Постанова № 28692972, 06.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13026/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Самоварові А.В.

за участю:

представника позивача: Пивоварчука А.С., Сироткіна С.С.,

представника відповідача: Макушенцевої А.В., Горбик Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000378824 від 14 червня 2012 року.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову зазначалося, що позивач, звернувши стягнення на заставлене майно (автомобіль) фізичної особи - ОСОБА_6 за договором застави, укладеним на забезпечення належного виконання договору споживчого кредиту, укладеного з цією ж особою, здійснив лише часткове погашення його заборгованості, при цьому позивач не анулював за своїм рішенням несплачену ОСОБА_6 суму боргу, а також не укладав з ним договір про прощення цього боргу. Означене майно перейшло у власність банку в рахунок погашення кредитної заборгованості, а не за договором купівлі-продажу, при цьому у позивача виникли збитки на суму не погашеного ОСОБА_6 боргу, отже, у даному разі об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб в розумінні ст.164 Податкового кодексу України відсутній, а позивач не може бути податковим агентом, оскільки, з огляду на вказані вище обставини, сплата податку можлива лише за рахунок власних коштів банку, що не відповідає меті і принципу оподаткування доходів фізичних осіб.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що у даному випадку позивач, згідно п.173.3 ст.173 Податкового кодексу України є податковим агентом фізичної особи ОСОБА_6, який зобов'язаний утримати податок з доходів фізичної особи від операції з автомобілем, право власності на який згідно договору застави перейшло до позивача, оскільки, відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України, для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування. Отже позивач в момент переходу права власності на об'єкт рухомого майна є податковим агентом фізичної особи - ОСОБА_6 та зобов'язаний був здійснити виплату, як податковий агент, в частині оподаткування доходу фізичної особи від продажу автомобілю за ставкою в розмірі 1% від оціночної вартості автомобілю. Оскільки позивач не відобразив в формі 1ДФ за ІІІ квартал 2011 року та відповідно не сплатив податок з доходу, отриманого фізичною особою від продажу рухомого майна в розмірі 1% від оціночної вартості автомобілю, відповідач правомірно донарахував позивачу зазначене податкове зобов'язання та застосував відповідні штрафні санкції.

Представники відповідача у судовому засіданні також просили відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») (код ЄДРПОУ 14352406) відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію від 16.07.2009р. (серія А01 №054891) має статус юридичної особи та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС) як платник податків.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. за результатами якої складено акт перевірки від 29.05.2012р. №164/26-14352406 (а.с.10-109).

Як вбачається з означеного акту перевірки, в ході її проведення, зокрема, було встановлено, що ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на порушення вимог п. 173.2 та 173.3 ст.173 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) за ІІІ квартал 2011 року не нараховано, не утримано та не сплачено (не перераховано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1365,55 грн. та на порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, надано до податкових органів податкові розрахунки сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманих з них податків (форма №1-ДФ) за ІІІ-ІV квартали 2011 року з недостовірними показниками.

На підставі акту перевірки від 29.05.2012р. №164/26-14352406 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000378824, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку, інших ніж заробітна плата, на загальну суму 2216,94 грн., у тому числі: за основним платежем - 1365,55грн. та за штрафними санкціями - 851,39грн. (а.с.9).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, однак, скарги ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» були залишені без задоволення.

Судом також встановлено, що між ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та фізичною особою ОСОБА_6 був укладений кредитний договір від 15.04.2008р. №150408-АК, за яким Банк надав фізичній особі ОСОБА_6 (Позичальнику) споживчий кредит у сумі 34000 доларів США на придбання автомобілю Mitsubishi L200 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також непоновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 83171,48грн. на оплату страхових платежів, при цьому кредит, наданий позивачем, забезпечується всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої під час реалізації заставленого майна.

В забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальника за цим договором, було укладено договір застави від 15.04.2008р. №150408-3, відповідно до якого ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» приймає в заставу автомобіль Mitsubishi L200 2008 року випуску. Автомобіль знаходиться у використанні заставодавця (ОСОБА_6.) та належить йому на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12.04.2008 року. Відповідно умов договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, у разі порушення боржником умов кредитного договору.

В зв'язку з порушенням ОСОБА_6 умов кредитного договору, позивачем звернено стягнення на предмет застави. Згідно виконавчого напису від 30.04.2009 №965, виданого Дніпропетровським міським нотаріальним округом, запропоновано звернути стягнення на автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_6, з метою задовольнити вимоги ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у розмірі, що становить еквівалент 34849,59 доларів США та у розмірі 4358,10грн. (а.с.114).

Постановою першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2009р. №В-2Л59 відкрито виконавче провадження за №В-2/159 по виконанню вищевказаного виконавчого напису.

У зв'язку із відсутністю купівельного попиту на предмет застави - автомобіль Mitsubishi L200, зазначене майно, оціночною вартість 136555 грн., на підставі постанови першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України від 30.11.2010р. передано ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в рахунок погашення боргу по акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 30.11.2010р. (а.с.115-116).

На підставі постанови першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України від 11.04.2011р. органами МРЕВ -1 УДАІ УМВС України здійснено зняття з обліку автомобіля марки Mitsubishi L200, 2008 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та реєстрацію вказаного автомобіля за ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Правлінням ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» прийнято рішення від 10.06.2011р. №23/6 про прийняття на баланс банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.04.2008 №150408-АК по позичальнику ОСОБА_6 автомобіля Mitsubishi L200 (а.с.117).

Прийняття на баланс автомобіля Mitsubishi L200, загальною вартістю 136555 грн., проведено 26.07.2011р. на підставі меморіальних ордерів (перелік наведено в акті перевірки) та відображено в бухгалтерському обліку. Таким чином, позивач набув право власності на заставлене рухоме майно - автомобіль Mitsubishi L200 шляхом взяття цього майна на свій баланс.

Відповідно до п.п.163.1.1 п. 163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу, а також дохід, що становить позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з таким договором. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Як було встановлено судом, автомобіль Mitsubishi L200 після взяття цього майна на баланс ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» позивачем не реалізовувався, крім того зверненням стягнення на це майно було лише частково погашено борг ОСОБА_6 перед ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Отже, база оподаткування в розумінні п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПК України у даному разі відсутня. А у разі наявності такої бази, згідно цієї норми закону, обов'язок по сплаті податку з таких доходів та зазначенні їх у річній податковій декларації покладається саме на фізичну особу, а не на банк.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, віднесено дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Однак, у даному випадку означене додаткове благо відсутнє, оскільки позивач рішень про анулювання суми боргу ОСОБА_6 не приймав та договір про прощення боргу не укладав.

Дійсно, п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 ПК України.

Так, згідно з приписами п.173.3 ст.173 ПК України, у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна с юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 ст.173 ПК України з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві. Крім того, п.173.8 ст.173 ПК України встановлено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Разом з тим, суд вважає, що у даному випадку база оподаткування у розумінні п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПК України відсутня, оскільки фізична особа ОСОБА_6 в результаті звернення стягнення позивачем на його майно у вигляді автомобіля Mitsubishi L200 доходу не отримувала, а позивач таким чином лише здійснив часткове повернення належних йому коштів, отже, у разі покладення зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб саме на ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», останній має сплатити цей податок за рахунок власних коштів, що не відповідає меті і принципу оподаткування доходів фізичних осіб. Тим більше, що згідно п.п.165.1.29 п.165.1 ст.165 ПК України, основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається.

Крім того п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Отже, зобов'язання позивача сплатити у даному випадку податок з доходів фізичних осіб шляхом сплати власних коштів суперечить самому визначенню статусу податкового агента, який зобов'язаний це вчинити саме від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а не за свій рахунок.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та про його скасування з цієї підстави.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби від 14 червня 2012 року №0000378824.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова