзної перевірки позивача за грудень 2010р. встановив, що на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ підприємство мало основні фонди групи 2 на суму 54324 грн, що підтверджено додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009р. (вхід. № 312139 від 03.02.2010р.), в який було також зазначено залишок товарів на складах на суму 212500 грн., амортизаційні відрахування в сумі 25627 грн. Саме за наявністю вказаних відомостей податковий орган визначив суму податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 42500грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач до проведення перевірки встановив наявність технічної помилки в оформленні додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009р., виправив її, про що повідомив податковий орган, надіславши на його адресу 07.05.2010р. належно оформлений додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009р. Факт отримання вказаного документу підтверджений штампом податкового органу на супровідному листі, копія якого залучена до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги посилання податкового органу в акті перевірки №3695/23-7/34740164 від 01.04.2011 р. на показники додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009р., яки були виправлені платником податків до її проведення, а саме 07.05.2010 р., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що викладені у зазначеному акті перевірки висновки, не можна визнати такими , що зроблені при повному вивчені обставин справи, з урахуванням всіх відомостей, наданих позивачем.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.11 у справі № 2а-4866/11/0170/2 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.11 у справі № 2а-4866/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко