Ухвала суду № 28690911, 23.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9923/11/0170/20

23.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Єланської О.Е.

за участю сторін:

позивача: Шепотенко Сергій Вікторович, паспорт НОМЕР_1, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму, 16.07.1996,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 20.01.12 у справі № 2а-9923/11/0170/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" (вул. Севастопольська, 31 А/2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

поштова адреса для листування:

(вул. Набережна імені 60 - річчя СРСР, буд 9/91, м. Сімферополь, АР Крим, 95026)

поштова адреса для листування:

( вул. Гагаріна, 9/91, м. Сімферополь, АР Крим, 95015)

до Державної податкової інспекція в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" до Державної податкової інспекція в м.Сімферополі АР Крим, - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекція в м.Сімферополі АР Крим від 02.08.2011 №0008152301.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекція в м.Сімферополі АР Крим від 02.08.2011 №0008162301.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекція в м.Сімферополі АР Крим від 02.08.2011 №0008172301.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т.3, арк. с 152-158).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки в Акті перевірки щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на суму 924888,00 грн., заниження податку на прибуток за 2010 рік -1 квартал 2011 року на загальну суму 396686,00грн. внаслідок неправомірного віднесення до валових витрат оплат з контрагентами, а також щодо заниження податку на додану вартість в сумі 650707,00 грн. необґрунтовані, оскільки по взаємовідносинам з ТОВ "Тріада Сістем" та ПП "Базис Торг" висновок робиться на підставі актів перевірки позивача по взаємовідносинам з цими контрагентами, тоді як податкові повідомлення-рішення за наслідками цих актів перевірок є неузгодженими, надання ж послуг ПП "Сюїта" та ТОВ "Макро-продас", підтверджується первинними документами, між товариством та контрагентами укладалися договори та здійснювалися всі необхідні дії спрямовані на виконання господарських операцій з придбання фруктів, овочів для здійснення роздрібної торгівлі через універсам по вул. Гагаріна, 9/91 та оптові склади у м. Дніпропетровськ та м.Кривий Ріг, що підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними, податковими накладними, документами про сплату отриманого товару. Окрім того, відповідачем не доведено, що витрати на доставку товару, який безпосередньо у магазини роздрібної мережі доставляли ТОВ "Оріон-торг" та ТОВ "Абсолюттрейд", позивач відносив до валових витрат, а отже не має необхідності для надання товарно-транспортних накладних, як підтверджуючих цю обставину, так як по умовам угод доставка здійснювалась транспортом постачальників.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (т.3, арк. с 163-167).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що у контрагентів позивача відсутні фізичні та технічні умови для здійснення відповідних господарських операцій, місцезнаходження деяких контрагентів, тому угоди та податкові зобов'язання мають ознаки нікчемності, а відображенню в податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах.

В судовому засіданні 23.04.2012 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, пояснив, що наявність товарно-транспортних документів обов'язкова для постачальника та документи, що підтверджують перевезення товару перебувають у контрагентів позивача, наявність їх у позивача, при викладених обставинах, не є обов'язковою.

В судове засідання, призначене на 23.04.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (т.3, арк. с. 182-185), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Згідно Свідоцтва серії А01 №632100, позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Декоста», 23.07.2004 зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської районної Ради в якості юридичної особи (т.1, арк. с. 13).

Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, неспеціалізована торгівля продовольчими товарами та тютюновими виробами; здавання в оренду власного майна; будівництво будівель (т.1, арк. с. 13).

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №1879 від 31.05.2011 посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011.

20.07.2011 за результатами перевірки складено Акт № 9060/23-7/33077206, яким зафіксовано порушення, допущені позивачем, зокрема:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в розмірі 924888,00 грн.;

- п.п. 1.32, ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.9 Закону України 283/97-ВР, а саме: заниження податок на прибуток в сумі 396686,00 грн., у тому числі 2010 рік в сумі 267182,00 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 129504,00 грн.;

- п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст. 198.7, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 650707,00 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 78334,00 грн., липень 2010 року -122797,00 грн., серпень 2010 року -12131,00 грн., вересень 2010 року -96672,00 грн., жовтень 2010 року -57878,00 грн., листопад 2010 року -11482,00 грн., грудень 2010 року -119794,00 грн., січень 2011 року -124406,00 грн., лютий 2011 року -27213,00 грн. (т.1, арк. с. 14-26);

Висновки Акту перевірки, ґрунтуються на тому, що на думку посадових осіб відповідача, в результаті дослідження першого ланцюга постачання на підставі актів про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Тріада Систем" за грудень 2010 року та ПП "Базис Торг" за січень 2011 року (акти: № 3792/23-4 від 05.04.2011, № 5563/23-4/33077206 від 04.05.2011), деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (по контрагентам позивача), і відповідно до даних встановлено, що по постачальникам-контрагентам позивача відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарсько-економічної діяльності: відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення господарської діяльності, виробничо-складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, а отже з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного фактично господарські операції не могли здійснюватися; контрагенти позивача за юридичною адресою не знаходяться, що виключає можливість постачання товарів.

В ході перевірки не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування.

02.08.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0008152301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в загальній сумі: 775480,00 грн., в тому числі - за основним платежем: 650707,00 грн., за штрафними санкціями: 124773,00 грн. (т.1, арк с. 34);

- №0008162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 463482,50 грн., в тому числі за основним платежем: 396686,00 грн., за штрафними санкціями: 66796,50 грн. (т.1, арк. с. 35);

- №0008172301 форма «П», яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у розмірі 924888,00 грн. (т.1, арк. с. 36).

01.03.2010 між позивачем та ТОВ «Оріон-Торг»укладено договір постачання №0105-10, за яким постачальник зобов'язаний поставляти товари, відповідно до поданих покупцем (ТОВ "Декоста") замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (т.1, арк.с. 42-43).

01.07.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "Макро-Продакс" (постачальник) укладено договір постачання від №0107-10, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язаний поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (т.1, арк. с. 157-158).

01.09.2010 між позивачем (покупець) та ПП "Сюїта" (постачальник) укладено договір поставки №51 за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари зазначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору( т.1, арк.с. 181-182).

05.05.2010 між позивачем (замовник) та ПП "Сюїта" (підрядник) укладено договір підряду №1-05/10-с за яким підрядник зобов'язаний на свій ризик виконати за замовленням замовника роботи по ремонту прибудови до магазину "Яблуко", розташованого по пр. Жовтневої революції, 38, м. Севастополь, відповідно до умов, визначених у договорі, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити дану роботу (т.1, арк. с.194-195).

На виконання договору письмово сторонами визначена договірна ціна, складено локальний кошторис №2-1-1, станом на 06.05.2010, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року на загальну суму 295000,00 грн. та виписано податкову накладну від 31.05.2010 №53111 на суму з урахуванням ПДВ 295000,00 грн.(т.1, арк. с. 196-207).

01.07.2010 між ТОВ "Декоста" (замовник) та ПП "Сюїта" (виконавець) укладено договір на виконання робіт з прибирання №1/07-05, згідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе комплексне виконання робіт з прибирання приміщення універсаму "Яблуко" за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91 та прилеглої території. Повний перелік приміщень, що приймаються на прибирання, узгоджуються сторонами, що є невід'ємною частиною цього договору(т.1, арк. с. 208-210).

01.07.2010 між позивачем (замовник) та ПП "Сюїта" (виконавець) укладено договір на виконання робіт з прибирання №1/07-04, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе комплексне виконання робіт з прибирання приміщення універсаму "Яблуко" за адресою: м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 38 та прилеглої території. Повний перелік приміщень, що приймаються на прибирання, узгоджуються сторонами, що є невід'ємною частиною цього договору(т.1, арк. с. 211-213).

01.07.2010 між позивачем (замовник) та ПП "Сюїта" (виконавець) укладено договір на виконання робіт з прибирання №1/07-03 , згідно якого є визначення порядку взаємовідносин між замовником та виконавцем по плануванню та здійсненні вантаження і розвантаження вантажів, отриманих від організацій -перевізників та/чи постачальників та розрахунку між партнерами. Місцем надання послуг є універмаг "Яблуко", розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91 та у м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 38( т.1, арк. с. 214-215).

05.05.2010 між ТОВ "Декоста"(замовник) та ТОВ "Бізнес комфорт"(підрядник) укладено договір підряду №БК-0505/10 за яким підрядник зобов'язується на свій ризик виконати по завданню замовника роботи по проведенню робіт по ремонту та заміні напільних поверхонь в магазині "Яблуко", розташованого у м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції , 38, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити дану роботу в порядку, передбаченому в договорі(т.2, арк.с. 30-32).

01.10.2010 між ТОВ "Декоста" (замовник) та ТОВ "Бізнес комфорт" (підрядник) укладено договір підряду №БК-0110/10, за умовами якого ТОВ "Бізнес комфорт" (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати по завданню ТОВ "Декоста" (замовника) роботи по облицюванню фасаду магазину "Яблуко", розташованого у м. Сімферополь, по вул. Гагаріна, 9/91, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити дану роботу в порядку, передбаченому в договорі (т.2, арк. с. 40-42).

01.09.2010 між ТОВ "Декоста" (покупець) та Фірмою "Олівер" (постачальник) укладено договір постачання №45, на підставі якого постачальник зобов'язаний поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (т.2, арк. с. 59-60).

31.03.2010 між ТОВ "Декоста" (замовник) та фірмою "Олівер" (виконавець) укладено договір №46, за яким виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати визначені у договорі роботи (послуги), а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт (послуг) і сплатити виконавцю вартість виконаних робіт (послуг) (т.2, арк. с. 65-67).

01.01.2011 між позивачем та ТОВ "Абсолютрейд" (постачальник) укладено договір постачання №6 на підставі якого постачальник зобов'язаний поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (т.2, арк. с. 76).

01.01.2010 між ТОВ "Декоста" (отримувач) та ТОВ "Тріада Сістем" (продавець) укладено договір постачання №3, за яким продавець зобов'язаний надати товар у тарі виробника з відповідним маркуванням (плодоовочева продукція), а покупець зобов'язується прийняти такий товар за кількістю та якістю згідно накладної. Асортимент та ціна на зазначені товари обумовлюються перед поставкою у кожному конкретному випадку (т. 3, арк.с. 134).

Судом першої інстанції досліджені долучені позивачем до матеріалів справи документи, які підтверджують виконання зазначених договорів, а саме: довідки вартості робіт, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарні накладні, специфікації, (т.1, арк.с. 42-43, 44-100, 101-156, 157-169, 180-247, т.2, арк с 1-42, 50-72-75, 68-71, 128-178, 206-242, т.3 арк с. 6-110, 111-116, 134-149).

Постановою Окружного адміністративного суду від 20.07.2011 у справі №2а-7294/11/0170/4, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005912301 від 02.06.2011 року на суму 16248,00 грн. - задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим від 02 червня 2011 року №0005912301 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Декоста" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16247,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" 3,40 грн. судових витрат (т. 1, арк. с. 37-41).

На правовідносини сторін поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV, статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ (далі -Закон України №1251-ХІІ), Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон України №168/97-ВР), Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі -Закон України №334/94-ВР), які діяли на момент виникнення правовідносин.

Правовідносини сторін виникли до введення в дію Податкового кодексу України та продовжувались в період набрання ним законної сили.

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-ХІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

У п.1.4. ст.1 Закону України №168/97-ВР встановлено, що поставка товарів -будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, уми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідно до п.п.5.3.9. п.п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України №168/97-ВР податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

Базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Відповідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, висновки Акту перевірки від 20.07.2011, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, чи угоди між позивачем та контрагентами мають ознаки нікчемності, є безтоварними, не направлені на реальне настання правових наслідків.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів ( послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких встановлені загальні вимоги дотримання яких необхідне для чинності угоди.

Договори позивача з контрагентами та первинні документи, які підтверджують виконання зазначених господарських зобов'язань, вказують на те, що воля сторін була спрямована на настання правових наслідків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність інформації по платникам податків: ПП "Сюїта", з чисельністю працюючих у ТОВ "Бізнес Комфорт"- контрагентів позивача щодо з чисельності працюючих осіб та відсутності за місцезнаходженням; припинення юридичної особи, але не зняття з обліку, не є належним та допустимим доказом того, що на час здійснення господарських операцій, які, на думку відповідача, мають ознаки нікчемності, продавці не знаходилися за місцем розташування юридичної адреси або було внесено запис про відсутність деяких з них за місцезнаходженням, зазначеними у виписаних податкових накладних, а також не мали необхідні умови для результатів відповідної господарсько-економічної діяльності.

Посилання відповідача на результати перевірок позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Тріада Систем" за грудень 2010 року , ПП "Базис Торг" за січень 2011 року, викладених в Актах №3792/23-4 від 05.04.2011 та №5563/23-4/33077206 від 04.05.2011, якими оформлено результати проведеної перевірки платника податку, правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки на момент прийняття судом першої інстанції рішення не були узгодженими, та не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили 19.03.2012 у справі №2а-7294/11/0170/4, податкове повідомлення рішення, прийняте на підставі Акту перевірки, на який посилається відповідач визнано протиправним та скасовано, а отже висновки Акту перевірки визнані необґрунтованими та безпідставними.

Матеріалами справи підтверджено, що умови договорів були виконані сторонами реально, вартість договорів сплачена позивачем у повному обсязі, придбанні товари використані у подальшому в господарській діяльності позивача.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угод та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи відповідача щодо відсутності у позивача документів, що засвідчують транспортування в підтвердження факту передачі товарів від продавця до покупця, то судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо того, що наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, а отже у позивача відсутні зазначені документи, вони повинні знаходитись у постачальників, отже неможливість їх пред'явлення не є доказом нездійснення операції.

Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстав вважати їх нікчемними відсутні.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право для висновку, що сума у розмірі 2511634,00 грн. правомірно включена позивачем до складу валових витрат, а отже позивачем правомірно визначено суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за 2010 рік та 1 квартал 2011 року, висновки Акту перевірки від 20.07.2011 №9060/23-7-7/33077206 не знайшли підтвердження в ході розгляду справи та спростовані матеріалами справи, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не можуть бути визнані такими, що прийняті в межах повноважень та на підставі діючого законодавства, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.12 у справі № 2а-9923/11/0170/20 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.12 у справі № 2а-9923/11/0170/20 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна