Постанова № 28725654, 27.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-16843/10/13/0170

27.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Кукти М.В. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 02.06.11 у справі № 2а-16843/10/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" (пров. Персиковий буд 2,Скворцове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97544)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про спонукання виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Скворцово" задоволені.

Визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим щодо завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010, травень 2010 та червень 2010 у сумі 734659,00грн., завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на 734659,00грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду на 734659,00грн., що оформлений актом перевірки від 31.08.2010 №1567/15-02/34582572.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та неправильною оцінкою обставин справи.

У судове засідання 27.03.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 18.08.2010 Державною податковою інспекцією у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим проводилась документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за рахунок взаємовідносин з контрагентами ПП "Югсервіс" та ПП Зелм Агропро".

На підставі встановлених обставин відповідач робить висновок, що в порушення пунктів 7.4.1., 7.2.6., Закону про ПДВ позивачем завищений податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010, травень 2010, червень 2010 у суму 734659,00 грн., завищений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23-рядок 20, позитивне значення) на 734659,00 грн., та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду (рядок 24 -рядок 25) на 734659,00 грн.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем зроблена перевірка податкових декларацій позивача за квітень, травень, червень 2010 року з порушенням встановленого 30-денного строку, встановленого Порядком проведення перевірки податкових декларацій з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Дійсно, відповідно до п.7.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213) документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Але судом першої інстанції не врахований той факт, що відповідачем проводилась не перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість платника податків, а невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформованих за рахунок взаємовідносин з контрагентами.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином судова колегія вважає, що податковий орган при проведенні документальної невиїзної перевірки позивача діяв на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто у межах та у спосіб, що передбачені законом.

Визнаючи протиправними дії посадових осіб відповідача, які фактично знайшли відображення у висновках акту перевірки, суд виходив з того, що акт перевірки є носієм доказової інформації та висновки, що викладені в ньому, використовуються податковим органом під час наступних перевірок.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Однак, судова колегія зазначає, що припущення використання висновків акту перевірки під час наступних перевірок дотримання податкового законодавства, не може свідчити про існування саме на момент звернення з позовом порушення прав позивача. Позивач не позбавлений права відображати суми кредиту у податкових деклараціях наступних періодів.

Обставини щодо дотримання позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту з податку додану вартість, з операцій по взаємовідносинам з контрагентами -ПП «Югсервіс», ПП «ЗЕЛМ АГРОПРО»можуть бути враховані, якщо податковий орган в подальшому використає висновки акту перевірки при проведенні перевірки, у зв'язку з чим податковим органом буде визначена сума податкового зобов'язання та застосовані штрафні санкції до платника податків. За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги заявлені передчасно, право позивача діями посадових осіб податкового органу, який діяв у межах компетенції, не порушено, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.11 у справі № 2а-16843/10/13/0170 задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 у справі №2а-16843/10/13/0170 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко