Ухвала суду № 28723669, 14.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10600/11/0170/5

14.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Феодосійський завод коньяків та вин"- Бабешко Микола Миколайович, довіреність № б/н від 06.08.12

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Макієнко Наталя Юріївна, довіреність № 27 від 14.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 27.09.12 у справі № 2а-10600/11/0170/5

за позовом Публічного акціонерного товариства "Феодосійський завод коньяків та вин" (вул. Таврічеська, 4, Сонячне, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98182)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим № 0000342301 від 25.03.2011,вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Феодосійський завод коньяків та вин» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем при визначенні питомої ваги поставки несільськогосподарських товарів за перевіряємий період не було дотримано положень пункту 8 зі значком 1.11 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого при розрахунку питомої ваги вартості поставки сільськогосподарських товарів береться до уваги сума поставлених товарів за попередні дванадцять послідовних звітних податкових періодів (місяців). У зв'язку з цим, необґрунтованими є висновки перевірки щодо необхідності переходу підприємства з спеціального режиму на загальну систему оподаткування податком на додану вартість, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню противоправним та скасуванню.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи відповідачем 23.03.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342301, в якому визначено суму податкового зобов'язання ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» з податку на додану вартість у розмірі 3247442,50 грн., у тому числі: 2597954,00 грн. за основним платежем та 649488,50 грн. за штрафними санкціями.

Передумовою визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3247442,50 грн. став акт № 341/23-1/32294271 від 09.03.2011 планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010.

Перевіркою зафіксовано порушення позивачем: підпункту7.4.1, підпункту7.4.4. пункту7.4 статті 7, підпункту 8 зі значком 1.6, підпункту 8 зі значком 1.11 статті 8 зі значком 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 2597954,00 грн.; підпункту 8 зі значком 1.6, підпункту 8 зі значком 1.11 ст. 8 зі значком 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає відображенню в особовому рахунку та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства у сумі 2333542,00 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено перевищення питомої ваги обсягів поставок несільськогосподарських товарів (послуг) 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг) у березні 2010 року. Фактично підприємством за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року, а також з березня 2010 року по липень 2010 року були включені до обсягів поставок сільськогосподарських товарів суми авансових платежів під майбутню поставку винограду, які були проведені по рахунку 6813 по контрагенту ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin». Таким чином, позивач зобов'язаний був визначити податкові зобов'язання з податку на додану вартість, починаючи з березня 2010 року, на загальних підставах. У зв'язку з цим, за період з березня 2010 року по грудень 2010 року встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 2831910,00 грн. за рахунок включення цих зобов'язань у декларації спеціального режиму оподаткування у період з березня по грудень 2010 року.

Крім того, перевіркою достовірності відображених показників у податкових деклараціях з податку на додану вартість на загальних підставах (рядки 10.1-16.3) за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 в сумі 631545,00 грн. встановлено, що істотний вплив на формування цих показників мало придбання товарів (послуг), пов'язаних з іншою діяльністю, тобто крім товарів та послуг, придбання яких було використано підприємством на виробництво сільськогосподарських товарів.

Крім того, перевіркою встановлено, що у січні 2010 року підприємством були придбані послуги з вексельного обігу, ведення та облік векселів, складання річної фінансової звітності від ТОВ ТД «Мегаполіс» на суму 117000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 19500,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем був завищений податковий кредит у сумі 290772,00 грн. за рахунок включення сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг, які не призначені для їх використання у господарській діяльності.

Особливості оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства було визначено статтею 8 зі значком 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У пункті 8 зі значком 1.6 статті 8 зі значком 1 Закону України «Про податок на додану вартість» надано визначення сільськогосподарського підприємства, яким вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, під сільськогосподарськими товарами слід розуміти товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (8 зі значком 1.7 ст. 8 зі значком 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ).

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивач у перевівряємий період перебував на спеціальному режимі оподаткування як сільськогосподарське підприємство та у встановленому законом порядку подавало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (скорочена) з відміткою про спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відображення у відсотках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач з березня 2010 року повинен був сплачувати податок на додану вартість на загальних підстав, оскільки підприємством необґрунтовано при визначенні розміру питомої ваги поставки сільськогосподарських товарів було враховано суму передоплати за поставку продукції (винограду) ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin», через наступне.

Пунктом 81.11 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалось, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Як вбачається з матеріалів справи 13.11.2009 між ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» (покупець) та ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» (продавець) укладено договір поставки № 450, предметом якого є поставка товару (винограду) згідно специфікації. Пунктом 5.1 вказаного Договору було передбачено, що покупець проводить оплату партії товару на умовах 100-відсоткої передплати. Специфікацією від 13.11.2009 року було визначено ціни на виноград за 1 тону.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що за перевіряємий період позивач отримав попередніх оплат за виноград всього в сумі 14951565,78грн., а відвантажило сільськогосподарської продукції всього на суму 18152266,69грн., що підтверджується, зокрема наявними в матеріалах справи актом звірення розрахунків за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 та видатковими накладними на поставку товару. Вказані дані також було встановлені експертом під час експертного дослідження за матеріалами справи №2а-10600/11/0170/5, що відображено у висновку № 149/11 від 06.08.2012.

Сума податку на додану вартість за виписаними ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» податковими накладними на попередню оплату поставки сільськогосподарської продукції (винограду) була включена позивачем до відповідних звітних податкових документів: податкової декларації (скорочена) за лютий 2010 року, податкової декларації (скорочена) за березень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за квітень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за травень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за червень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за липень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за серпень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за вересень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за жовтень 2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за листопад 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за грудень 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за січень 2010 року.

Судова колегія дослідивши висновок експерту, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

За результатами вивчення названої податкової звітності експертом було встановлено, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів за перевіряємий період з врахуванням попередніх оплат за виноград по договору № 450 від 13.11.2009 встановила не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), які були поставлені позивачем протягом попередніх дванадцяти податкових звітних періодів.

В той час, як за висновками перевірки передоплату за поставку винограду підприємство мало віднести до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальних підставах, що й призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2831910,00 грн., починаючи з березня 2010 року по жовтень 2010 року.

Тому правомірні є висновки експертизи щодо дотримання позивачем розміру питомої ваги вартості поставки сільськогосподарської продукції, у тому числі у періоді з березня по жовтень 2010 року. Безпосереднє відвантаження товару покупцю не є визначальним при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів, оскільки до розрахунку береться вартість вказаних товарів, у тому й числі й передплата за товар, що буде поставлений в майбутньому.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що передоплата за виноград за договором № 450 від 13.11.2009 відбулась раніше, ніж його поставка, тому правомірним є визначення питомої ваги сільськогосподарського товару з розрахунку передплати за нього. Вказана позиція також підтверджується тим, що самим відповідачем при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року був взятий за основу такий показник як вартість товару, у тому числі авансові платежі. Проте, при розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів за період з жовтня 2009 року відповідачем при розрахунку вже враховувався безпосередньо факт відвантаження товарів.

Слід зазначити, що у відповідності до пункту 8 зі значком 1.6 статті 8 зі значком Закону України «Про податок на додану вартість» питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) визначається з розрахунку вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач, починаючи з березня 2010 року, повинен був визначати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у деклараціях на загальних підставах і сплатити податок до бюджету в загальному порядку, внаслідок цього, безпідставним є твердження відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2831910,00 грн., у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 в зазначеній частині є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з ремонту майна, що здається в оренду. Неспроможними визнаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі про те, що вказані операції були здійснені без мети подальшого використання у господарській діяльності.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до пункту1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Обов'язковою умовою віднесення платником податків до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) є їх подальше використання у своїй господарській діяльності.

В Законі України «Про податок на додану вартість» визначення господарської діяльності не наведено. Таке визначення надано у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», відповідно до якого під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва, яким є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Отже вирішальною ознакою господарської діяльності є отримання від її ведення доходу (прибутку).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 01.09.2009 між позивачем (замовником) та ПП «Буд Інфо Сервіс» (підрядником) укладено договір підряду № 909011, предметом якого є виконання капітальний ремонт майданчика № 2 під 16 цистерн (інв.№4864) та майданчику № 3 під 8 цистерн (інв№4866), розташованих за адресою: місто Феодосія, вул. Самаріной,19. Виконання підрядником робіт за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт. Загальна вартість виконаних робіт становить 488580,60 грн., у тому числі податок на додану вартість- 81430,10 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що за перевіряємий період позивачем за даною господарською діяльністю до складу податкового кредиту було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 27488,00 грн. на підставі податкових накладних № 26 від 30.11.2009 та № 31 від 24.12.2009. Матеріали справи вказують на те, що нерухоме майно майданчик № 2 під 16 цистерн та майданчик № 3 під 8 цистерн в місті Феодосія, вул. Самаріной,19, позивачем передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору №318 від 30.04.2009 та договору №319 від 30.04.2009. Вказане нерухоме майно передано орендарю згідно з актами приймання-передачі майна. За ініціативи орендаря ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» позивачем здійснено ремонт орендованого майна.

Під час проведення експертизи, внаслідок дослідження документів бухгалтерської звітності позивача, експертом було встановлено, що ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» поліпшення об'єктів оренди шляхом капітального ремонту проведені 30.12.2009 на збільшення балансової вартості основних засобів по рахунку 1033 бухгалтерською проводкою у сумах 47081,00 грн. та 369025,00 грн. (вартість послуг без податку на додану вартість). Отже на вартість орендної плати за договорами № 318 від 30.04.2009та № 319 від 30.04.2009 позивачем нараховано податок на додану вартість.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі щодо завищення позивачем податкового кредиту по вказаній господарській операції, оскільки послуги з капітального ремонту були придбані позивачем для використання у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку у вигляді збільшення розміру орендної плати.

Між позивачем (орендодавцем) та ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» (орендарем) 26.09.2008 укладено договір оренди № 809261.

Позивачем були придбані послуги з поточного ремонту майна, а саме холодильної машини МКТ80 (2шт) та апарату термобродіння (1шт.). Послуги з поточного ремонту вказаного обладнання надані ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin», їх загальна вартість становить 160000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № ОУ-000091 від 31.10.2009 та № ОУ-0000102 від 31.11.2009, а також податковими накладними № 867 від 30.11.2009 та № 784 від 31.10.2009.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем були придбані від ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» роботи по ізоляції винних ємкостей на суму 240000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 40000,00 грн. згідно акту виконаних робіт № ОУ-000090 від 31.10.2009 та відповідно до податкової накладної № 783 від 31.10.2009.

ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» здійснені також послуги з ремонту установки хімічного водного очищення на суму 29937,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 4989,60 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000103 від 30.11.2009 та податковою накладною № 871 від 30.11.2009. При цьому, як вбачається з матеріалів справи вказане обладнання було передано позивачем ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору суборенди № 309 від 30.04.2009. ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» надано позивачу послуги з ремонту шляхового покриття біля спиртосховища на загальну суму 36025,20 грн., у тому числі податок на додану вартість- 6004,20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000100 від 30.11.2009 та податковою накладною № 869 від 30.11.2009. При цьому, вказаний об'єкт належить позивачу та був переданий в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору № 810013 від 01.10.2008.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» здійснено роботи з градуювання резервуарів на загальну суму 128280,48 грн., у тому числі податок на додану вартість - 21380,08 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000113 від 30.12.2009 та податковою накладною № 931 від 30.12.2009. Вказане майно було передано позивачем в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору суборенди № 304 від 30.04.2009. ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» надано позивачу послуги з ремонту терезів зважувальної на суму 46015,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7669,17 грн., що підтверджується актом здачі-приймання № ОУ-0000104 від 30.11.2009 та податковою накладною № 870 від 30.11.2009. Терези зважувальної були передані позивачем в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору суборенди нерухомого майна № 804213 від 21.04.2008.

Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем було передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» нерухоме майно - магазин вин заводу, розташований в місто Феодосія по вул. Л. Самаріної,19, згідно з договором суборенди № 306 від 30.04.2009. Ремонт фасаду магазину було здійснено ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin». Вартість виконаних робіт становить 50022,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8337,03 грн., що підтверджується актом № ОУ-0000101 від 30.11.2009 та податковою накладною № 868 від 30.11.2009.

Також, позивачу були надані послуги з ремонту системи кондиціювання у загальній сумі 182000,00 грн. без податку на додану варість та ремонт холодильної машини МКТ-80 на суму 38000,00 грн. Вказані послуги надані позивачу ДП «Імідж Холдінг» АК «Імідж Холдінг Апс» згідно договору підряду № 01/07/10 від 01.07.2010. Виконання підрядником робіт, а також їх вартість підтверджуються актом здачі-приймання робіт від 31.07.2010 та податковою накладною № 1825 від 31.07.2010. Вказане майно передано позивачем в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору оренди майна № 810012 від 01.10.2008.

Колегія суддів відмічає, що сторонами за даними договорами не ставились у залежність балансова вартість орендованого майна та розмір орендної плати від наявності або відсутності поточного ремонту. Отже за наслідками проведених господарських операцій вартість орендованого майна та, як наслідок, розмір орендної плати не повинні були збільшитись.

Водночас, слід зазначити, що здійснення оплати з врахуванням податку на додану вартість за роботи з поточного ремонту майна, яке здається в оренду, здійснено позивачем з метою використання у своїй господарській діяльності. Отже безпідставними визнаються доводи апеляційної скарги щодо відсутності права у позивача на формування податкового кредиту за переліченими вище господарськими операціями, у зв'язку з їх не пов'язаністю з господарською діяльністю.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо завищення позивачем податкового кредиту по операції з придбання послуг з вексельного обігу через наступне.

Відповідач помилково вважає, що за період, який перевіряється будь-яких операцій з векселями не проводилось, у зв'язку з чим відсутні підстави для придбання послуг з вексельного обігу.

Проте, як свідчать матеріали справи у січні 2010 року позивачем були придбані послуги з вексельного обігу, ведення та обліку векселів, складання річної фінансової звітності від ТОВ «Мегаполіс» згідно договору № 120.Вартість отриманих послуг на суму 117000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 19500,00 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 29.01.2010 та податковою накладною № 209022629701 від 26.01.2010. Відповідно до умов договору, це є надання послуг з аналізу первинних документів на суму 45000,00 грн., складання річної фінансової звітності - 72000,00 грн., послуги з вексельного обігу, ведення та облік векселів - 3000,00 грн.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Частиною вісімнадцятою статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цього Закону встановлено, що не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами проведення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями розрахунків з використанням векселів та/або заставних. Отже, кожна юридична особа може у своїй господарській діяльності використовувати цінні папери, у тому числі векселі, під час здійснення розрахунків з контрагентами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ведення бухгалтерського обліку, у тому числі в частині ведення обігу векселів, а також складання фінансової звітності безпосередньо відноситься до господарської діяльності юридичної особи. Більш того, здійснення господарської діяльності неможливе без ведення належного бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності.

Отже помилковми вважаються доводи апеляційної скарги щодо заниження позивачем у січні 2010 року податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7803,00 грн. у зв'язку з придбанням послуг від ТОВ «Мегаполіс», тому податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 в цій частині є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача належних доказів необхідності відновлення бази даних та залучення до цього додаткових спеціалістів, оскільки згідно із службовою запискою від 22.06.2010 системного адміністратора Солованюка В. до відома голови правління ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» Тюміної Е.П. доведено інформацію, що 21.06.2010 вийшов з ладу сервер, який відповідає за роботу сервісів ERP 1-с (сховище бази даних). Заходи з відновлення працездатності системи доступними засобами не принесли позитивних результатів. Для повного відновлення працездатності системи та розробки заходів з попередження подібних збоїв необхідно залучення сторонніх організацій, які мають кваліфікованих спеціалістів та необхідне обладнання. Згідно з резолюцією голови правління ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» Тюміної Е.П. наказано залучити спеціалізовану організацію для відновлення серверу. На підставі зазначеного вище для відновлення бази даних та заповнення довідників в програмі 1с залучено ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс».

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що виконання робіт (надання послуг) на суму 202500,00 грн., податок на додану вартість - 40500,00грн. ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 30.06.2010 а також податковою накладною № 209022686801 від 30.06.2010, отже, неправомірним є донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 40500,00 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 в цій частині є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

З податкового повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 вбачається, що у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства на суму донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі пункту123.1 та пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 649488,50 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що застосуванню до платника податків штрафу на підставі пункту123.1 статті 123 Податкового кодексу України обов'язково передує самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість такого платника.

Проте, враховуючи, що під час розгляду справи було встановлено необґрунтованість донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відсутні також підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 у справі № 2а-10600/11/0170/5 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко