Ухвала суду № 28725672, 03.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9293/10/12/0170

03.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 09.06.11 у справі № 2а-9293/10/12/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2010р. № 0001034002/0 , згідно з яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 31232,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 15616,00грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 03.04.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання судовою колегією залишається без задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Відповідачем з 29.06.2010 по 30.06.2010 проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків КП «Альянс»та СПП «Строитель-Плюс»за період з 01.04.09 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складено акт № 924/23-1/22268571 від 02.07.2010 (а.с.170- 178) про порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 31231,50 грн. у т.ч. за травень 2009 року -на 2503,14грн., за червень 2009р. - на 5628,98грн., за серпень 2009р. на 8486,40грн., за листопад 2009р. -на 6385,22грн., за грудень 2009р. -на 8227,76грн.

На підставі акту перевірки № 924/23-1/22268571 від 02.07.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2010р. № 0001034002/0, згідно з яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 31232,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 15616,00грн. (а.с.7).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Платник податків за перевіряємий період мав взаємовідносини з такими постачальниками: КП «Альянс»та СПП «Строитель-Плюс».

Постачальник КП «Альянс»до видаткової та податкової накладних, де обов'язково відображені «доставка»або «транспорті витрати»надає покупцю «Калькуляцію транспортування бітума», «Підсумкову відомість ресурсів», ТТН, що, на думку відповідача, не підтверджує фактичне постачання ТМЦ та порушує п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіна України від 24.05.95р. № 88 та норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

До перевірки надані видаткові накладні та товарно-транспорті накладні, які оформлені для перевезення вантажу від постачальника СПП «Строитель-Плюс»з порушенням вимог діючих нормативних документів, а саме п. 1 Наказу Міністерства транспорту України, міністерства статистики України від 29.12.95р. № 488/346, яким встановлено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля.

Крім того, відповідач у акті перевірки зазначив, що згідно бази даних ДПАУ у СПП «Строитель-Плюс»відсутні основні фонди, у зв'язку із чим, податковий орган за результатами проведення перевірки дійшов висновку, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 31231,50 грн.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до Наказу Мінстата України від 21.06.1996. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»для обліку сировини та матеріалів використовуються наступні документи, відповідної форми:

Прибутковий ордер застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.

Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т.п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії.

У випадку внутрішнього переміщення матеріалів накладну-вимогу складає матеріально відповідальна особа складу (цеху), що здає цінності. Один примірник служить складу (цеху), що здає, основою для списання цінностей, а другий - складу (цеху), що приймає для оприбуткування цінностей. Графа 9 "Інвентарний номер" заповнюється в тому випадку, якщо облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за інвентарними номерами.

У випадку відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів і інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий - одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів самовивозом накладну-вимогу підписану одержувачем, комірник передає в бухгалтерію для виписки розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою.

Отже, підставою для приходу і пересування товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку підприємства є первинні документи бухгалтерського обліку, в яких відображаються відповідні господарські операції з пересування ТМЦ.

Відповідно до даних судово-економічної експертизи № 100 (а.с. 215-222), при дослідженні наданих накладних від постачальника КП "Альянс" прихід матеріалів на склад позивача розбіжностей із записами у зведених регістрів бухгалтерського обліку не встановлено.

Відповідно до абз «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до абз «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні, які свідчать про придбання ТМЦ позивачем у КП «Альянс»та СПП «Строитель-Плюс». Зазначені накладні мають усі, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" реквізити.

Відповідно до даних судово-економічної експертизи № 100, при дослідженні та співставленні наданих податкових накладних від постачальників з реєстрами отриманих накладних встановлено, що записи в реєстрі підтверджені податковими накладними, заповненими відповідно до п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином розбіжність з даними акта перевірки утворилося за рахунок того, що перевіряючими не прийнятий до уваги податковий кредит, підтверджений належним чином оформленими податковими накладними і той факт, що використання отриманих за накладними матеріалів у господарській діяльності підтверджується матеріальними звітами по списанню їх на виробництво.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 100, первинними бухгалтерськими документами ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»висновки, викладені у акті документальної невиїзної перевірки ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»№ 924/23-1/22268571 від 02.07.2010р., щодо завищення податкового кредиту на суму 31231,50 грн. не підтверджується.

Отже, суд першої інстанції правомірно встановив, що виключення зі складу податкового кредиту позивача податкових накладних на загальну суму 31231,50 грн., у т. ч. за травень 2009 року -на 2503,14грн., за червень 2009р. - на 5628,98грн., за серпень 2009р. на 8486,40грн., за листопад 2009р. -на 6385,22грн., за грудень 2009р. -на 8227,76грн. не обґрунтовано.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.11 у справі № 2а-9293/10/12/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.11 у справі № 2а-9293/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко