Постанова № 28690985, 11.06.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3047/10/2770

11.06.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: Макєєнко Олександр Ігорович, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 13.12.96, довіреність № б/н від 14.10.10

відповідача: Обухова Алла Вячеславівна, посвідчення НОМЕР_2, від 16.05.2012, довіреність № 21/9/10-025 від 20.03.12

Токарева Любов Володимирівна, посвідчення НОМЕР_3, від 16.01.12, довіреність № 9/9/10-025 від 12.03.12,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Водяхін С.А.) від 17.02.11 у справі № 2а-3047/10/2770

за позовом Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" (вул. Руднева, 31/А, м. Севастополь, 99053)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, 99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17.02.2011 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №0000762310/0 від 24.09.2010 про визначення Закритому акціонерному товариству "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5156917,13 грн., у тому числі: за основним платежем - 2805246,00 грн.; за штрафними (фінансовими ) санкціями - 2351671,13 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (т. 3, арк. с. 149-153).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час перевірки відповідачу позивачем надані усі документи, обов'язок ведення яких передбачений вимогами законодавства, документи містять усі необхідні реквізити та які підтверджують факт здійснення господарських операцій, зв'язок цих операцій з господарською діяльністю підприємства, а отже позивачем правомірно здійснено формування валових витрат в податковому обліку підприємства, тому, податкове повідомлення-рішення № 0000762310/0 від 24 вересня 2010 року прийняте відповідачем в порушення вимог законодавства, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду відповідач: Державна податкова інспекція в Гагарінському районі м. Севастополя, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати (т.3, арк. с. 158-162).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції не врахував, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт на виконання послуг з супроводу існуючих договорів постачань в частині узгодження цін, асортименту, кількості майна, що поставляється, термінів і умов його постачань, контролю наявності необхідної технічної документації, а також, сприянню пошуку нових постачальників майна ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7 з постачальником ТОВ «ТСЦ-Юг»складені пізніше ніж виникли взаємовідносини з позивачем, крім того, для включення до валових витрат з маркетингових послуг недостатньо тільки факту укладення позивачем в особі директора Гаврилюка І.М. з приватними підприємцями договорів щодо надання маркетингових послуг, та підписання актів здачі-прийомки робіт (послуг) за названими договорами, згідно яких виконавці надавали позивачу послуги з проведення маркетингових досліджень, оскільки правильність формування платником валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльність, а за відсутністю такого зв'язку відсутні і підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат, суми витрат по договорам підряду з директором підприємства Гаврилюк І.М. включені безпідставно, так як він є пов'язаною особою.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 у справі призначалась судова бухгалтерсько-економічна експертиза, провадження в справі зупинялось (т.3, арк. с. 300-302).

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 26.03.2012 замінено позивача Державну податкову інспекцію в Гагарінському районі м. Севастополя на правонаступника: Державну податкову інспекцію в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, за клопотанням представника позивача (т.4, арк. с. 11-13).

В судових засіданнях представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, надав письмові пояснення по справі (т.4, арк. с. 23, 38-49). Представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, надали письмові заперечення на висновок експертизи (т.4, арк. с. 7-10).

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.08.2010 по 07.09.2010 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010.

17.09.2010 за результатами перевірки складено Акт №4034/23-123/33811202 яким встановлено, порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3, п.п 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п. 16.1, п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2805246,00 грн. (т. 1, арк. с. 11-59).

Згідно висновків Акту перевірки позивачем до складу валових витрат двічі включені ідентичні витрати на послуги, що входять до складу посадових обов'язків особи, яка відповідає за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме: у вигляді заробітної плати директора позивача на підставі п.п. 5.6.1 п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 28.12.1994 №334/94-ВР, та у вигляді витрат за виконані роботи, надані ПП Гаврилюк І,М. по актах виконаних робіт, крім того позивач та Гаврилюк І.М. є пов'язаними особами в розумінні п. 1.26 ст. 1 Закону України №334/94-ВР, на момент проведення перевірки позивача, відповіді на запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП Гаврилюк І.М. не отримано.

Крім того, на думку відповідача, не підтверджено належними та допустимими доказами реальне виконання угод, робіт та послуг відповідно до їх умов з ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_11, ОСОБА_6, ПП ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 оскільки не підтверджено наявність у контрагентів позивача наявності виробничих потужностей, відповідних дозволів, власних або орендованих людських ресурсів, що необхідно для проведення робіт, передбачених договорами, результати зустрічних перевірок зазначених контрагентів на момент проведення перевірки позивача не отримано, що на думку відповідача, є доказом завищення позивачем валових витрат на суму виконаних робіт та послуг, наданих підприємцями, частина яких одночасно має трудові правовідносини з позивачем і всі ці види робіт входили в круг їх посадових обов'язків, маркетингові послуги не підтверджені належними документами.

Згідно висновків Акту перевірки, не знайшов підтвердження факт виконання угоди між позивачем та Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd", оскільки у відповідь на запит відповідача щодо надання копії документів та пояснень відносно зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю позивача, позивачем надано лист №130 від 13.09.2010, у якому, на думку відповідача, відсутні чітки пояснення, додаткові документи не надані.

24.09.2010 на підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку прибуток підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5156917,13 грн., у тому числі: за основним платежем: 2805246,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2351671,13 грн.

Згідно розрахунку фінансових санкцій по Акту перевірки №4034/23-123/33811202 від 17.09.2010, наданому відповідачем на запит суду, сума фінансових санкцій складається з наступних показників по угодам з ПП Гаврилюк І.М.:

- за 4й квартал 2008 -37000,00грн.;

- за 1й квартал 2009 -95375,00 грн.;

- 3й квартал 2009 50825,00 грн.

Всього сума донарахованого податку за результатами перевірки: 274800,00 грн.

По угодам з ПП ОСОБА_15, ПП ОСОБА_10:

- за 4 квартал 2008 року -87710,00 грн.;

- за 3 квартал 2009 року -106850,00 грн.;

- за 4 квартал 2009 року -228447,50 грн.

Всього -634511,25грн.,

За угодами з ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14:

- за 4 квартал 2008 року -189500,00 грн.;

- за 1 квартал 2009 року -102692,25 грн.,

- за 2 квартал 2009 року -8750,00 грн.;

- 1 квартал 2010 року -665875, 00грн.

- Всього -1783163,38 грн.

За контрактом № S/P 04/10 HPT (M) від 02.04.2010 з Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd":

- за 2 квартал 2010 року -2464442,50 грн.

Всього 5156917,13 грн. (т.4, арк. с. 17).

02.04.2010 між позивачем (принципал) та нерезидентом - Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd" Тивертон, Девон, Великобританія, укладений контракт № S/P 04/10 HPT (M), згідно умов якого принципал призначає агента, якій приймає призначення, у якості торгового агента з закупок товарів (насіння соняшнику будь-якого виду, що вирощується в Україні Додаток І до контракту). (т.1, арк. с. 135-149).

Додатком ІІ до Контракту від 02.04.2010 року визначений гарантований мінімум закупки товару носіння соняшнику, а саме 22000 тони.

Сума комісійних складає 8,1 % від загальної вартості товарів, визначених сторонами у звіті та акті на надані послуги.

У статті 3 Контракту визначено, що агент здійснює пошук постачальників товару для принципала. Вважається що агент виконав свої зобов'язання за Контрактом після того, як будуть підписані між агентом та продавцями гарантії на продаж товарів принципалу в обсязі не менш гарантованого мінімуму закупок і зазначені гарантії передані принципалу. Після того, як гарантії підписані, агент направляє принципалу звіт. Звіт повинен детально визначати кожного продавця та обсяг товару, якій він має намір продати принципалу. Агент повинен розрахувати вартість товару по діючим цінам на момент підписання гарантій. Затверджений принципалом звіт є підставою підписання сторонами акту на надані агентські послуги. Якщо принципал затвердив звіт та підписав акт на надані агентські послуги, він зобов'язаний сплатити комісійні у порядку, передбаченому статтею 14 даного Контракту.

26.06.2010 на виконання умов Контракту від 02.04.2010 року між позивачем та Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd" підписаний звіт про надані агентські послуги, відповідно до якого агент підписав гарантії на продаж товару принципалу у загальному обсязі 22400 тони насіння соняшнику, чиста сума гарантій складає 60480000,00 грн., що дорівнює 7647000,00 доларів США, агент має право на комісійні у розмірі 619500,00 доларів США., до звіту додані гарантійні зобов'язання надані сільгоспвиробниками ФГ "ДДК", СФГ "Яковлєва", ТОВ "Прибой Л", ТОВ "Продінвест", СВК "Новомихайловський", ТОВ "Тропікан", ПП "Юпітер 2005" щодо поставки позивачу насіння соняшника (т.1, арк. с. 150-158) та Акт про надані агентські послуги № S/P 04/10 HPT (M)/1, (т. 1, арк. с. 149).

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами укладення та виконання Контракту від 02.04.2010, позивачем були укладені зі сільгоспвиробниками договори щодо поставки позивачу насіння соняшника, які на час розгляду справи були частково виконані, що підтверджується платіжними документами, витратними накладними, наявними у матеріалах справи.

Підстави для виключення вказаних витрат з валових витрат відсутні, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині.

04.11.2009 01.10.2008, 15.07.2009 між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_10 укладено договори на проведення технологічних робіт №04/11/09-ЧП, №01/10/08-ЧП-КО-2008 та №15/07/09-ЧП-КО-2009 відповідно до яких Виконавець зобов'язувався виконати роботи з розробки програмного забезпечення, що забезпечує проведення Замовником (позивачем) капітального ремонту гіроскопічних платформ ПГИ-2, вартість послуг Виконавця складає 447000,00 грн., а також виконавець зобов'язувався виконати роботи з розконсервації, перевірки, наладки, технічного супроводження і сервісного обслуговування обладнання, поставленого Замовником до Республіки Індія за договорами комісії: № STE-1-335-Д/К-08 від 04.08.2008, № STE-1-83-Д/К-09 від 02.06.2009, № STE-1-377-Д/К-08 від 02.08.2008; роботи виконуються підрядником у Республіці Індія (м. Нью-Делі) та № STE-1-159-Д/К-09 від 26.06.2009, № STE-1-58-Д/К-08 від 18.01.2008, № STE-1-201-Д/К-07 від 14.06.2007; роботи виконуються підрядником у Республіці Індія (м. Корапут, м. Мумбай) з використанням належних йому витратних матеріалів та елементної бази.

06.07.2009 Позивачем з Приватним підприємцем ОСОБА_15 укладено договір підряду №06/07/09-ЧП-КОВ, відповідно до якого підрядник - ОСОБА_15 зобов'язувався виконати роботи з розконсервації, вхідного контролю, усунення дефектів лакофарбового покриття, наступної консервації виробів, поставлених Замовником за договором комісії №STE-1-176-Д/К-09; роботи виконуються на виробничих площах замовника на його устаткуванні та з його матеріалів, винагорода підрядника за виконану роботу складає 466790,00 грн. (т.1, арк. с. 210-211, 213-215, 221-222, 230-231).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт (т.1, арк. с. 212, 216-220, 223-229,232).

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та приватними підприємцями укладено наступні договори:

- 12.02.2009 та 05.01.2010 з ОСОБА_18 - договори № 25/ЧП/08 та № ЧП/05/01-СО-2010;

- 26.11.2008 та 29.03.2010 з ОСОБА_11 укладено договори №ЧП-26/11-ЛО-2008 та №ЧП-29/03-ЛО-2010;

- 05.01.2009 та 21.01.2010 з ОСОБА_6 укладено договори №05/я-093 та №ЧП-21/01-ЧЕ-2010;

- 05.10.2009 та 12.01.2010 з ОСОБА_12 укладено договори №ЧП-05/10-МИ-2009 та №ЧП-12/01-МИ-2010,

- 08.01.2010 з ОСОБА_14 укладений договір №ЧП-08/01-НЕ-2010;

- 25.01.2010 з ОСОБА_13 укладено договір № ЧП-25/01-КР-2010.

Відповідно до умов зазначених договорів, посередники (приватні підприємці) зобов'язались сприяти здійсненню закупівель авіаційно-технічного майна, матеріалів, комплектуючих, запчастин, необхідного Замовнику (позивачу) в ході ведення ним своєї господарської діяльності, надавати послуги з супроводу існуючих договорів поставки в частині узгодження цін, асортименту, кількості майна, що поставляється, термінів та умов його постачання, контролювати наявність необхідної технічної документації, а також сприяти пошуку нових постачальників майна. (т.1, арк. с. 219-220, 227-229, 234-236, 241-244, 248-250, т.2, арк.с. 1-4, 10-13, 19-22, 26-29, 34-37, 42-45, 49-52).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем до матеріалів справи долучені листи-замовлення, акти виконаних робіт (наданих послуг), протоколи узгодження суми комісійної винагороди (т.1, арк. с. 14-16, 23, 28-29, 31, 36, 38, 39, 237-238, 239-240, 245, 246, 247, 251, т.2, арк. с. 5, 6, 14-16, 23-24, 31, 38-39, 46-47, 53-54).

Згідно умов Договорів підряду №ДГ-000007 від 14.12.2007, №02/02/09-ЧП-ГА-2009 від 02.02.2009, №01/06/09-ЧП-ГА від 01.06.2009, укладених між позивачем та Приватним підприємцем Гаврилюк І.М, останній зобов'язувався виконати роботи з розконсервації, вхідного контролю, перевірки комплектації, стендові випробування (тестування) після зняття виробів із зберігання, усунення дефектів лакофарбового покриття та інш., наступної консервації та пакування електронних компонентів, консервації генераторів, електродвигунів, поставлених Замовником за договорами комісії, а саме: №STE-1-129-Д/К-07 від 22.05.2007, №STE-1-41-Д/К-09 від 19.01.2009, №STE-1-176-Д/К-09 від 25.05.2009.

За умовами договорів роботи виконувались на виробничих площах замовника на його устаткуванні та з його матеріалів (т.2, арк. с. 66-67, 69-70, 74-75).

На виконання договорів позивачем до матеріалів справи долучені Акти виконаних робіт (т.2, арк. с. 68, 71, 72, 76).

Згідно ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи (т.3 арк. с. 300-302), на дослідження експерта були поставлені наступні питання:

- чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" висновки Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя, викладені в Акті перевірки №4034/23-123/33811202 від 17.09.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 в частині завищення валових витрат на суму 11220984,00 грн. щодо визначення позивачу податкових зобов'язань в частині податку на прибуток в сумі 2805246,00 грн., що були підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000762310/0 від 24.09.2010 на вказану суму та штрафних санкцій на суму 2351671,13 грн.;

- чи підтверджується зв'язок понесених витрат на посередницькі та агентські послуги та виконані роботи за договорами підряду на суму 11220984,00 грн. за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 із здійсненням Закритим акціонерним товариством "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" власної господарської діяльності;

- чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" висновки Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя, викладені в Акті перевірки №4034/23-123/33811202 від 17.09.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 щодо здійснення операцій з пов'язаними особами за період що перевірявся, за який період та в якій сумі;

- Встановити об'єм та об'єкт вивчення послуг, період їх виконання, перелік послуг, в якому вигляді ці послуги були надані, який ринок вивчався та отриману користь від цього.

Згідно висновку судової економічної експертизи №2709 від 31.10.2011, висновки Державної податкової інспекції в Гагринському районі м. Севастополя, викладені в Акті перевірки №4034/23-123/33811202 17.09.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, в частині завищення валових витрат на суму 11 220 984,00 грн. (одинадцять мільйонів двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн.) документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються.

Закритим акціонерним товариством «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега», відповідно п. п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.1 ст. 5, п. п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІУ до складу валових витрат були включені витрати, нараховані за договорами з Приватними підприємцями та за контрактом з Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd" підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами - акта: виконаних робіт, договорами, кошторисами, додатками до актів, листам замовленнями, платіжними дорученнями.

Відповідно до наданих на дослідження документів (актів виконаних робіт, Актів наданих послуг, договорів, накладних, платіжних доручень), статуту Закритого акціонерного товариства «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега», до довідки АА №133942 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) витрати понесеш Закритим акціонерним товариством «Севастопольський завої електромеханічних систем та обладнання «Омега»за виконані роботи за договорами підряду, за надані посередницькі послуги за договорами надання посередницьких послуг та на агентські послуги за контрактом з Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd" на суму 11 220 984,00 грн. (одинадцять мільйонів двісті двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн.) за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 пов'язані з господарською діяльністю Закритого акціонерного товариства «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега».

Висновки акту перевірки Державної податкової інспекції в Гагринському районі м. Севастополя №4034/23-123/33811202 від 17.09.2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, щодо здійснення операцій з пов'язаними особами у сумі 732 800 грн. (сімсот тридцять дві тисячі вісімсот грн.) документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються.

Закритим акціонерним товариством Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.1 ст. 5, п. п. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХГУ до складу валових витрат були включені витрати, нараховані за договором з приватним підприємцем Гаврилюк І.М. підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами -актами виконаних робіт, договорами, кошторисами (т.3, арк. с. 308-330).

Питання «щодо встановлення об'єму та об'єкту вивчення послуг, період їх виконання, перелік послуг, в якому вигляді ці послуги були надані, який ринок вивчався та отриману користь від цього, експертом не вирішувалося, оскільки потребує спеціальних пізнань та виходить за межи компетенції експерта-економіста.

Ні в суд першої інстанції, ні експерту, ні в подальшому в суд апеляційної інстанції позивачем не надані відповідні первинні документи щодо цього питання.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції -зміні, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон №168), Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон №334) чинний на момент виникнення спірних правовідносин, Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181), Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі - Правила).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині неправомірного визначення позивачу суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в розмірі 3373753,75 грн.

Податок як обов'язковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (стаття 2 Закону № 1251-ХІІ).

Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-ХІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Термін «господарська діяльність»встановлений пунктом 1.32 статті 1 цього Закону - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Відповідно до частини другої статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частиною другою статті 9 вказаного Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Сам факт взаємовідносин між позивачем та контрагентами податкова інспекція не спростовує.

На підтвердження фактично виконаних операцій позивачем з приватними підприємцями, а також Компанією "H.P. TOQUETI.T&M.E.Ltd", останнім були надані акти виконаних робіт, кошториси, протоколи узгодження суми комісійної винагороди, податкові та видаткові накладні, які підтверджують реальність виконання укладених договорів та їх виконання.

Проте, як вбачається з аналізу норм Закону України №334/94-ВР та обґрунтовано зазначено відповідачем у апеляційній скарзі, для включення валових витрат з маркетингових послуг недостатньо тільки факту укладання відповідних договорів щодо надання цих послуг, правильність формування платником податків валових витрат, вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, отримання платником користі від таких послуг.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, висновки якої відображені в Акті перевірки від 18.09.2010, відповідачем виявлено, зокрема, факт включення позивачем до складу валових витрат підприємства вартості послуг з проведення маркетингових досліджень, які були надані позивачу суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

На підтвердження надання зазначених у цих договорах маркетингових досліджень, позивачем надані акти виконаних робіт, в яких зазначено про здійснення робіт по сприянню здійсненню закупівель авіаційно-технічного майна, матеріалів, комплектуючих, запчастин, необхідного Замовнику (позивачу) в ході ведення ним своєї господарської діяльності, наданню послуг з супроводу існуючих договорів поставки в частині узгодження цін, асортименту, кількості майна, що поставляється, термінів та умов його постачання, контролю наявності необхідної технічної документації, а також сприянню пошуку нових постачальників майна, але доказів на підтвердження видів, змісту, обсягів наданих послуг, інформації щодо фактично понесених витрат на їх виконання, а також ненадання позивачем аналітичних та порівняльних даних, які відповідали б сутності наданих послуг, а також належного обґрунтування вартості цих послуг, податковим органом було правомірно і обґрунтовано визначено позивачу суму недоплати (заниження податкового зобов'язання) з податку на прибуток, за період з 4 кварталу 2008 року -1 кварталу 2010 року в сумі 1783163,38 грн.

Причиною виникнення спору зі справи, зокрема також стало і питання щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат підприємства вартості наданих маркетингових послуг.

Аналіз норм чинного законодавства дає судовій колегії право для висновку, що, підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що підтвердженим є факт укладення позивачем в особі директора Гаврилюка І.М. та з суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 договорів щодо надання маркетингових досліджень, підписання актів здачі-прийому робіт (послуг) за договорами, згідно яких виконавці надали позивачу послуги з проведення досліджень, замовлених позивачем.

Однак, акти виконаних послуг по датам не співпадають з періодом виникнення правовідносин з постачальниками позивача, складені пізніше.

Відповідно до змісту зазначених актів вони слугували підставою для прийняття позивачем рішення про оплату наданих послуг з відповідним віднесенням нарахованих до виплати грошових коштів до валових витрат підприємства.

За своєю суттю маркетинг для підприємства це система організації його праці, за якою виробничі рішення приймаються спеціальним вивченням вимог ринку, прогнозуванням та управлінням їх. У систему маркетингу входить вивчення кон'юнктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що виробляється (збувається) підприємством; аналіз зміни цін на продукцію та її замінники; прогнозування доходів потенційних споживачів і їх потреб у певному товарі; використання реклами як основного способу нецінової боротьби з конкуруючими фірмами, стимулювання збуту продукції; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів; спеціальна організація обслуговування споживачів, яка передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача.

Будь-які докази одержання за вказаним договором і актами здачі-прийняття способів чи методів позиціювання товарів, вивчення сегментації ринку тощо позивачем не надані ні під час перевірки, ані в судовому процесі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що б містили дані про те, яку саме роботу по сприянню здійсненню закупівель авіаційно-технічного майна, матеріалів, комплектуючих, запчастин, необхідного Замовнику (позивачу) в ході ведення ним своєї господарської діяльності, супроводу існуючих договорів поставки в частині узгодження цін, асортименту, кількості майна, що поставляється, термінів та умов його постачання, контролювати наявність необхідної технічної документації, пошуку нових постачальників майна проведено виконавцями за названими договорами. Адже з наявних в справі актів виконаних послуг не вбачається, які роботи маркетингового характеру та в якому обсязі були виконані виконавцями, види наданих згідно актів прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання маркетингових послуг стосовно зобов'язань виконавця за цим договором. При цьому позивачем не зазначено та жодним чином не підтверджено, в якій самій формі було викладено результати проведених маркетингових досліджень, як-от звіт, висновок тощо.

В даному ж разі відсутність інформації щодо видів, змісту та обсягу спірних маркетингових послуг виключає можливість зробити оцінку щодо відповідності зазначеної позивачем вартості цих послуг.

Згідно з частинами першою та другою статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відсутність у справі належних та допустимих доказів, а також факт понесення таких витрат позивача виключає відповідність ухваленого у справі судового рішення нормам процесуального права. Порушення судом процесуальних норм призвело і до порушення норм матеріального прав, і як наслідок - до неправильного вирішення справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.05.2010 у справі №К-20982/07.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі, стосовно фактичної належності зобов'язань за договорами підряду між позивачем та СПД Гаврилюком І.М. до операцій з пов'язаними особами, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України №334/94-ВР, пов'язаною особою є, зокрема, посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Відповідно до підпункту 7.4.2 цього ж пункту Закону витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в процесі перевірки питання щодо відповідності вартості послуг, наданих за вищезазначеними договорами звичайним цінам не досліджувався, первинні документи з цього питання не перевірялись, порушення з цього приводу Актом перевірки від 17.09.2010 не зафіксовано, а отже у судової колегії відсутні підстави та можливість перевірки правомірності або неправомірності включення валових витрат за цими підставами пов'язаній особі, якою безперечно є директор Гаврилюк І.М.

Враховуючи наведені обставини та норми, а також розрахунок фінансових санкцій за Актом перевірки від 17.09.2010, наданий відповідачем на вимогу суду, судова колегія вважає, що сума податкового зобов'язання позивача, визначена відповідачем в оскаржуваному повідомленні-рішенні від 24.09.2010 №0000762310.0 є необґрунтованою частково, а саме: в розмірі 1838428,75 грн. - за основним платежем та в розмірі 1535325,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем в межах повноважень та відповідно діючому законодавству.

Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позову повністю, при викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в гагарінському районі м. Севастополя державної податкової служби підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції -зміні, шляхом викладення пунктів 1 та 2 резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.11 у справі № 2а-3047/10/2770 задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.11 у справі № 2а-3047/10/2770 змінити, виклавши п. 1, 2 резолютивної частини в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №0000762310/0 від 24.09.2010 про визначення Закритому акціонерному товариству "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3373753,75 грн., у тому числі: за основним платежем -1838428,75 грн.; за штрафними (фінансовими ) санкціями -1535325,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити."

3. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.11 у справі № 2а-3047/10/2770 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна