Рішення № 2869472, 29.01.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-137/2009

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2009 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

• головуючого – судді – Помазан В.А.,

• при секретареві – Фальковій І.М.,

• за участю адвоката - Краснокутської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначає, що на підставі відповідної генеральної довіреності від імені Ковельського М.П., він - власник автомобіля ВАЗ 21070, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 .

01 жовтня 2008 року, він керував вищезазначеним автомобілем і о 07 годині 30 хвилин в м. Лозова, Харківської області по вул. Моторного, де і трапилось ДТП, внаслідок якої автомобілеві були спричинені значні механічні пошкодження, а саме: деформовано передній бампер, ліве переднє крило, передня панель, багажне заднє крило та задній бампер, що підтверджується довідкою по факту ДТП, виданою ВДАІ Лозівського РВ УМВС України в Харківській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода трапилася по вині відповідача ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції між транспортними засобами внаслідок чого скоїв зіткнення.

За допущенні порушення правил дорожнього руху, ОСОБА_2 постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2008 року був підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП в вигляді штрафу в розмірі 25 грн.

Відповідно звіту № 458/2008 дослідження спеціаліста-автотоварознавця Товарної біржі «Радар» від 04 листопада 2008 року матеріальний збиток завданий йому, як власнику автомобіля, який складає 10956,70 грн.

Крім того, ним було сплачено за послуги експерта 350,00 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Внаслідок ДТП йому заподіяно також і моральну шкоду, яка виявилася в наступному.

він є інвалідом 2 групи і оскільки пенсія, яку він отримує є незначною, автомобіль він використовує для особистих потреб, в тому числі і для додаткового заробітку.

Пошкодження ж автомобіля призвело до втрати цього додаткового заробітку і стало причиною його моральних страждань. Він втратив душевний спокій, багато часу витратив на оформлення відповідних документів, проведення експертизи. Його переживання посилились відмовою відповідача відремонтувати автомобіль або виплатити відповідні кошти.

Крім того, в момент ДТП він сильно злякався і в нього погіршився стан здоров’я. Він страждає ішемічною хворобою серця, яка внаслідок пережитого стресу загострилася і він був змушений пройти курс санаторного лікування в період з 13 по 24 жовтня 2008 року в санаторії «Сонячний».

При таких обставинах вважає, що завдана йому моральна шкода повинна бути відшкодована відповідачем шляхом виплати одноразової грошової суми в розмірі 15000 грн., яку він визначив виходячи з вищенаведених обставин, зокрема суттєвого погіршення його стану здоров’я.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 10956,70 грн., витрати, пов’язані з оплатою послуг експерта у розмірі 350 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000 грн., також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що з вини відповідача йому спричинена матеріальна та моральна шкода, оскільки винним у скоєнні ДТП визнаний ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково та пояснив, що 01 жовтня 2008 року, він керував автомобілем ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції між транспортними засобами, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21070, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з чим автомобілеві під керуванням ОСОБА_1 були спричинені механічні пошкодження. За скоєне ДТП він притягувався до адміністративної відповідальності та з нього стягнуто штраф у розмірі 25 грн. Спричинену матеріальну шкоду позивачу визнає в повному обсязі, однак вважає, що моральна шкода у розмірі 15 000 грн. значно велика, не заперечує виплатити позивачу моральну шкоду у розмірі 5000 грн..

Відповідач ОСОБА_3 , яка притягнута судом в якості співвідповідача ухвалою Лозіського міськрайонного суду Харківської області від 29 грудня 2008 року, позов не визнала, та пояснила, що автомобіль ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , належить їй на праві приватної власності. 06 вересня 2006 року вона дала довіреність на управління автомобілем цивільному чоловіку своєї доньки — ОСОБА_2 Про те, що зять скоїв ДТП вона дізналася значно пізніше, коли справа вже розглядалася в суді. Вважає, що спричинені ОСОБА_1 збитки повинен відшкодовувати ОСОБА_2 , оскільки він винен у скоєні ДТП, а не вона.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до генеральної довіреності від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 21070, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 6).

01 жовтня 2008 року, позивач керував вищезазначеним автомобілем і о 07 годині 30 хвилин в м. Лозова, Харківської області по вул. Моторного трапилось ДТП, внаслідок якої автомобілеві були спричинені значні механічні пошкодження, а саме: деформовано передній бампер, ліве переднє крило, передня панель, багажне заднє крило та задній бампер, що підтверджується довідкою по факту ДТП, виданою ВДАІ Лозівського району ГУМВС України в Харківській області (а.с. 8).

Дана дорожньо-транспортна пригода трапилася по вині відповідача ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції між транспортними засобами внаслідок чого скоїв зіткнення.

За допущенні порушення правил дорожнього руху, ОСОБА_2 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2008 року був підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП в вигляді штрафу в розмірі 25 грн. (а.с. 7).

На день розгляду справи дана постанова не ким не оскаржена і не відмінена.

Відповідно звіту № 458/2008 дослідження спеціаліста-автотоварознавця Товарної біржі «Радар» від 04 листопада 2008 року матеріальний збиток завданий позивачу, як власнику автомобіля, складає 10956,70 грн. (а.с. 11-29).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (зі змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо). Оскільки в судовому засіданні встановлено, що власником автомобіля ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_1 - є відповідач ОСОБА_3 , довіреність нею надана ОСОБА_2 тільки на управління даним автомобілем, то суд вважає, що вона як власник джерела підвищеної небезпеки також повинна нести відповідальність за скоєне ДТП.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідачів підлягає стягненню спричинена матеріальна шкода у розмірі 10956,70 грн..

Позивач також просить стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 15 000 грн, посилаючись на те, що він злякався і в нього погіршився стан здоров’я, оскільки страждає ішемічною хворобою серця, є інвалідом 2 групи, яка внаслідок пережитого стресу загострилася і він був змушений пройти курс санаторного лікування в період з 13 по 24 жовтня 2008 року в санаторії «Сонячний». Крім того, на теперішній час потребує операції на серці, однак не може її зробити із-за відсутності коштів, так як гроші були вкладені в ремонт автомобіля.

Суд, вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під спричиненням моральної шкоди слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні прав власності, нормальних життєвих зв'язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні встановлено, що в наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль позивача, на відновлення якого він затратив значні кошти, погіршився стан його здоров’я, оскільки він страждає ішемічною хворобою серця, є інвалідом 2 групи, яка внаслідок пережитого стресу загострилася і він був змушений пройти курс санаторного лікування в період з 13 по 24 жовтня 2008 року в санаторії «Сонячний». Крім того, на теперішній час потребує операції на серці, однак не може її зробити із-за відсутності коштів, так як гроші були вкладені в ремонт автомобіля.

У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає стягнути з відповідачів спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. (а.с. 5, 9).

На підставі ст.ст. 81, 86, 88 ЦПК України суд стягує солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати, пов’язані з оплатою послуг експерта у розмірі 350 грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 30 грн. на користь позивача, судовий збір у розмірі 127 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 81, 86, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10956,70 грн., витрати, пов’язані з оплатою послуг експерта у розмірі 350 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн..

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 127 грн. на користь держави на р/р 31416537700015 в Лозівському УДК, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України./span>

Суддя: