Постанова № 28690929, 02.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-104/141/12/0104

02.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Білогірським РВ ГУ МВС України в Криму, 17.09.1999,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Борісенко Є.В. ) від 31.01.12 у справі № 2а-104/141/12/0104

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим (вул. Островського 3, м. Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2012 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим, - задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. "Б" ст. 13 закону України " Про пенсійне забезпечення" з 05 серпня 2011 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (арк. с. 40-43).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції (арк. с. 50-51).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як рішення про відмову в призначенні пенсії приймалося по матеріалам, які були додані до заяви про призначення пенсії позивачем.

В судовому засіданні 02.04.2012 позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу (арк. с. 62-64).

В судове засідання, призначене на 02.04.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с. 60-61) про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

05.08.11 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим за призначенням пільгової пенсії за списком №2 (арк. с. 9).

21.11.2011 рішенням №113/1320 комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або вислугу років при Головному Управлінні ПФУ в Автономній Республіці Крим позивачу відмовлено у підтвердженні стажу, що дає право на призначення пенсії за віком за Списком №2 за наступними обставинами:

- з 25.02.1974 по 15.03.1992, так як посади не відповідають переліку посад, які дають право на пільгову пенсію по Списку №2;

- з 01.08.1983 по 31.08.1983, так як відсутня заробітна плата (арк. с. 6-7).

07.12.2011 Протоколом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим №968/05/75 позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (арк. с.8).

19.01.2012 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), позивач: ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим про визнання відмови щодо призначення пенсії за віком, згідно п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»неправомірною та зобов'язання її призначити з 05.08.2011 (арк. с. 2-4).

Вимоги мотивовані тим, що протоколом № 6\210 від 30.11.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим йому відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», неправомірно не врахований період його роботи з 25.02.1974 року по 15.03.1992 року на посаді машиніста асфальтоукладальника.

Згідно копії трудової книжки позивач з 25.02.74 року працював в Дорожно-будівельном управлінні № 49 тресту «Південшляхбуд»машиністом асфальтоукладальника 3 розряду ділянки №2.

26.03.1974 позивачу присвоєний 4 розряд машиніста асфальтоукладальника.

03.11.1976 позивачу присвоєний 5 розряд.

21.04.1980 позивач переведений машиністом мотокатку п'ятого розряду на ділянку № 1, 17.03.86 року йому присвоєний 6 розряд машиніста асфальтоукладальника (арк. с.10-11).

Згідно Довідки №28 від 06.12.1996 ВАТ «Південшляхбуд»Дорожно-будівельного управління № 49, уточнюючою особливий характер роботи або умови праці, які необхідні для призначення пенсії, ОСОБА_2 працював повний робочий день машиністом асфальтоукладальника /по укладанню асфальтобетону та будівництва автомобільних доріг/:

- з 25.02.1974 по 20.04.1980 /6 років 1 місяць 25 днів/,

- з 29.05.85 по 02.10.88 /3 роки 4 місяця 03 дні/.

Всього відпрацьовано пільгового стажу 9 років 5 місяців 28 років, що передбачено списком № 2, розділ XXVII, пункт 22900000а-19288 (арк. с. 12).

22.09.1997 Дорожно-будівельне управління №49 тресту «Південшляхбуд»перетворено у Дочірнє підприємство Дорожно-будівельне управління № 49, ВАТ «Південшляхбуд», що підтверджується відповідною Довідкою б/н (арк. с.13).

Довідками архівного відділу Красноперекопської міської ради №Л-11 від 21.04.2006, №Л-17 від 09.06.11, №Л-18 від 07.06.2011, №Л-27 від 05.09.2011 підтверджено, стаж роботи та розмір заробітку позивача на посаді машиніста асфальтоукладальника ІІІ розряду з 01.03.1974 по 15.03.1993 (арк. с.14-17).

Згідно атестату № 3610, виданого 30.06.1971 позивач в період з 01.10.1969 по 30.06.1971 навчався у Чернігівському сільському професійно-технічному училищі № 105 Карагандинської області Казахської РСР (арк. с. 19-20).

Довідкою Красноперекопського об'єднаного Військового комісаріату №1498 від 07.06.2011 підтверджено, що позивач проходив службу в лавах Збройних Сил з 10.11.1972 по 14.01.1974 (арк. с. 21).

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач працював машиністом асвальтоукладника в окремі періоди з 25.02.1974 по 15.03.1992, а Списком №2 передбачені машиністи укладників асвальтобетона, що стало підставою для відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, без врахуванням того, що позивач працював в період СРСР та дії постанови РМ СРСР №1173 від 22.08.1956, в якій містились інші назви посад.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон України №1058-ІV), Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 (далі Закон України № 1788-XII), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2005 за №1566/11846 (далі -Порядок №22-1).

Згідно з п. «б»частини першої ст. 13 Закону України Закону України № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць : чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 25 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 13 Закону України №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

Згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, розділом XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будинків, споруд та інших об'єктів", пункт 2290000а-14288, передбачені - машиністи укладальників асфальтобетону.

Згідно Постанови Ради Міністрів СРСР "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах", від 22.08.1956, №1173, розділом XXIX Будівництьво будівель та спору: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожно-мостових, транспорту та зв'язку, житлових та кульрно-побутових, а також надземних будівель та споруд, шахт, рудників та комунікацій, передбачено: асфальтобетонщики, (асфальтировщики, автогудронщики, бітумізатори, варильники, гудронаторщики, оператори, гудронатори, форсунщики), робочі по укладці асфальту, бетону.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Доводи відповідача щодо посилання на відсутність належного підтвердження факту роботи за умовами праці згідно Списку професій №2, як причину, яка заважає призначенню пенсії позивачу, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки факт його роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, позивачем підтверджено уточнюючими додатковими довідками та трудовою книжкою, які відповідачем неправомірно не прийнято до пільгового стажу, оскільки відповідно до статті 101 Закону України №1788-XII, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у разі потреби перевіряти обґрунтованість їх видачі і ці вимоги позивачем виконані шляхом надання додаткових документів.

Згідно Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додається, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу, документи про місце проживання (реєстрації) особи (пункт 7).

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами (пункт 17 Порядку №22-1).

У пункті 38 Порядку №22-1 передбачені повноваження органу, що призначає пенсію при прийнятті документів, а саме:

- перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

- здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

- перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження;

- видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.03.2011 у справі №К-21903/09, від 08.12.2010 у справі К-2931/10, від 20.10.2010 у справі №К-14666/07.

Доводи, мотиви, обґрунтування відповідача щодо невідповідності посад позивача посадам згідно Переліку, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки його робота машиніста асфальтоукладальника була пов'язана з укладкою асфальтобетонної суміші, крім того його особливий характер роботи та умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, підтверджені довідкою № 128 від 06.12.1996 року ВАТ «Південшляхбуд»Дорожно-будівельне управління № 49, згідно якої він 9 років 5 місяців 28 днів працював повний робочий день машиністом асфальтоукладальника /по укладанню асфальтобетону та будівництва автомобільних доріг/, крім того він пропрацював більш ніж 12 років 6 місяців на роботах зі шкідливими та тяжкими умовами праці та його загальний стаж складає більш ніж 25 років.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посади, які обіймав позивач з 25.02.1974 по 15.03.1992 є такими, що дають право на пенсію по Списку №2.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах, яка визначена п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже правомірно задовольнив позовні вимоги.

Однак, рішення суду підлягає зміні, так як згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно частини першої, другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Підстави для застосування рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або вислугу років при Головному Управлінні ПФУ в Автономній Республіці Крим №113/1320 від 21.11.2011 відсутні, так як воно є неправомірним з підстав, викладених вище, і судова колегія, керуючись ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України з метою повного захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, вважає можливим і необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати його протиправним та скасувати.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - зміні.

Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 160, 163, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.12 у справі № 2а-104/141/12/0104 залишити без задоволення.

2. Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.12 у справі № 2а-104/141/12/0104 змінити, доповнивши наступним:

«Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим від 21.11.2011 №113/1320».

3. В іншій частині постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.12 у справі № 2а-104/141/12/0104 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна