Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-16306/11/0170/12
11.06.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Радух Ю.А.
за участю сторін:
позивача: Рузаєва Інга Олександрівна, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл., 15.06.1999, довіреність № б/н від 11.06.12,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аскор Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 30.01.12 у справі № 2а-16306/11/0170/12
за позовом Приватного підприємства "Аскор Плюс" (вул. Дарсанівська, буд. 9, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2012 в задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Аскор Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим, - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач, у порушення вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, не направив відповідачу витребувані відповідно до запиту документи та пояснення щодо взаємовідносин із ПП "Арикон", враховуючи наявність у відповідача відомостей Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо фіктивності господарських операцій ПП «Арикон», в тому числі й з позивачем, викладених в Акті перевірки від 14.11.2011 № 1812/236-37156815, призначення наказом від 20.12.2011 №1900 відповідно до п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, позапланової виїзної перевірки позивача здійснено відповідачем в межах повноважень та на законних підставах, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Не погодившись з рішенням суду, позивач: Приватне підприємство "Аскор Плюс", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк. с. 97-101).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не прийнято до уваги, що у порушення вимог п.п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України відповідачем у запиті від 24.11.2011 не викладено підстав для витребування інформації, що, на думку позивача, звільнило його від обов'язку надавати відповідь на такий запит, та як слід призначення перевірки позивача з підстав ненадання відповіді на запит є протиправним. При цьому позивач посилається на відповідь Державної податкової служби в АР Крим від 30.01.2012 вих.37/10/220523, відповідно до якої, при перевірці даних заяви позивача надісланої на адресу Прокуратури м. Ялта, були встановлені порушення діючого законодавства з боку посадових осіб ДПІ м. Ялта АР Крим при організації та проведенні перевірки ПП «Аскор Плюс»(арк. с. 111).
В судовому засіданні 11.06.2012 представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав, викладених у скарзі. Надала додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копію постанови Луганського Окружного адміністративного суду від 25.01.2012 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 у справі №2а-11182/11/1270 (арк. с. 123-132,134-137).
В судове засідання, призначене на 11.06.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк. с. 119-120), про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
21.12.2011 (згідно штемпелю на конверті установи пошти) позивач: Приватне підприємство «Аскор Плюс»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим з наступними вимогами:
- визнати неправомірними дії відповідача в частині відсутності повноважень органу Державної податкової служби для видання наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Аскор Плюс»від 20.12.2011 №1900 (арк. с. 2-5, 15).
26.01.2012 (згідно штемпелю на конверті установи пошти) позивач доповнив позовні вимоги наступними:
- скасувати Наказ про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Аскор Плюс»від 20.12.2011 №1900, як рішення суб'єкта владних повноважень (арк. с. 72-73, 74).
16.11.2011 за вих. № 38349/236-2 посадовими особами Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, на виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 08.08.2011 №475-ДСК «Комплексна система запобігання та протидії процесам тонізації економіки»на адресу відповідача направлено Акт від 14.11.2011 № 1812/236-37156815 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Арикон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011" (арк. с. 47-59).
Згідно висновків Акту від 14.11.2011 встановлено завищення податкових зобов'язань ПП «Арикон»з податку на додану вартість всього на суму 66195914,00 грн. та податкового кредиту в сумі 61136485,00 грн.
З Акту перевірки вбачається, що в сумі податкового зобов'язання, висновок про завищення якого було зроблено у вказаному акті перевірки були суми ПДВ, отримані ПП "Арикон" від ПП "Аскор плюс" в перевіряємому періоді.
24.11.2011 за вих. № 24289/10/23-1 на адресу позивача було направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження, відповідно до якого, на підставі п.п.20.1.6 ст. 20 та п.п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, Державна податкова інспекція в м. Ялта, у зв'язку з встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) просила надати за адресою: 98600, м. Ялта, вул. Васильєва, 16, каб. 509, інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із ПП «Арикон»за період з 01.05.2011 по 31.08.2011, а саме:
- Договір про надання послуг (товарів, робіт);
- податкові накладні;
- Акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні;
- товаротранспортні накладні;
- реєстри отриманих податкових накладних-вказати форму розрахунків (грошова, вексельна, взаємозаліку), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що звіряється, та на дату проведення звірки;
- наявності необхідних ліцензій, дозволів, тощо, направлених (в разі необхідності) запитів на отримання цінової експертизи продукції (робіт, послуг) (арк. с. 60).
Зазначений лист позивачем було отримано 28.11.2011 року під розписку головним бухгалтером позивача, що підтверджується особистим підписом копії запиту.
07.12.2011 за вих. №98 позивачем направлено відповідь, в якій позивач, посилаючись на невідповідність направленого запиту п.73.3. ст.73 ПК України, а саме на відсутність вказання підстав для надіслання запиту, зазначив про неможливість виконання вимоги відповідача щодо надання інформації та її документального підтвердження, з огляду на відсутність для цього підстав, визначених законом (арк. с. 61).
20.12.2011 в.о. начальника Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Ялта Ніколаєнко Т.В., враховуючи відмову позивача від надання інформації, звернувся до голови Комісії з проведення реорганізації ДПІ в м. Ялта начальника ДПІ у м. Ялта з доповідною запискою, в якій просив призначити позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з ПП "Арикон" (арк. с. 62).
20.12.2011 відповідачем видано Наказ №1900 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», згідно якому у зв'язку з надходженням з Алчевської ОДПІ в Луганській області матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів по ПП «Арикон»за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, яке мало взаємовідносини з ПП «Аскор Плюс», а також у зв'язку з відмовою ПП «Аскор Плюс»на письмовий запит відповідача вих. №24289/10/23-1 від 24.11.2011 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинах з ПП «Арикон»за період з 01.05.2011 по 31.08.2011, згідно пп.п.20.1.14 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України, наказано:
- провести документальну позапланову перевірку Приватного підприємства «Аскор Плюс», по взаємовідносинах із ПП «Арикон»за період з 01.05.2011 по 31.08.2011 (арк. с. 63).
На підставі зазначеного наказу, 21.12.2011 за вих. №1448 посадовим особам відповідача надано направлення №001259 на перевірку позивача тривалістю п'ять робочих днів по взаємовідносинах з ПП «Арикон»(арк. с. 64).
Направлення вручено директору ПП «Аскор Плюс»21.12.2011, що підтверджується особистим підписом на копії направлення, яка долучена до матеріалів справи.
21.12.2011 директор ПП «Аскор Плюс»відмовив у допуску посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, про що складений відповідний Акт №1381/23-1/40 (арк. с. 65).
22.12.2011 позивач звернувся до Прокуратури м. Ялта з заявою про здійснення заходів прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів при виданні начальником ДПІ у м. Ялта наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Аскор Плюс»від 20.12.11 №1900 (арк. с. 106-109).
Вказана заява направлена до ДПА в АР Крим для проведення перевірки викладених в неї фактів, про що позивача повідомлено листом від 27.12.11 за № 60р-11 (арк. с. 110).
30.01.2012 Державна податкова інспекція листом вих. №37/10/220523, повідомила позивача, що з метою перевірки фактів, викладених в заяві, відповідно до вимог діючого законодавства були проведені відповідні контрольно-перевірочні заходи, в ході яких встановлені порушення діючого законодавства співробітниками ДПІ у м. Ялта при організації та проведенні перевірки ПП «Аскор Плюс».
Позивача повідомлено, що за результатами перевірки до осіб, винних в порушенні діючого законодавства, будуть вжиті заходи реагування»(арк. с. 111).
Постановою Луганського Окружного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі №2а-1182/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, уточнені позовні вимоги Приватного підприємства «Арикон»до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, задоволено частково.
Визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання Акту від 14.11.2011 №1812/236-37156815 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», протиправними.
Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА»відомості щодо задекларованих Приватним підприємством «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66195 914,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61136485,00 грн.
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Арикон»судовий збір у розмірі 14,12 грн. (арк. с. 123-132, 134-136).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
На правовідносини сторін поширюються норми Конституції України, Податкового кодексу України, Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245 (зі змінами та доповненнями), Наказу ДПА України від 14.04.11р. №213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків".
Відповідно до п.п. 20.1.14 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу 20.1.4. податкові органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач, у порушення вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, не направив відповідачу витребувані відповідно до запиту документи та пояснення щодо взаємовідносин із ПП "Арикон", спонукав цими діями відповідача на вжиття інших заходів щодо перевірки відомостей, які надійшли від Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо фіктивності господарських операцій ПП «Арикон», в тому числі й з позивачем, а саме шляхом проведення позапланової виїзної перевірки, тому, призначення наказом від 20.12.2011 №1900 відповідно до п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, проведення позапланової виїзної перевірки позивача здійснено відповідачем в межах повноважень та на законних підставах.
Проте з такими висновками позивача погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно п.п.73.3. ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу п'ятого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Приписами зазначеного пункту передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, проте такі обставини у даному випадку не мають місця, а отже відповідь від 07.12.2011 за вих. №98, відповідно до якої позивач відмовився надавати запитану інформація надана відповідачу з зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до п.п.9,10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245(зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.
Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються:
- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
- підстави для надіслання запиту;
- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Відповідно до приписів п. 78.1. ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності зокрема таких обставин:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
Пунктами 78.2-78.6 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.
Як вбачається зі змісту запиту від 24.11.2011, відповідач на підставі п.п. 20.1.6 ст. 20 та п.п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, просив позивача надати інформацію щодо фінансово-господарських відносин та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із ПП «Арикон»за період з 01.05.2011 по 31.08.2011 (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), а також копії первинних, бухгалтерських та інших документів.
В якості підстав для надання зазначених відомостей відповідачем зазначено встановлення сумнівності у факті здійснення операцій та існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що не відповідає змісту п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України, що не було враховано судом першої інстанції та призвело до помилкового висновку що, позивач безпідставно відмовив у наданні інформації документів, що стало підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.
Крім того, постановою Луганського Окружного адміністративного суду від 25.01.2012 у справі №2а-11182/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання Акту від 14.11.2011 №1812/236-37156815, на підставі якого був направлений лист від 16.11.2011 №38349/236-2 щодо порушень податкового законодавства ПП «Арикон», контрагентом якого у перевіряємому періоді був також і позивач, який в свою чергу став підставою для направлення відповідачем позивачу запиту від 24.11.2011 та подальшого видання оскаржуваного наказу, визнані протиправними, а отже судовим рішенням, яке набрало законної сили спростований сам факт наявності порушень ПП «Арикон»податкового законодавства по взаємовідносинах з позивачем у відповідний період (арк. с. 123-132, 134-136).
Судова колегія також вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що відповідачем, а порушення вимог п. 1 ст. 80 Податкового кодексу України, не зазначено підстави для проведення перевірки, так як дійсно наказ №1900 від 20.12.2011 та направлення на перевірку від 21.12.2011 №001259 не містять переліку підстав для проведення перевірки, а лише посилання на п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, без посилання на відповідний підпункт зазначеної статті та без вказання конкретної підстави для проведення перевірки.
Крім того, як підтверджено листом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 30.01.2012 №37/10/220523, перевіркою, проведеною Державної податковою адміністрацією в АР Крим по заяві позивача від 22.12.2011 поданої Прокурору м. Ялта щодо здійснення заходів прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів при виданні наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 20.12.2011 №1900, встановлені порушення діючого законодавства співробітниками відповідача при організації та проведенні перевірки ПП «Аскор Плюс»(арк. с. 106-111).
Аналіз наведених обставин та норм, дає судовій колегії право для висновку, що відповідач при виданні наказу №1900 від 20.12.2011 про призначення документальної позапланової перевірки позивача, діяв всупереч вимогам Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.
За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.
Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмет позову і підстава позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є те, що конкретно вимагає позивач обравший спосіб захисту цього права чи інтересу, що є змістом вимоги.
Підстави позову -це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
У судової колегії, при викладених обставинах, наявні підстави для зміни предмету позовних вимог, так як принцип диспозитивності означає, що процес розгляду адміністративного спору виникає, як правило, з ініціативи зацікавлених осіб і суд вирішує тільки ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і суд не може вийти за межі цих вимог. Дії адміністративного суду залежать від вимог позивача і заперечень відповідача, адміністративний суд вирішує справу в обсязі заявлених сторонами вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Чинники диспозитивності пов'язані не із специфікацією суб'єктивних прав, які підлягають захисту, а із самою природою юрисдикції діяльності із захисту суб'єктивних прав. Диспозитивність, як юридично забезпечена властивість вільної реалізації правоволодільцем суб'єктивного права, що йому належить, притаманна сфері публічного права.
Обраний відповідачем спосіб захисту права не може бути використаний при розгляді цього спору та такий позов в частині відсутності повноважень органу Державної податкової служби для видання наказу, не може бути задоволений, оскільки згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України та статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту права є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Разом з тим, законодавство не встановлює, що будь-який з цих способів захисту права може бути використаний під час будь-якого судового розгляду. Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. Обраний спосіб захисту права має кореспондувати з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем суд не виявив будь-якого порушення права позивача, якому кореспондує обраний ним спосіб захисту права в цій частині, так як повноваження на видання наказу у відповідача були, однак відсутні законні підстави для його видання.
Відповідно частини першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Таким чином наказ відповідача від 20.12.2011 №1900 не може бути скасований, без визнання його протиправним, що необхідно для повного захисту прав позивача.
Позивач надав достатні належні та допустимі докази протиправності наказу.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 160, п. 4, 162, частини першої статті 163, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аскор Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.12 у справі № 2а-16306/11/0170/12 задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.12 у справі № 2а-16306/11/0170/12 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позов задовольнити частково.
5. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 20.12.2011 №1900 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» Приватного підприємства "Аскор Плюс".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2012 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судове рішення № 28690928, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16306/11/0170/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: