Ухвала суду № 28692344, 15.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/5451/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-1670/5451/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне акціонерне товариство "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2012 року №№ 0001012301/1091, 0001022301/118, 0001032301/1092.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі №2а-1670/5451/12 вимоги позивача були задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 02.08.2012 року №№ 0001012301/1091, 0001022301/118, 0001032301/1092.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі №2а-1670/5451/12 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі №2а-1670/5451/12 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 13.07.2012 року № 2297/22-4209/31385850 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р., в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1, пункту 150.1, статті 150, з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 3 158 416 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 542 069 грн., 3 квартал 2011 року в сумі 1 209 220 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 1 307 573 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 99 554 грн. та завищення від'ємного значення оподаткування за 1 кв. 2011 року в сумі 381 394 грн., за 2 кв. 2011 року в сумі 10 729 231 грн., за 3 кв. 2011 року в сумі 6 241 190 грн., за 4 кв. 2011 року в сумі 1 691 974 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 774 650 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкових ревізорів-інспекторів щодо завищення позивачем податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, а також заниження податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП "Медпром Капітал", ПП "Нафтатранссервіс", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Промислова група ДФМ", ПП "Інтерстрой 2011", ТОВ "Еколайф Плюс", ПП "Пасат", ПП "Бетсі", які не мали реального характеру. Також, позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду на 12 437 983 грн. (з відповідними перерахунками на 1 квартал 2012 року за результатами 2-4 кварталів 2011 року).

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 02.08.2012 року №0001022301/118.

Перевіркою було встановлено, що позивачем подано уточнюючі розрахунки до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2 кв. 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року, в яких відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 12 437 983 грн. (збитки минулих періодів), яке ввійшло до складу збитків першого кварталу 2011 року (з відповідними перерахунками на 1 квартал 2012 року за результатами 2-4 кварталів 2011 року) та вплинуло на визначення об'єкта оподаткування від результатів діяльності за 2 квартал 2011 року.

Отже, на думку відповідача, позивачем порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до першого кварталу 2011 року з минулих періодів.

Проте відповідачем не було враховано, що відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З 01.04.2011 в силу пункту 2 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність, та відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з 01.04.2011 почалося застосування Розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Отже, порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним, не містить такого поняття як від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з минулих податкових періодів.

Отже позивачем не порушено норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 12 437 983 грн.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 02.08.2012 року №№ 0001012301/1091, 0001032301/1092.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В абзаці 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Матеріали справи свідчать про те, що у перевіряємий період позивачем укладалися договори поставки нафтопродуктів із ПП "Медпром Капітал", ПП "Нафтатранссервіс", ФОП ОСОБА_1, за умовами яких Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти: дизельне паливо (Евро) марки Е, виду П. Поставка здійснюється на умовах базиса поставки франко-автоцистерна пункт призначення з використанням автомобільного транспорта Постачальника. Покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість товару згідно рахунку-фактури, на умовах 100% попередньої оплати.

На виконання умов вищевказаних договорів ПП "Медпром Капітал", ПП "Нафтатранссервіс", ФОП ОСОБА_1 видано ПрАТ "П з ІІ "Інтервибухпром" податкові та видаткові накладні, паспорти якості, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні.

Вказані первинні бухгалтерські документи надавалися позивачем під час перевірки та досліджувались інспекторами Кременчуцької ОДПІ, будь-яких порушень в їх оформленні перевіряючими не виявлено.

На підтвердження розрахунку по вказаних договорах до матеріалів справи приєднані копії банківських виписок.

Крім того, позивачем укладено договори купівлі-продажу товарів із ТОВ "Промислова група ДФМ", ПП "Інтерстрой 2011", ТОВ "Еколайф Плюс", ПП "Пасат", ПП "Бетсі".

Фактичне виконання умов зазначених договорів підтверджується податковими та видатковими накладними, подорожніми листами, банківськими виписками.

Суми ПДВ за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, до складу валових витрат віднесено суми, перераховані ним Продавцям в рахунок оплати товару.

Придбання позивачем ПММ та ТМЦ здійснено з метою виконання умов договорів, укладених між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", щодо поставки вибухових речовин та на проведення робіт по забивці вибухових свердловин у кар'єрах "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Зазначені обставини підтверджуються приєднаними до матеріалів справи договорами, актами про переробку компонентів та виготовлення вибухових речовин, актами списання дизельного палива, подорожними листами, актами виконаних робіт тощо.

Отже реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Медпром Капітал", ПП "Нафтатранссервіс", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Промислова група ДФМ", ПП "Інтерстрой 2011", ТОВ "Еколайф Плюс", ПП "Пасат", ПП "Бетсі" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ПП "Медпром Капітал", ПП "Нафтатранссервіс", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Промислова група ДФМ", ПП "Інтерстрой 2011", ТОВ "Еколайф Плюс", ПП "Пасат", ПП "Бетсі" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП "Медпром Капітал", ПП "Нафтатранссервіс", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Промислова група ДФМ", ПП "Інтерстрой 2011", ТОВ "Еколайф Плюс", ПП "Пасат", ПП "Бетсі", та віднесення вартості товару до валових витрат відповідного періоду.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1, пункту 150.1, статті 150, з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-1670/5451/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.