Рішення № 28697233, 16.01.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 1515/3858/12

2/504/145/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2013смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі -Мельниковій В.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

за участі відповідача -ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив стягнути з відповідача 24 360,00 грн. боргу за договоро позики, 3% річних у сумі 243,60 грн., а також понесені судові витрати.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що у грудні 2011 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, згідно якого позивач позичив відповідачеві 3 000,00 доларів США, зі строком повернення до 01.05.2012 року і на підтвердження цього договору відповідач надав позивачеві розписку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, зокрема послався на наступне:

30 грудня 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, та зареєстрований у реєстрі під № 1918.

Як стверджує позивач, під час продажу ним належної йому квартири, в останній залишалось деяке майно, зокрема, меблі, предмети побутової техніки, і він запропонував відповідачеві викупити ці предмети за 3 000,00 доларів США, на що відповідач надав свою згоду.

Однак, через брак коштів відповідач надав розписку, що начеб-то позичив у позивача оговорену грошову суму.

В теперішній час відповідач відмовляється повертати кошти, в зв'язку із чим позивач отримав право на звернення до суду.

Відповідач в судовому засіданні повністю не визнав позовних вимог, зокрема послався на наступне:

Як стверджує відповідач, грошових коштів він у позивача не позичав, жодних предметів домашнього побуту, що належать позивачу він купувати наміру не мав, а написав розписку при наступних обставинах:

30 грудня 2011 року він дійсно придбав у позивача належну останньому квартиру. Однак під час оформлення угоди позивач запропонував відповідачу доплатити за квартиру на 3 000,00 доларів США більше, оскільки йому зателефонував інший покупець і запропонував саме на зазначену суму більше за належну позивачу квартиру. Через брак коштів і була написана спірна розписка.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення та правові обгрунтування сторін, судом встановлені наступні правовідносини:

30 грудня 2011 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області, та зареєстрований у реєстрі під № 1918.

Цього ж дня відповідач надав позивачу розписку про те, що він позичив у позивача 3 000,00 доларів США з терміном повернення до 01.05.2012 року включно.

В ході судового розгляду справи сторонами визнаний той факт, що готівкові грошові кошти позивачем відповідачеві у сумі 3 000,00 доларів США не передавались.

У відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи зі змісту положень статті 60 ЦПК України суд розглядає справу на підставі доказів, які подані сторонами до справи до початку безпосереднього судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Положенням ст. 204 ЦК України законодавцем встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положенням ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу.

Положенням ч. 1. ст. 209 ЦК України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд повторює, що договір позики є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі грошей чи інший речей, визначених родовими ознаками.

Суд враховує, що сторонами визнаний факт того, що готівкові кошти фактично не передавались позикодавцем позичальнику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір позики між позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) не є укладеним.

Неукладений договір не породжує для сторін жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки позивач пов'язує свої позовні вимоги із неукладеною угодою, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та незаснованими на законі.

Таким чином підстави для задоволення позову відсутні.

Інших позовних вимог позивач не заявляв, предмет позову не змінював та не уточнював.

В силу ст. 88 ЦПК України судовий збір суд відносить на рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 202, ч.ч. 1, 4 ст. 203, 204, 205, 208, ч. 1. ст. 209 1046, 1047 ЦК України ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В. К. Барвенко