Постанова № 28723645, 14.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3955/12/0170/20

14.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Приватного акціонерного товариства "Аспект"- Сухобокова Олександра Миколаївна, довіреність № б/н від 15.06.12

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Аспект" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 05.06.12 у справі № 2а-3955/12/0170/20

за позовом Державної податкової інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Приватного акціонерного товариства "Аспект" (вул. Самохвалова,19, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

про стягнення заборгованості в сумі 2730181,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Аспект" заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2730 181,16 грн. до Державного бюджету міста Сімферополь ( на р/р31114029700002 ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 22278196, МФО 824026).

На зазначене судове рішення від Приватного акціонерного товариства "Аспект" надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної республіки Крим Державної податкової служби(далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Аспект"(далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2730181,16грн.

Суд, задовольняючи позов, дійшов висновку про те, що відповідачем на даний час загальна сума заборгованості, яку було визначено у податковому повідомленні- рішенні в сумі 2730181,16грн. не сплачено, що свідчить про невиконання вказаним суб'єктом господарювання зобов'язання перед бюджетом.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами документальної позапланової перевірки з питань правомірності віднесення сум податку на додану вартість до податкового зобов'язання і податкового кредиту згідно декларації за червень, серпень 2003 року, березень 2004 року по АТЗТ «Аспект» від 10.08.2004 складено акт перевірки 3 680/23-4, в якому зазначено порушення пункту 1.8, пункту 1.3 статті 1; пункту 3.1 статті 3; пункту7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищення відповідачем бюджетного відшкодування в березні 2004 року на суму 2730799,00 грн. АТЗТ «Аспект» неправомірно «проведено» коригування податкових зобов'язань в березні 2004 року на суму 2730799,00 грн. та відповідно відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2730799,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2004 №0013042301/0 на суму 2730799,00 грн. З урахуванням часткової сплати заборгованості в розмірі 671,84 грн., загальна заборгованість АТЗТ «Аспект» складає 2730181,16 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Аспект" заборгованості в сумі 2730181,16грн. дійшов висновку про те, що за умови несплати відповідачем узгодженої суми заборгованості в розмірі 2730 799,00 грн.( з урахуванням часткового погашення за даними розрахунку позову та облікової картки платника податку в розмірі 671, 84 грн.) сума в розмірі 2730 181, 16грн. підлягає стягненню з відповідача до бюджету. Відповідно до пункту 41.5 статті 41Податкового кодексу України органи державної податкової служби є органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що податковим повідомленням-рішенням від 10.08.2004 №0013042301/0 не нараховувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2730799,00грн., оскільки в податковому повідомленні-рішенні лише було вказано, що виявлено завищення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2730799,00грн., яке пізніше могло бути відображено лише на податковому кредиті платника податку, тобто, завищення бюджетного відшкодування у даному випадку не тягне донарахування податкових зобов'язань.

Слід зазначити, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням є загальна сума податку, отримана(нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно цьому закону, а бюджетне відшкодування - сума, яка підлягає поверненню платнику податку із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Тобто, бюджетне відшкодування не є зобов'язанням, на яке може бути звернено стягнення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 позивача було зобов'язано надати докази, що сума завищення бюджетного відшкодування в розмірі 2730799,00грн. є податковим боргом відповідача та надати відомості якою нормою діючого законодавства передбачено стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в зазначеній сумі та відповідні докази, які свідчать про те, що сума бюджетного відшкодування в картці особового рахунку з податку на додану вартість відповідача відображена як податковий борг.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, позивачем не було надано витребуваних доказів. У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем письмові пояснення щодо неправомірності дій позивача щодо стягнення суми бюджетного відшкодування, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що відповідачем не була заявлена сума бюджетного відшкодування до відшкодування з бюджету, що підтверджується строкою 25.1 декларації за березень 2004року з податку на додану вартість.

Крім того, суд першої інстанції у рішенні посилається на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 по справі №2а-6564/09/1/0170, яка набрала чинності, згідно якої відмовлено у задоволені позовних вимог АТЗТ «Аспект» до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним вказаного податкового повідомлення - рішення від 10.08.2004 №0013042301/0 про виявлення бюджетного відшкодування. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2012 у справі №2а-6564/09/1/0170 вказану постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного суду від 02.12.2010 - скасовано.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Аспект" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 2а-3955/12/0170/20 скасувати.

Прийняти нову постанову.

"В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим до Приватного акціонерного товариства "Аспект" про стягнення заборгованості в сумі 2730181,16 грн. відмовити."

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко