Вирок № 28723323, 21.01.2013, Черкаський районний суд Черкаської області

Черкаський районний суд Черкаської області 05.11.2012 9:22:03

Дата документу 21.01.2013

Справа № 2320/3581/12

В И Р О К

21 січня 2013 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

при секретарі Івлєвій С.М.

з участю прокурора Василенка С.І.

з участю захисника адвоката ОСОБА_1

з участю підсуднього ОСОБА_2

з участю потерпілої ОСОБА_3

з участю представника потерпілої ОСОБА_4

з участю педагога ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., народженого в с.Гарадазли Фізулінського району Азербайджамнської Респумбліки, мешканця АДРЕСА_1, азербайджанець, громадянин України, освіта середня, одружений, непрацюючий, раніше несудимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 11.07.2012р. о 01-50год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по 46км. автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, зі сторони м.Сміла в напрямку м.Черкаси, знаходячись біля с.Білозір'я Черкаського району, в порушення вимог п.п.2.3(б), 12.2, 12.3 Правил Дорожнього руху України був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, а тому в момент виникнення перешкоди для його руху у вигляді причепа «МАЗ-81144», д.н.НОМЕР_2, приєднаного до автомобіля ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3, який знаходився на проїздній частині дороги в правій смузі руху в нерухомому стані, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, несвоєчасно застосував гальмування та допустив наїзд на вищевказаний причеп.

Внаслідок вказаної ДТП ОСОБА_6, який стояв біля автомобіля ГАЗ-24, згідно висновку судово-медичної експертизи №559/13 від 15.08.2012р. отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, від яких помер у Третій Черкаській міській лікарні.

Внаслідок вказаної ДТП ОСОБА_7, який стояв перед автомобілем ГАЗ-24, згідно висновку судово-медичної експертизи №235 м/д від 03.08.2012р. отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та легкі тілесні ушкодження.

Невідповідність дій водія автомобіля MAN-8.113 ОСОБА_2 вимогам п.12.3 ПДР України знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України визнав частково і пояснив, що він 11.07.2012р. о 01-50год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по 46км. автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, зі сторони м.Сміла в напрямку м.Черкаси, знаходячись біля с.Білозір'я Черкаського району, допустив наїзд на причеп «МАЗ-81144», д.н.НОМЕР_2, приєднаний до автомобіля ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3, який знаходився на проїздній частині дороги в правій смузі руху в нерухомому стані без габаритних вогнів та без знаку аварійної зупинки. Пояснив, що він був в тверезому стані; він не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, тому що він побачив вказаний причіп десь за 10м., так як його засліпило світло фар зустрічного автомобіля. Вже після зіткнення з причіпом він застосував гальмування. Він рухався зі швидкістю 75-80км/год. Автомобіль MAN-8.113 був у справному стані. Вказав, що видимість була посередня, оскільки був чорний асфальт, на вигляд ніби мокрий, і світло фар блікувало, однак дощу чи туману не було. Вказав, що автомобіль MAN-8.113 йому не належить, а належить ОСОБА_8. Вину визнає частково, оскільки вважає, що був винний і водій автомобіля ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3 щодо того, що не увімкнув габаритні вогні та не виставив знака аварійної зупинки. Після вчинення наїзду ОСОБА_2 зупинив автомобіль MAN-8.113 і залишився на місці пригоди до приїзду швидкої медичної допомоги і міліції. Внаслідок ДТП були завдані тілесні ушкодження ОСОБА_6, який потім помер в лікарні, та завдані ушкодження ОСОБА_7 Свідком події була пасажир автомобіля ГАЗ-24 ОСОБА_9

Цивільний позов, що заявлений до підсуднього потерпілим ОСОБА_7, підсудній визнав частково: матеріальну шкоду визнав повністю на суму 57248,10грн., моральну шкоду визнав на суму 50000грн.

Незважаючи на те, що підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_3, даними в судовому засіданні, яка пояснила, що загиблий ОСОБА_6 був іі батьком. 04.07.2012р. її батько, брат ОСОБА_7 та її дочка ОСОБА_9 поїхали на море з Білорусії до України в Крим на автомобілі ГАЗ-24. 11.07.2012р. десь о 02-00год. їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що вони потрапили в ДТП біля м.Черкаси. Вона відразу з чоловіком виїхали до м.Черкаси. Приїхавши в Україну в м.Черкаси, вона дізналась, що її батько ОСОБА_6 внаслідок ДТП помер у Третій Черкаській міській лікарні, а її брат ОСОБА_7 перебуває в реанімаційному відділенні. Про обставини ДТП вона знає зі слів дочки ОСОБА_10 Вказала, що підсудній жодної допомоги, пов'язаної з похованням і лікуванням потерпілих не надав, ні моральної ні матеріальної шкоди не відшкодував, хоча з моменту ДТП минуло 6 місяців, ніяких вибачень не зробив, тому вона просила максимально суворо покарати підсудного. Свій цивільний позов підтримала повністю, просила його задовільнити;

- письмовими показами потерпілого ОСОБА_7, оголошеними в судовому засіданні, згідно яких свідок пояснив, що 10.07.2012р. він разом із своїм батьком ОСОБА_6 та племінницею ОСОБА_9 повертались в Республіку Білорусь з відпочинку в Криму, на автомобілі ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3 з причіпом МАЗ-81144, д.н.НОМЕР_4. Біля с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області в їх автомобілі закінчилось пальне і вони зупинились, щоб долити бензину, який був у них в каністрі. За кермом був батько. Автомобіль ГАЗ-24 вони зупинили на узбіччі, залили бензину і спробували завести автомобіль, але не вийшло. Тоді вони спробували завести автомобіль, штовхаючи його, для цього виштовхали автомобіль на крайню праву полосу дороги, але автомобіль не завівся. Тоді він з батьком відкрили капот автомобіля, щоб з'ясувати причину несправності. Він не пам'ятає, чи скочували вони автомобіль з причепом назад на узбіччя, а також не пам'ятає, чи була включена аварійна сигналізація чи габаритні вогні. Однак на причепі були встановлені світловідбивачі червоного кольору. Він не може стверджувати, чи виславлявся знак аварійної зупинки. Алкогольні напої вони не вживали. Автомобіль і причеп були в технічно справному стані. Коли він з батьком були біля передньої частини автомобіля, то відбувся сильний удар, від якого він втратив свідомість. Звуків гальмування він не чув. Коли він прийшов до свідомості, то побачив наслідки ДТП (а.с.80-81, 87);

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_9, даними в судовому засіданні в присутності її законного представника ОСОБА_3 та педагога ОСОБА_5, згідно яких свідок пояснила, що 10.07.2012р. о 01-50год. вона разом із своїм дідом ОСОБА_6 та дядьком ОСОБА_7 повертались в Республіку Білорусь з відпочинку в Криму, на автомобілі ГАЗ-24 з причіпом. Біля с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області в їх автомобілі закінчилось пальне і вони зупинились, щоб долити бензину, який був у них в каністрі. За кермом був дід, вона була на задньому сидінні автомобіля, відпочивала. Автомобіль вони зупинили на узбіччі, залили бензину і спробували завести автомобіль, але не вийшло. Тоді вони спробували завести автомобіль, штовхаючи його, для цього виштовхали автомобіль на крайню праву полосу дороги, але автомобіль не завівся. Вона не пам'ятає чи скочували вони автомобіль з причепом назад на узбіччя, а також не пам'ятає, чи була включена аварійна сигналізація чи габаритні вогні. Вказала, що в машині щось тікало, мабуть була включена аварійка. Вона не знає, чи виславлявся знак аварійної зупинки. Тоді дід та дядько відкрили капот автомобіля. Через кілька хвилин вона відчула сильний удар із-заду автомобіля, від якого автомобіль розвернуло. Вона вийшла з автомобіля і побачила, що в задню частину їх причіпа врізався грузовий автомобіль MAN під керуванням підсудного. Вона тілесних ушкоджень не отримала. ОСОБА_6 були завдані серйозні тілесні ушкодження, він лежав і стогнав. Від отриманих ушкоджень дід потім помер в лікарні. Дядьку ОСОБА_7 також були завдані тілесні ушкодження. ОСОБА_2 на місці пригоди ходив і дивився на пошкодження свого автомобіля, допомоги потерпілим він не надавав, лише коли приїхала машина швидкої допомоги він допоміг погрузити потерпілих до автомобіля швидкої допомоги;

- даними протоколу огляду місця події та план-схеми до нього, де зафіксовано обстановку після ДТП, розташування транспортних засобів на проїздній частині після зіткнення (а.с.7-20);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_2, згідно якого підозрюваний показав та пояснив на місці як саме відбувалисть події 11.07.2012р. при ДТП, зокрема встановлено, що видимість з місця водія автомобіля MAN складає при ближньому світлі фар: 1) елементів проїзної частини дороги -50,6м., 2) перешкоди у вигляді причіпа -337,9м. (а.с.146-147);

- даними висновку судово-медичної експертизи №559/13 від 15.08.2012р., згідно якого причиною смерті ОСОБА_6 є черепно-мозкова травма. При дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: 1) черепно-мозкова травма у вигляді синців та саден на голові, крововиливів в м'які покрови черепу, перелом кісток основи черепу, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливу під м'які оболонки головного мозку і мозочка та забою головного мозку, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; 2) закрита травма грудної клітки, яка носить ознаки тяжкого тілесного ушкодження; 3) травма лівої стопи, яка носить ознаки ушкодження середнього ступеня тяжкості; 4) численні садна та синці, які носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Виявлені ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів, могли утворитись при умовах ДТП при обставинах та в строк, вказаних в постанові про призначення експертизи. Між отриманими ушкодженнями та настанням смерті є прямий причинний зв'язок. При дослідженні крові трупа спирти не виявлені (а.с.42);

- даними висновку судової автотоварознавчої експертизи №8/94 від 04.09.2012р., згідно якого вартість матеріального збитку з технічної точки зору, який причинений власнику автомобіля ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3 під час ДТП 11.07.2012р., складала 6232,20грн. (а.с.124-136);

- даними висновку судової автотоварознавчої експертизи №8/95 від 04.09.2012р., згідно якого вартість матеріального збитку з технічної точки зору, який причинений власнику причіпа МАЗ-81144, д.н.НОМЕР_2 під час ДТП 11.07.2012р., складає 3108,11грн. (а.с.112-120);

- даними висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №4/223 від 20.08.2012р., згідно якого зіткнення транспортних засобів 11.07.2012р. повинно було мати місце в правій смузі руху в напрямку м.Черкаси перед початком утворення слідів подряпин (а.с.47-49);

- даними висновку експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля MAN-8.113 від 02.08.2012р. №4/219, згідно якого до моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керування та гальмівної системи автомобіля НОМЕР_1, знаходились в працездатному стані. (а.с.54-68);

- даними висновку судової автотехнічної експертизи №4/282 від 27.09.2012р., згідно якого у момент виникнення перешкоди для руху водій автомобіля MAN-8.113 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з пичепом МАЗ-81144, д.н.НОМЕР_4, приєднаним до автомобіля ГАЗ-24 як шляхом своєчасного застосування гальмування, так і шляхом його безпечного об'їзду в умовах місця пригоди як при максимально дозволеній швидкості руху автомобіля MAN-8.113 по умовам видимості елементів дороги -68км/год, так і при вказаній ним швидкості руху 80км/год.

У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, дії водія автомобіля ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3 ОСОБА_6 не відповідали вимогам пп.9.9(а), 9.10(б), 9.11(б), 19.4 ПДР України, що, з технічної точки зору, знаходилось у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, дії водія автомобіля MAN-8.113 ОСОБА_2 не відповідали вимогам пп.12.2, 12.3 ПДР України.

Оскільки у момент виникнення перешкоди для руху водій автомобіля MAN-8.113 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з причепом МАЗ-81144, д.н.НОМЕР_4, приєднаним до автомобіля ГАЗ-24 як шляхом своєчасного застосування гальмування, так і шляхом його безпечного об'їзду в умовах місця пригоди як при максимально дозволеній швидкості руху автомобіля MAN-8.113 по умовам видимості елементів дороги -68км/год, так і при вказаній ним швидкості руху 80км/год., тому невідповідність дій водія автомобіля MAN-8.113 ОСОБА_2 вимогам п.12.3 ПДР України знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.с.153-161).

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності шляхом повного, всестороннього і об'єктивного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, непрацюючий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є несудимим; обставини, що пом'якшують покарання -вчинення злочину вперше; обставини, що обтяжують покарання -відсутні; суд враховує, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 настала смерть людини, а зокрема, життя та здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю в державі, також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_3 та представника потерпілих ОСОБА_4 щодо необхідності призначення підсудному найсуворішого покарання, враховує, що згідно показів ОСОБА_2 він фактично не покаявся, навіть не просив вибачення у потерпілих, будь-яких дій щодо відшкодування потерпілим шкоди не вчинив, тому перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства в даний час неможливе і вважає, що необхідним кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд враховує ту обставину, що підсудний притягується до кримінальної відповідальності вперше, враховує, що вчинений злочин з необережною формою вини; суд бере до уваги невідповідність дій водія автомобіля ГАЗ-24 ОСОБА_6 вимогам пп.9.9(а), 9.10(б), 9.11(б), 19.4 ПДР України, що згідно висновку експерта з технічної точки зору знаходилось у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП і вважає, що при призначенні міри покарання вказані обставини знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину.

Підстав для застосування до підсуднього положень ст.ст.69, 75 КК України -суд не вбачає.

З підсудного необхідно стягнути на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області судові витрати за проведення судових експертиз по справі (а.с.46, 53, 112, 124, 152) на загальну суму 3118грн. 80коп.

Питання про речові докази у справі необхідно вирішити в порядку ст.324 КПК України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MAN-8.113 ОСОБА_8 була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»згідно страхового полісу АА/3815972 строком дії з 04.08.2011р. по 03.08.2012р. Згідно вказаного полісу максимальна сума страхового відшкодування становить: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) -100000грн.; за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -50000грн.

Цивільний позов по справі, що заявлений потерпілими: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про стягнення на їх користь матеріальної та моральної шкоди, - підлягає до часткового задоволення у відповідності до вимог ст.ст.23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1194 ЦК України, так як дана матеріальна та моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки та у результаті неправомірних дій особи, що її спричинила. Матеріальна шкода підлягає до повного задоволення, оскільки підтверджена доказами по справі та визнається підсудним.

З приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 42912,30грн. (вказана сума складається з витрат на проїзд, проживання в готелі, судово-медичні послуги, організацію поховання, ритуальні послуги, інші додаткові витрати та половини суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ГАЗ-24). З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 необхідно стягнути матеріальну шкоду в сумі 57248,10грн. (вказана сума складається з витрат на перевезення з м.Черкаси до м.Гоміль, на лікування та оперування, та половини суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ГАЗ-24).

Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає наступне.

Відповідно до положень ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В даній справі, при визначенні наявності моральної шкоди та її розміру, суд враховує протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою, протиправним діянням заподіювача ОСОБА_2 та виною останнього в її заподіянні, понесені переживання, страждання потерпілих за своє здоров'я, життя і здоров'я своїх близьких родичів, технічний стан пошкодженого автомобіля ГАЗ-24, втрату особистого часу позивачів, пов'язаних з лікуванням, переїздом з м.Гоміль Республіки Білорусь до м.Черкаси, ремонтом автомобіля, та вважає, що моральна шкода була завдана позивачам.

Відповідно до положень п.22.3 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає заявлений позов межах заявлених вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000грн. (5% від 100000грн. становить 5000грн.), згідно визначеного законом розміру.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд враховує вимоги розумності і справедливості при визначенні розміру моральної шкоди, враховує судову практику, що склалася, та вважає, що завдана позивачу ОСОБА_7 моральна шкода підлягає до часткового задоволення на суму 100000грн., яку необхідно стягнути з підсуднього.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу необхідно змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши ОСОБА_2 під варту із зали суду.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960р., суд -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років 6місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши ОСОБА_2 під варту із зали суду.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття його під варту - з 21 січня 2013 року.

Речові докази, а саме: автомобіль НОМЕР_1, що передано на зберігання власнику ОСОБА_8 -залишити власнику ОСОБА_8 за належністю; автомобіль ГАЗ-24, д.н.НОМЕР_3 та причіп «МАЗ-81144», д.н.НОМЕР_2, що знаходяться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Придніпровського РВ УМВС м.Черкаси -повернути потерпілій ОСОБА_3 за належністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судових експертиз по справі на загальну суму 3118грн. 80коп. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області (код 25574009, р/р 31254272210063, банк одержувача ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018).

Цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 57248грн. 10коп. в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, та 100000грн. моральної шкоди.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»на користь ОСОБА_3 42912грн. 30коп. в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, та 5000грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

На вирок можуть бути подані апеляції учасниками процесу на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою -з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: О. М. Суходольський